Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Росією та Річчю Посполитою (1654 - 1665 рр.)

№ 1000000064). Досліджувана тематика отримала підтримку Державного комітету у справах науки і технологій України (проект ДНТП “Українська козацька держава у геополітичного просторі Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (XVII-XVIII ст.) ” (Грант № 07. 01/04782)).

Об’єктом дослідження є політичні процеси в Центрально-Східній Європі, на тлі яких розгорталася Українська революція XVII ст. Одні з них були спричинені революційними подіями в Україні, інші - самі справляли на них істотний вплив.

Предметом - політична діяльність еліти козацької України на міжнародній арені, зокрема у відносинах з Річчю Посполитою та Російською державою, спрямована на пошук способів легітимації своїх прав нового політичного народу України-Русі. Особлива увага звертається на геополітичне тло зовнішньополітичної діяльності Гетьманату, а також береться до уваги характер внутрішньополітичних процесів, як в Україні, так і Польсько-Литовській та Російській державах, виходячи з гіпотези щодо існування тісного зв’язку між названими елементами і принциповим змістом українсько-польських та українсько-російських стосунків на різних етапах їх розвитку.

Хронологічні рамки дисертаційної роботи охоплюють часовий проміжок, окреслений 1654-1665 рр. Вибір нижньої хронологічної межі обумовлюється тією обставиною, що проголошення акту прийняття Війська Запорозького під зверхність російського царя 1654 р. створило принципово нове міжнародне тло змагань козацької еліти за легітимацію свого привілейованого становища. При обмеженні верхньої межі дослідження 1665 р. вирішальну роль відіграв той факт, що саме тоді перед тим переважно біполярна модель зовнішньополітичної орієнтації еліти козацької України – на Москву та Варшаву, що утвердилася після 1654 р., втрачає свою відносну універсальність через висунення в розряд пріоритетних орієнтації на Стамбул.

Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, аби на основі аналізу комплексу документальних джерел й узагальнення історіографічних здобутків встановити сутнісні прояви і характер зовнішньополітичних дій керівництва Війська Запорозького, скерованих на досягнення легітимації нового політичного народу України-Русі; а також з’ясувати характер впливу на напрями цієї діяльності з боку регіональних геополітичних процесів і змісту внутрішньополітичної боротьби.

Досягнення цієї мети диктує постановку і розв’язання таких завдань:

- реконструювати перебіг зовнішньополітичної діяльності Гетьманату, встановивши при цьому його міжнародне та внутрішньополітичне тло та виділити домінуючі фактори впливу; вичленивши на основі такого аналізу основні етапи розвитку української зовнішньої політики та представивши їх сутнісні характеристики;

- дослідити ґенезу українсько-російської угоди 1654 р., дати їй політико-правову оцінку та визначити місце в структурі міжнародних взаємин Центрально-Східної Європи;

- простежити напрями зовнішньополітичної діяльності Гетьманату в після-переяславський час, з’ясувавши при цьому її пріоритетні завдання та цілі;

- охарактеризувати регіональний розклад військово-політичних сил в умовах підготовки та підписання Віленської і Раднотської угод 1656 р. та означити місце Війська Запорозького в нових геополітичних реаліях;

- з’ясувати мотивацію кардинальної переорієнтації зовнішньополітичної діяльності Гетьманату в 1658-1659 рр., відслідкувавши її внутрішні і зовнішні, об’єктивні і суб’єктивні подразники;

- встановити причини краху концепції утворення Великого князівства Руського та реформування Речі Посполитої у федерацію трьох політичних народів - польського, литовського та руського (українського) ;

- дослідити обставини та з’ясувати закономірні і випадкові передумови політичної переорієнтації гетьманського уряду Ю. Хмельницького з Москви на Варшаву восени 1660 р. ;

- простежити перипетії політичної боротьби зовнішніх сил за впливи на козацьку еліту восени 1660 - навесні 1661 р., встановивши головних її суб’єктів, а також мотивацію зовнішньополітичних акцій гетьманського уряду;

- проаналізувати характер і встановити мету політичних дій Гетьманату в ході сеймової боротьби 1661 р;

- з’ясувати вплив політичної дезінтеграції правобережного козацтва середини 1660-х рр. на трансформацію програмних вимог його еліти у взаєминах з Річчю Посполитою;

- виявити витоки політичного сепаратизму козацької еліти Лівобережної України;

- відшукати головні конфліктні вузли суспільно-політичної боротьби на Лівобережжі на початку 1660-х рр. ;

- дослідити соціальні та політичні передумови “чорнорадівської” політики частини лівобережного козацтва та визначити її наслідки для трансформації політико-соціального статусу Гетьманату;

- простежити ґенезу Московських статей 1665 р. та дати їм політико-правову оцінку.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в історіографії дослідженням українсько-російських і українсько-польських відносин середини 1650-х - першої половини 1660 рр., виконаним з урахуванням їх тісної взаємодії і взаємовпливів. Розв’язання поставлених завдань здійснюється на основі аналізу широкої фактури міжнародних процесів Центрально-Східної Європи, постійно простежується як вплив подій в Україні на регіональну структуру військово-політичної рівноваги, так і - навпаки. Уперше досліджено перебіг зовнішньополітичної діяльності козацької еліти та розвиток внутрішніх суспільно-політичних процесів у контексті пошуку новим політичним народом способів легітимації свого привілейованого становища. В роботі переглянуто існуючі характеристики найбільш важливих, вузлових проблем української політичної і соціальної історії, як то: ґенези та сутнісного змісту Переяславсько-Московського 1654 р., Гадяцького 1658 р., Переяславського 1659 р., Чуднівського 1660 р., Батуринського 1663 р. та Московського 1665 р. договорів Війська Запорозького з російським царем і польським королем. Обґрунтовано власну концепцію розвитку зовнішньополітичної діяльності Гетьманату в середині 1650-х - першій половині 1660 рр. та представлено оригінальну її періодизацію. Запропоновано нове тлумачення суті суспільно-політичного протистояння на Лівобережжі на