Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Право природокористування

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
В разі негативної оцінки об'єктів державної екологічної експертизи замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.
Позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.
Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі.
З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення.
Заява про проведення громадської екологічної експертизи подається до відповідних місцевих Рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.
 
8.4. Юридична відповідальність в галузі екології
 
Відповідальність за екологічні правопорушення є комплексною і встановлюється як нормами природо ресурсного та екологічного законодавства так і нормами цивільного, адміністративного і кримінального законодавства. Відповідальність є важливим важелем забезпечення раціонального природокористування та забезпечення правової охорони довкілля.
Підставою для притягнення до такої відповідальності є екологічні правопорушення. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” називає такі загальні види екологічних правопорушень:
- порушення прав громадян на екологічно безпечне оточуюче середовище;
- порушення норм екологічної безпеки;
- невиконання вимог державної екологічної експертизи;
- перевищення лімітів і порушення інших вимог щодо використання природних ресурсів;
- порушення термінів внесення платежів за використання природних ресурсів; і забруднення оточуючого природного середовища;
- самовільне використання природних ресурсів, без спеціального дозволу передбаченого законом тощо.
В цілому види правопорушень по кожному виду природокористування визначені відповідним природоресурсовим законодавством, але зміст практично кожного з них становить дія (бездіяльність), яка порушує встановлений порядок природокористування та охорони навколишнього природного середовища, яка суперечить приписам та вимогам, заборонам тощо екологічного законодавства та спричинює певну шкоду природі, довкіллю, природним ресурсам, здоров’ю людей тощо та викликає відповідні юридичні наслідки.
Екологічне правопорушення характеризується насамперед такими рисами:
- екологічна небезпечність дії (бездіяльності) та наявність її суспільно шкідливих наслідків;
- протиправність дії (бездіяльності) ;
- винність дії (бездіяльності) ;
-екологічна спрямованість проти об’єктів живої природи та навколишнього природного середовища.
Суб’єктами екологічних правопорушень є юридичні особи, посадові особи та фізичні особи.
Діяльність підприємств, установ, організацій і об’єктів, незалежно від їх форми власності, у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища може бути:
1)обмежена на певний період–до виконання необхідних природоохоронних заходів такими суб’єктами, для них встановлюються зменшені об’єми викидів і викидів забруднюючих речовин та розміщення відходів;
2)тимчасово заборонена (зупинена)–до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства, установи, організації, об’єктів та окремих їх структурних одиниць;
3) припинена повністю.
Рішення про застосування вищезазначених заходів щодо порушників екологічного законодавства можуть приймати у межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України, Верховна Рада АР Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство екологічної безпеки та його органи на місцях, органи державного санітарного, водного, епідеміологічного тощо нагляду та інші спеціально уповноважені органи державної влади і місцевого самоврядування. Відновлення діяльності таких суб’єктів здійснюється з письмового дозволу органу, який приймав рішення про тимчасову заборону або зупинення їх діяльності або вищепоставленого по відношенню до нього органу державної влади.
Особа, яка порушила екологічне законодавство може бути притягнута до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності. Цивільна відповідальність майже завжди присутня паралельно з адміністративною або кримінальною відповідальністю, оскільки екологічним законодавством за всіма закріплюється обов’язок відшкодовувати збитки, які завдані внаслідок вчинення екологічного правопорушення, який і є суттю цивільно-правової відповідальності.
Адміністративна відповідальність передбачена за наступні порушення екологічного законодавства:
- порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст.. 42 КпАП) ;
- виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації (ст. 42-1 КпАП) ;
- заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 42-2КпАП) ;
- виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні (ст.. 42-3 КпАП) ;
- порушення права державної власності на надра, води, ліси, тваринний світ (ст.. 47-50 КпАП) ;
- псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (ст. 52 КпАП) ;
- порушення правил використання земель (ст.. 53 КпАП) ;
- самовільне зайняття земельної ділянки (ст.. 53-1 КпАП) ;
- приховування або перекручення даних земельного кадастру (ст.. 53-2 КпАП) ;
- несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (ст. 54 КпАП) ;
- самовільне відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою (ст.. 55 КпАП) ;
- порушення вимог щодо охорони надр (ст.. 57 КпАП) ;
- порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню
Фото Капча