Предмет і метод економічної теорії

Наукове  мислення  —  всебічне  і  глибоке  пізнання  людиною  економічної  дійсності  на основі використання наукових методів дослідження, що дозволяє розкрити сутність економічних процесів, об’єктивно оцінити їхню суспільну значущість і прогнозувати тенденції розвитку в майбутньому

Отже, за сучасних умов, коли наша країна здійснює перехід до якісно нового стану економіки, функціональна роль економічної теорії істотно підвищується. Щоб змінити умови нашого життя, зробити  його кращим, необхідно мати  глибокі економічні знання для розпізнавання  природи  економічних  взаємозв’язків  та  взаємозалежностей,  оволодіння механізмами використання економічних законів у господарській діяльності.

Економічна теорія є фундаментальною базою, теоретичним ядром усього комплексу економічних наук — галузевих, міжгалузевих і функціональних. Вона досліджує природу, глибинну суть економічних явищ і процесів, базисні соціально-економічні відносини і господарську поведінку людей у певній економічній системі. Результатом цих досліджень є розкриття економічних понять, категорій та законів, які характеризують фундаментальні основи економічного буття.

Спеціальні економічні науки, спираючись на базисні положення економічної теорії, розробляють  систему  методів  і  правил  практичного  використання  економічних  категорій  та законів у тій чи іншій конкретній сфері господарської діяльності.

Із сукупностей економічних категорій і законів економічна теорія формує єдиний категоріально-понятійний апарат, своєрідну “економічну мову”, яка інтегрує економічні науки і запобігає неоднозначному тлумаченню економічних категорій і понять у різних дисциплінах.

Виступаючи методологічною базою для різних економічних наук, економічна теорія водночас має враховувати знання, набуті ними у процесі повсякденної господарської діяльності. Спираючись на знання конкретних економічних наук, а також на здобутки інших соціально- політичних наук (соціології, філософії, політології, права, історії тощо), економічна теорія спроможна ґрунтовніше висвітлити суть і закономірності розвитку економічних систем.

Отже, розвиток економічної теорії у напрямах гетерогенності та міждисциплінарності збагачує її дослідницький простір і поглиблює методологічну базу.

 

 

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича.— 6-те вид., перероб. і доп. — К.:3нання-Прес, 2007. — 719 с. — Глава 1.

 

 

1. Сутність та структура економічних потреб суспільства
2. Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія
3. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
4. Економічна система: сутність, цілі,  структура та типи
5. Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі

 

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності   і   розвитку   людини,   колективу,   нації,   суспільства   в   цілому;   внутрішній збудник активності.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку   можнаструктуруватизарізнимикритеріями.Унайзагальнішому   вигляді визначають:

• фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);
• соціальніпотреби,зумовленісоціальною(суспільною)природоюлюдини
• (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);
• духовні потреби, зумовлені розвитком людини, як особистості (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему.

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв’язків між ними вирізняються моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера. Незважаючи на певні відмінності, всі три моделі виокремлюють потреби нижчого порядку (первинні) та вищого порядку (вторинні). Згідно з цим підходом вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Так, “піраміда потреб” А. Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої кожна наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня.

У самовираженні

(саморозвиток і самореалізація)

У повазі

(самоповага, визнання, статус)

Соціальні потреби

(потреба соціального контакту, любов, відчуття духовної близькості)

Потреби в безпеці та захисті

(надійність доходів, робочого місця,

забезпечення старості, захист у разі непрацездатності,

чисте повітря, чисті продукти)

Фізіологічні потреби

(голод, спрага, одяг, житло)

Рис. 2.1. Ієрархія потреб за А. Маслоу

Водночас критики “ієрархічної” класифікації потреб звертають увагу на такі риси:

• зазначений підхід не враховує індивідуальні інтереси та потреби людей;
• концепція   послідовного   задоволення   потреб   не   знаходить   підтвердження   на практиці;
• автори  не  визначають  той  мінімальний  рівень  потреб,  який  можна  вважати достатнім для переходу до задоволення потреб наступного, вищого рівня.

Потреби задовольняються у процесі споживання. Засоби задоволення людських потреб називаються благами. Благо — будь-яка корисність (предмет, явище, процес), яка задовольняє людську потребу.

Розрізняють такі блага:

• неуречевлені              (сонячне              світло,              здоров’я,              спілкування, знання) й уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);
• неекономічні (дарові, необмежені, надані природою без зусиль людини; їхні обсяги перевищують  наявні  людські  потреби)  та  економічні  (обмежені;  такі,  що  є  результатом  чи об’єктом економічної діяльності; їхні обсяги обмежені порівняно з існуючими потребами).

Економічні  потреби  —  це  потреби  в  економічних  благах.  Задоволення  економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну