Проблема ціннісно-смислової сфери особистості у сучасній психологічній науці

Т. Антоненко

 

 

В статті представлені різні точки зору на природу ціннісно-смислової сфери особистості, її місце в структурі особистості. Дається сутнісна характеристика цінностей, смислів, ціннісних орієнтацій, розкривається їх взаємозв'язок, взаємовплив, підкреслюється значущість внутрішнього світу та духовності особистості як ознаки її ціннісно-смислової сфери.

 

В статье представлены различные точки зрения на природу ценностно-смысловой сферы личности, ее место в структуре личности. Дается сущностная характеристика ценностей, смыслов, ценностных ориентации, раскрывается их взаимосвязь, взаимовлияние, подчеркивается значимость внутреннего мира и духовности личности как признака ее ценностно-смысловой сферы.

 

This article contains different points of view on the nature of value notional sphere of personality, its place in the structure of personality. It is given fundamental characteristic of values, senses, value orientations, opened their correlation, interplay, underlined importance of the inner world and spirituality of personality as features of her value notional sphere.

 

Актуальність та постановка проблеми. Проблема ціннісно-смислової сфери особистості значно актуалізувалася наприкінці XX – початку XXI століття, що обумовлено процесами глобалізації сучасного світу, негативними тенденціями, що склалися протягом існування технократичної цивілізації і вплинули на світ, який має «постлюдський вимір» і значно загострив проблеми екології та гуманізму [9; 47]. Процеси глобалізації безпосередньо впливають на цінності людства.

У цьому контексті дослідження проблеми ціннісно-смислової сфери особистості набуває особливого значення, бо саме ця сфера є визначальною у структурі особистості і впливає на вибір її життєвих цілей та програми життєвого шляху. Від того наскільки розвинена у людини ціннісно-смислова сфера залежить не тільки її майбутнє, але й саме існування людського життя.

У сучасній психологічній літературі увага багатьох науковців привернута до проблеми цінностей, ціннісних орієнтацій, смислів, проте, все ще чітко не визначена категорія «ціннісно-смислова сфера» особистості та недостатньо представлена характеристика її структурних компонентів.

Мета статті полягає у спробі представити науковий аналіз сучасних поглядів науковців на проблему ціннісно-смислової сфери особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У зарубіжній та вітчизняній психологічній науці проблема ціннісно-смислової сфери особистості займає чільне місце. Особливо слід підкреслити значну увагу вчених психологів до питань, пов'язаних з розкриттям сутності та значущості цінностей, ціннісних орієнтацій у розвитку людини, значущість смислів у життєдіяльності особистості, їх зв'язок і взаємообумовленість із цінностями (А. Ленгле, А. Маслоу, М. Рокич, Е. Фромм, Е. Шпрангер, Р. Еммонс; О. Асмолов, Б. Братусь, Ф. Василюк, А. Деркач, Д. Леонтьєв, С. Орлов, Б. Чудновський, В. Шадриков, М. Боришевський, С. Максименко, В. Семіченко, Т. Титаренко та інші). Серед значних публікацій та спеціальних наукових досліджень, присвячених досліджуваній проблемі, слід назвати роботи Л. Антілогової, Ж. Вірної, Т. Вілюжаніної, Л. Волинської, Н. Дєєвої, 3. Карпенко, І. Кіліної, Є. Кубарєва, О. Полякової, А. Сєрого, А. Шарова, М. Яницького, в яких розкривається: сутність ціннісних орієнтацій в контексті різних психологічних теорій; теоретичні уявлення про особистісні смисли; процес формування та розвитку ціннісно-смислової сфери особистості; причини деформації ціннісно-смислової сфери підлітків; розвиток ціннісно-потребнісної сфери особистості в умовах її творчої самореалізації; зміна ціннісно-смислової сфери.

Виклад основного матеріалу. Проблема ціннісно-смислової сфери особистості знаходиться в епіцентрі уваги філософів, психологів, педагогів саме тому, що сьогодні спостерігається порушення гармонії взаємодії між людиною і природою, між групами людей, що сприяє появі конфліктів різних рівнів (від відкритих – війни, до закритих – терористичні акти), між людиною і благами технічних здобутків. В цих умовах людина втрачає здібності розвиватися згідно природних людських можливостей, відходячи від заданої природою програми стати саме людиною.

Відомий сучасний філософ В. Кутирьов в своїх роздумах про сучасну людину виражає своє занепокоєння з приводу того, що людина багато втрачає в ситуації технічного благоустрою, коли за неї починає працювати і навіть думати машина. Це приводить до того, що людина не тільки втрачає навички фізичної праці, що сприяє її фізичному розвитку, але й сама поступово перетворюється в машину, і як не парадоксально, розвиваючи нові технології, вона втрачає духовний ценз своєї життєдіяльності. Справжньою бідою для сучасної молоді стає комп'ютерна залежність, яка таїть в собі небезпеку звикнути сприймати не живе слово письменника, вченого, мистецтвознавця, вчителя, яке насичене яскравою емоційно-пережитою розповіддю, а голу інформацію. Телебачення В. Кутирьов образно називає «даром данайців», бо воно забирає у людини її предметний світ, пропонуючи пасивне співпоглядання, натомість живого спілкування з природою, з людьми, безпосередньої діяльності у різних галузях людського буття. Більш того, воно надає інформацію, яка відволікає від роздумів, від здатності зрозуміти її істинну сутність і спрямована на формування мислити штампами, схемами. Інформаційне сучасне суспільство за В. Кутирьовим має ту особливість, що речі перетворюються у знаки, думки – в інформацію, а людина – у робота [9; 59]. Результатом таких перетворень стає руйнацька спрямованість людської діяльності, тому філософ прогнозує у майбутньому найбільш запитальну професію XXI століття – Ліквідатор [9; 61].

Парадокс полягає в тому, що полегшуючи своє життя за рахунок розвитку техніки, людина втрачає духовні цінності і здатність усвідомлювати наслідки результатів своєї діяльності, вона стає більш раціоналістичною і прагматичною. Це положення демонструється влучним висловом вченого: «Трьома вершниками Апокаліпсису були Голод, Війна,