Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу

20 з 25 опитаних відмітили також зміни у психічному стані – це складає 80% від загальної кількості. На питання, яким чином змінився психічний стан відповіли так:

- переважають позитивні емоції – 40% опитаних;

- переважають негативні емоції – 24% опитаних;

- переважають негативні емоції іноді або під час сесії – 16%.

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану переважають наступні:

- порушення нервової системи – 60% відповідей;

- порушення в системі органів травлення – 52%;

- порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 36%.

На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли лише 9 учасників дослідження, тобто 36%, а 16 з 25 не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

У 25 оптантів, тобто у 100% виникли нові форми соціальної поведінки (діяльності, відпочинку, спілкування), майже у всіх ці зміни сприяли покращенню життя, а саме у 92% обстежуваних.

Одним з ключових моментів методики було питання про зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану. Серед відповідей найбільшу кількість одержали наступні:

- перепади настрою і дратівливість обрали 64% опитаних;

- депресія – 36%;

- агресію, тривожність і нервові зриви обрали по 32% обстежуваних.

Навчальний процес викликає у 56% обстежуваних прагнення все покинути і відпочити, постійне відчуття втоми і дратування без причини – у 44%, погіршення апетиту – у 40%, а 28% зазначили, що працюють з великим напруженням. Лише 2 студенти (всього 8%) відповіли, що навчання викликає у них енергійність, а 6 з усіх опитаних (24%) зазначили, що навчальний процес викликає у них активність.

Розглядаючи питання, чи впливає навчальний процес на розпорядок дня, відмітимо, що ствердно відповіли 84% досліджуваних. З них – 60% відмітили, що їм стало важко прокидатись, 44% відповіли, що не відчувають бадьорості після сну, 36% зазначили погіршення сну.

Якщо звернути увагу на питання про володіння методами, які можуть покращити самопочуття чи підняти настрій, то 56% обстежуваних відповіли, що володіють такими методами. Серед найбільш популярних методів зняття стресу зазначали наступні: тренінги, музикотерапія, перегляд фільмів, шейпінг, аеробіка, дискотеки, спілкування з друзями та коханою людиною, прогулянки на свіжому повітрі, сон, відпочинок з гарними мріями, розслаблююча ванна чи душ, читання тощо.

На питання, чи відчуваєте ви потребу звернутися до професійного психолога 20 учасників дослідження (80%) відповіли, що не мають потреби в цьому.

При зазначенні причин, які найбільше впливають на стан фізичного, соціального та психічного здоров’я зазначили наступні: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; ненормований навчальний день; емоційні перенапруження та нервове виснаження, особливо в період сесії; велика кількість матеріалу, який треба вивчити і мало часу та нестача літератури на це; мало часу на спілкування з друзями та відпочинок; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи; непристосованість організму до великих психічних навантажень; незбалансоване поєднання навчання і відпочинку; слабкість організму до навколишніх впливів; погані оцінки і розчарування в зв’язку з цим.

Серед найбільш популярних пропозицій щодо покращення навчального процесу і відпочинку прозвучали такі: зменшити кількість екзаменів, забезпечити бібліотеки необхідними підручниками, зменшити навчальне навантаження, легше ставитись до оточуючих проблем, більше відпочивати, спілкуватись, їздити на екскурсії, відмінити сесію, продовжити канікули, скоротити пари і збільшити перерви, запроваджувати побільше цікавих предметів у навчальну програму, зменшити кількість самостійної роботи, було висловлено також побажання, щоб викладач приходив на пари завжди з гарним настроєм.

Отже, можна зробити висновок, що навчання дуже втомлює більшість обстежених студентів, що дає право припускати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу. Загальний відсоток студентів з ознаками інформаційного стресу чи неврозу складає 43% обстежених (Додатки 11 – 14).

Результати дослідження за бланковою методикою “Самооцінка інформаційних процесів”, що була проведена на студентах

І курсу:

Якщо аналізувати перше з ключових питань методики – чи відчули оптанти на собі проблеми, пов’язані з адаптацією у новому середовищі (колективі), то одразу видно, що абсолютна більшість опитаних відчули такі проблеми – 23 із 25 відповіли ствердно на це питання, що складає 92% від загальної кількості учасників дослідження.

При аналізі проблем, які виникли під час адаптації переважають такі:

- зросла кількість наукової інформації – цей варіант обрали всі 25 оптантів, тобто 100%;

- зросла якість наукової інформації – обрали 15 оптантів, що складає 60%.

- дефіцит необхідної наукової літератури обрали 21 оптант – тобто 84%.

- дефіцит часу на пошуки та опрацювання необхідної інформації відчули на собі 20 учасників дослідження – 80%;

- якість самостійної роботи погіршилась – даний варіант обрали 16 із 25 оптантів, що складає 64% від загальної кількості.

- мало вільного часу для відпочинку – 10 ствердних відповідей – 40%;

Якщо аналізувати питання про недовіру до оточуючого середовища, то картина така, що майже всі оптанти відчувають певну недовіру – ствердних відповідей 24 із 25 – отже, 96% студентів не відчувають