Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
98
Мова:
Українська
«Ін Юре» 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 696 с.
Методичні вказівки до вивчення теми
При вивченні даної теми необхідно усвідомити, що правовідносини власності виникають, змінюються та припиняються на підставі певних юридичних фактів, які називаються підставами набуття права власності. Поряд із підставами існують і способи набуття права власності. Способи набуття права власності поділяються на первісні й похідні.
До первісних належать підстави, за допомогою яких право власності на річ виникає вперше чи незалежно від права попереднього власника на цю річ, чи незалежно від його волі. Похідні підстави мають місце тоді, коли право власності одного суб'єкта встановлюється на підставі права попереднього власника.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності може виникати за первісними і похідними способами.
Статтею 328 ЦК України встановлюються засади набуття права власності. Право власності може набуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема, найбільш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Інші перелічені у Главі 24 ЦК України підстави набуття права власності деталізують вказане загальне правило.
Можна визначити такі різновиди підстав набуття права власності. Це, по-перше, передбачені ЦК (або іншими актами цивільного законодавства). Зокрема, положення статей 329-345 ЦК встановлюють можливість набуття права власності залежно від певних, визначених ним обставин, що мають юридичне значення. По-друге, які звичайно вважаються такими, хоча й не передбачені ЦК, зокрема відділення плодів; прирощення рухомих речей до нерухомих; змішання. По-третє, такі юридичні факти, які одначасно є підставами припинення цього права у іншої особи, наприклад, реквізиція та конфіскація.
Виходячи з положень ЦК УКраїни, можна зазначити, що право власності може набуватися на: 1) майно, якого раніше не існувало, а відтак воно не мало власника (на нову річ, у тому числі на плоди та виготовлену продукцію тощо) ; 2) майно, яке хоча й існувало, але права власності на нього ні в кого не було, або власник якого невідомий, або від якого власник відмовився чи втратив право власності; 3) майно, яке перебуває у власності певної особи (до цієї групи можна віднести правочини; таку подію, як смерть особи з відповідним набором юридичних фактів, необхідних та достатніх для набуття права власності спадкоємцями; реорганізацію юридичної особи).
При вивченні теми, студенти повинні звернути особливу увагу на момент виникнення права власності, який залежить від способів набуття права власності та об’єктів права власності.
ТЕМА 3. Припинення права власності
Лекція (2 години)
Способи припинення права власності. Припинення права власності з волі власника. Момент виникнення та припинення права власності. Виникнення права власності у набувача майна.
Припинення права власності всупереч волі власника. Відмова власника від права власності. Викуп пам'яток історії та культури. Викуп земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю. Викуп нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене. Звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Реквізиція. Конфіскація.
І. Завдання для самостійної роботи (4 години) :
1. Способи припинення права власності. Момент виникнення та припинення права власності.
2. Припинення права власності з волі власника. Виникнення права власності у набувача майна.
3. Припинення права власності всупереч волі власника.
4. Відмова