Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу

Всі студенти дуже швидко втомлюються під час самостійної роботи – за результатами дослідження ця частка складає 100%. Вважають навчальне навантаження занадто великим і складним також 100% обстежуваних, бажання більше вчитись самостійно виявив лише 1 студент, а решта 96% не бажає вчитись самостійно. Погодились з тим, що студентам доводиться вчитись самостійно занадто багато – 96%, а 100% оптантів вважають, що навчальне навантаження негативно впливає на їхнє здоров’я.

Всі також відмітили, що при адаптації відбулись зміни фізичного стану (тобто самопочуття). Аналізуючи, як саме він змінився, переважають відповіді, що погіршився – у 88% обстежуваних.

Зміни в соціальному стані відмітили 100%, а у питанні, як саме він змінився переважна більшість зазначила, що коло спілкування сильно розширилось – 96% відповідей і лише 1 оптант зазначив, що коло спілкування обмежується лише навчальним процесом.

Також всі обстежувані відмітили зміни у психічному стані, що складає 100%. На питання, яким чином змінився психічний стан відповіли так:

- переважають позитивні емоції – 28% опитаних;

- переважають негативні емоції – 72% опитаних;

При зазначенні найбільш суттєвих змін фізичного стану переважають наступні:

- порушення в системі органів травлення – 96%;

- порушення системи органів чуття (в більшості випадків порушення зору) – 88%;

- порушення імунної системи – 88%;

- порушення нервової системи – 64% відповідей;

- порушення ендокринної системи – 44%.

На питання, чи звертались ви до лікаря в зв’язку з проблемами фізичного стану ствердно відповіли 21 із 25 учасників дослідження, тобто 84% і лише 4 з 25 обстежуваних не звертались до лікарів. Всі, хто звертався отримали підтвердження поганого самопочуття діагнозом.

У 25 оптантів, тобто у 100% виникли нові форми соціальної поведінки (діяльності, відпочинку, спілкування) ; у 13 з 25 оптантів (52%) ці зміни сприяли покращенню життя, а у 12, що складає 48% ці зміни призвели до погіршення життя.

Одним з ключових моментів методики було питання про зазначення найбільш суттєвих змін психічного стану. Серед відповідей найбільшу кількість виборів одержали наступні:

- депресію обрали 100% обстежуваних;

- перепади настрою обрали 80% оптантів;

- дратівливість – обрали 76% обстежуваних;

- тривожність та нервові зриви отримали по 16 виборів, що складає 64%;

- апатія виявилась у 36% оптантів.

Навчальний процес викликає у 96% обстежуваних сонливість, постійне відчуття втоми у 92% обстежуваних студентів, прагнення все покинути і відпочити та погіршення апетиту відмітили 80% оптантів, дратування без причини та варіант, що доводиться працювати з великою напругою обрали 56% оптантів.

Розглядаючи питання, чи впливає навчальний процес на розпорядок дня, відмітимо, що ствердно відповіли 100% обстежуваних. З них – 96% відмітили, що погіршився сон, 84% відповіли, що з’явилась безсоння, 100% зазначили, що немає відчуття бадьорості після сну.

Якщо звернути увагу на питання про володіння методами, які можуть покращити самопочуття чи підняти настрій, то 60% оптантів відповіли, що володіють такими методами. Серед найбільш популярних методів зняття стресу зазначали наступні: прогулянки, відпочинок, прослуховування музики, сон, перебування на свіжому повітрі, розслаблення в компанії, відпочинок у горах, ванна, тощо.

На питання, чи відчуваєте ви потребу звернутися до професійного психолога 3 опитаних відповіли ствердно, 4 відповіли, що відчувають таку потребу час від часу, але переважна більшість – 72% не мають такої потреби.

При зазначенні причин, які найбільше впливають на стан фізичного, соціального та психічного здоров’я зазначили наступні: велике навчальне навантаження; надмірна кількість інформації; великий об’єм матеріалу, особливо в період сесії; мало часу та нестача літератури на засвоєння матеріалу; зміни розпорядку дня, що погано впливають на режим харчування; багато самостійної роботи.

Серед найбільш популярних пропозицій щодо покращення навчального процесу і відпочинку звучали такі: зменшити кількість екзаменів, зменшити навчальне навантаження, легше ставитись до оточуючих проблем.

Отже, можна зробити висновок, що навчання дуже втомлює майже всіх обстежених студентів І курсу, що дає можливість діагностувати наявність ознак інформаційного стресу, а в деяких оптантів схильність або початкові ознаки інформаційного неврозу. Загальний відсоток студентів з ознаками інформаційного стресу чи неврозу складає 75% обстежених.

Порівнюючи результати, отримані у оптантів І та ІV курсів одразу видно, що першокурсники мають більш виражені ознаки стресу, ніж студенти старших курсів, майже 100% обстежених студентів І курсу відчувають дезадаптацію як у фізичному та в психічному стані, так і в соціальних відносинах, відчувають різку недовіру до оточуючих, у них переважають негативні емоції, депресії, перепади настрою, дратівливість, нервові зриви, тривожність, тоді як у студентів ІV курсу всі ці прояви виражені значно слабше і у значно меншого контингенту обстежених. Це свідчить про те, що більшість старшокурсників вже адаптувались до умов навчання, але все ж таки деякі стресові та неврозогенні прояви присутні, особливо ці показники підвищуються у період сесії (Додатки 11- 14).

Результати, отримані за методикою експрес-діагностики неврозу К. Хека і X.