Проблема логіко-математичного розвитку дітей на сучасному етапі дошкільного дитинства

Наприклад, кілька дітей будують доріжки від хатинки ведмедя, щоб допомогти Марійці втекти до дідуся і бабусі. Але одна дитина будує доріжку так, щоб у ній не було поруч блоків однакової форми (оперування однією властивістю), інша – щоб не було поруч блоків, однакових за формою та кольором (оперування відразу двома властивостями), третя – щоб поруч не було однакових за формою, кольором і розміром блоків (оперування одночасно трьома властивостями).

Деякі ігри та вправи спрямовані на розвиток уваги і пам'яті. На відміну від вищевказаних вони не мають чітко визначеного місця в системі роботи з дітьми. Їх завжди можна запропонувати дитині, щоб потренувати його пам'ять, увагу, сприйняття.

Всі ігри і заняття ми використовуємо у роботі з дітьми різного віку, в залежності від їхнього розвитку. Завдання в іграх ускладнюємо або спрощуємо, використовуючи більшу або меншу кількість геометричних фігур.

Оскільки логічні блоки представляють собою еталони форми, кольору, то їх я почала використовувати в роботі з дітьми починаючи з молодшого віку.

Різноманітних завдань з логічними блоками Дьенеша існує дуже багато. Ці фігури навчають малюка конструювати і моделювати, розвивають уяву і пам'ять, сприяють збагаченню мови, спонукають вирішувати завдань на логіку.

Для перевірки того, наскільки діти добре засвоїли ознаки геометричних фігур, використовуємо спеціальні картки на яких графічно зображені ознаки фігур за допомогою малюнків. За допомогою цих знаків діти характеризують якості геометричних фігур.

Цікавість дітей до того, що вони можуть «диктувати», «записувати» і «читати» про ознаки геометричних фігур не згасав дуже довго. Вони із задоволенням робили це протягом дня і за своїм бажанням.

Після того, як діти навчились користуватись цими позначками і характеризувати кожну геометричну фігуру, запропонуємо дітям спробувати «записувати» ознаки фігур. Для цього я роздаємо їм аркуш паперу, на якому була намальована таблиця, яка складалась з двох рядків по чотири клітинки, в яких діти повинні були самі намалювати знаки коду.

Дидактична гра полягає в тому, що діти повинні «закодувати» та «записати» ознаки геометричної фігури, яку дістали із «чарівного» мішечка.

Але спочатку ми пояснюємо дітям, що необхідно малювати знаки коду з першої верхньої лівої клітинки, і просимо показати цю клітинку на своїх таблицях. Починаються розмови, розгляд таблиць, діти запитують, чи можна малювати трохи не таких чоловічків, як на картці і т. д.

З блоками Дьєнеша можна конструювати багато розвиваючих логіко-математичних ігор.

Окреме місце серед інноваційних технологій розвитку логіко-математичних умінь дошкільників займають кольорові рахункові палички, автор яких – бельгійський математик Джордж Кюізенер. Набір складається з паличок 10 різних кольорів. Палички одного кольору мають свою довжину – від 1 до 10 см. Кожна паличка – це число, виражене кольором і величиною, а точніше, довжиною в сантиметрах.

У наборі діє головне правило: чим довше паличка, тим більше значення числа вона виражає. Кожному числу відповідає свій колір. Кюізенер присвоїв їм кольори не випадково. Палички 2, 4, 8 (рожева, червона і бордова) утворюють «червону сім'ю», 3, 6 та 9 (блакитна, фіолетова і синя) – «синю сім'ю», а 5 і 10 (жовта і помаранчева) складають «жовту сім'ю «. Склад «сім'ї» не випадковий, а пов'язаний з певним співвідношенням їх за величиною. Числа з «червоної сім'ї» кратні двом, з «синьої» – трьом, «жовтої» – п'яти. Паличка білого кольору (одиниця) – ціле число, входить в будь-яке число, а ось сімка чорного кольору «живе» окремо від інших.

Кольорові палички Кюізенера призначені для моделювання числа, для поділу цілого на частини, для вимірювання умовними мірками. За допомогою цих паличок легко запам’ятовується склад числа з одиниць та з менших чисел.

Перше знайомство з паличками проходить досить емоційно. Діти будують з них різноманітні споруди: будинки, драбинки, сходинки, навіть сосиски в тарілці.

Для знайомства дітей з кольоровими цифрами ми використовуємо оповідання про пригоди маленьких кошенят. Для цього беремо багато силуетних зображень котиків і кольорові палички. Діти сідають за столи і отримують такі завдання: «Малята, кожен із вас повинен покласти перед собою одного котика, потім прямо під ним одну білу паличку». Діти виконують завдання і говорять: «У мене один котик і одна біла паличка». «А тепер покладіть під білою паличкою двох котиків, а під ними стільки білих паличок, скільки котиків. З’єднайте білі палички так, щоб була ніби одна паличка. Знайдіть паличку яка така ж по довжині, як дві білі палички, складені разом».

Діти шляхом накладання визначають, яка паличка має довжину двох білих паличок, вибравши рожеву. Кожен із граючих кладе рожеву паличку під двома білими, практично впевнившись, що вони мають однакову довжину.

«Рожеву паличку назвемо «два», тому що вона має таку ж довжину, як дві білі. Це вірно. Бо у нас по два котика: один, два. А тепер покладіть під рожевою паличкою трьох котиків і три білі палички. Знову підсуньте їх одна до одної, і знайдіть кольорову паличку, довжина якої однакова з трьома білими.

Діти знаходять блакитну паличку і розміщують її під трьома білими. Потім діти отримують завдання назвати числа, дивлячись на кольорові палички.

В процесі такої гри діти засвоюють, яке число позначає біла паличка, яке – рожева, яке – блакитна і т. д.

Ефективне застосування паличок Кюїзенера можливо в поєднанні з іншими посібниками, дидактичними матеріалами, а також і самостійно. Палички, як і інші дидактичні засоби розвитку математичних уявлень у дітей, є одночасно знаряддям професійної роботи педагога та інструментом навчально-пізнавальної діяльності дитини. Велика їх роль в реалізації принципу наочності, поданні складних абстрактних математичних понять у доступній формі малюкам, в оволодінні способами дій, необхідних для виникнення у дітей елементарних математичних уявлень. Важливі вони для накопичення чуттєвого досвіду, поступового переходу від матеріального до матеріалізованого, від конкретного до абстрактного, для розвитку бажання опанувати числом, рахунком, виміром, найпростішими обчисленнями, вирішення освітніх, виховних, розвиваючих завдань і т. д.

Таким чином, з огляду змін, що відбулися останнім часом у дошкільній освіті, сучасним педагогам дошкільної освіти слід враховувати нові тенденції при організації логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку, а саме: впровадження поняття «освітнє середовище групи»; зміна позиції педагога в навчально-виховному процесі з суб’єкт-об’єктного на суб’єкт-суб’єктне; перегляд та оновлення традиційних форм роботи з дошкільниками; застосування таких актуальних форми роботи як конструювання, пошуково-дослідницька діяльність, логічні вправи та ігри. Результатом врахування фахівцями дошкільної освіти сучасних тенденцій з логіко-математичного розвитку стане вдосконалення логіко-математичних знань; посилення характеру рефлексії навчально-виховного процесу; розширення відкритості навчально-виховного процесу шляхом взаємодії різних компонентів освітнього середовищ.

 

 

Загальнотеоретичні основи природничо-математичної освіти дітей дошкіль-ного віку. Навчальний посібник для студентівспеціальності «Дошкільна освіта» / автор та укладач А. В. Сазонова. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. – 248 с.

Логіко-математичні цікавинки. До Базової програми «Я у Світі» / уклад. Н. І. Дикань. – Х. : Вид. група «Основа», 2010. – 143 с.

Мамон В. Г. Розвиток логіко-математичної компетентностідошкільників за допомогою паличок Кюізенера та блоків Д’єнеша / В. Г. Мамон, І. А. Яб-лонська. А. Л. Половець // Дошкільний навчальний заклад. – 2009. – № 3. – С. 21-27.

Нікітченко С. Вивчаємо математику з паличками Кюїзенера / С. Нікітченко // Дошкільне виховання: науково-метод. журн. – 2012. – № 3. – С. 16-19.

Позднякова, В. В. Логіко-математичний розвиток дошкільнят: інноваційні аспекти альтернативної технології математичної освіти: научное издание / В. В. Позднякова, Н. В. Заплаткіна // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Серія: Психолого-педагогічні науки: сборник / М-во освіти і науки України, Ніжинський держ. ун-т ім. М. Гоголя; редкол. Є. І. Коваленко (гол. ред.) та ін. – Ніжин: НДУ, 2006. – № 5. – С. 64-66.

Чупахіна, С. В. Розвиток логічного мислення дошкільників: теоретичні засади / С. В. Чупахіна // Наука і освіта: наук. -практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. – 2011. – № 4. – С. 474-478.