Продуктивність і якість зерна сорізу під впливом мінеральних добрив на півдні України

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЗЕРНА СОРІЗУ ПІД ВПЛИВОМ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
06.01.09 – рослинництво

ШУКАЙЛО СВІТЛАНА ПЕТРІВНА
УДК 633. 2: 631. 82: 631. 6 (833)

Херсон – 1999

 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті зрошуваного землеробства УААН.
Науковий керівник: академік УАННП, доктор сільськогосподарських наук, професор ФІЛІП*ЄВ Іван Давидович Інститут зрошуваного землеробства УААН, головний науковий вспівробітник відділу агрохімії.
Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор ЩЕРБАКОВ Віктор Якович Одеський сільськогосподарський інститут, завідувач кафедрою рослинництва.
Офіційний опонент: доктор сільськогосподарських наук, професор САЛАТЕНКО Володимир Никифорович Херсонський державний аграрний університет, професор кафедри рослинництва.
Провідна установа: Інститут зернового господарства УААН, м. Дніпропетровськ.
Захист відбудеться “23” березня 1999 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 47. 830. 01 в Херсонському державному аграрному університеті, 325006, м. Херсон-6. вул. Р. Люксембург, 23.
З дисертацією можна ознайомитись в бібіліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон-6, вул. Р. Люксембург, 23. 

 

Актуальність теми. Збільшення виробництва зерна, зокрема круп'яних культур – одна із найбільш важливих задач сільськогосподарського виробництва.

В зоні ризикованого землеробства, до якої відноситься південний Степ України, велике значення має вибір посухостійких рослин, здатних формувати в екстремальних умовах сталі врожаї з високою якістю зерна. Цим вимогам повністю відповідає соріз – культура універсального використання з високими і сталими врожаями зерна, посухостійка, жаротривка, відносно невибаглива до грунтів, технологічна. Свою назву вона отримала від словосполучення sorhym orizoidym – сорго рисовидне.

Крупа сорізу добре піддається варінню і використовується в широкому діапазоні для приготування перших, других, солодких і оригінальних страв, що підтверджується результатами біохімічних аналізів та дегустацій, проведених в науково-дослідному інституті зерна (м. Москва), Кишинівському політехнічному, Одеському технологічному інститутах та Міністерстві торгівлі республіки Молдова.
Впровадження сорізу у виробництво дозволить підвищити валовий збір зерна круп'яних культур і розширити їх асортимент. Відсутність науково-обгрунтованої технології вирощування є причиною повільного розширення посівних площ, тому її розробка набуває актуального значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Наукові розробки, узагальнені в дисертації, були складовою частиною темплану Інституту зрошуваного землеробства і виконувались за державною комплексною програмою «Продовольство», проектом «Зерно» і темою 03. 01. «Розробити грунтозахисні і ресурсозберігаючі екологічно безпечні системи землеробства на неполивних землях Херсонської області, забезпечуючи збереження і підвищення родючості грунтів, отримання сталих врожаїв біологічно чистої продукції та охорону навколишнього середовища» № д. р. UА 01001268 P
Мета і задачі дослідження. Встановити вплив мінеральних добрив на продуктивність та якість зерна сорізу в неполивних умовах південного Степу України.
Ставились завдання:
– виявити вплив мінеральних добрив на поживний режим грунту;
– визначити особливості нагромадження надземної маси сорізу та закономірності формування площі листової поверхні;
– встановити добовий приріст рослин у висоту;
– вивчити закономірності розвитку кореневої системи та водоспоживання сорізу;
– визначити вплив мінеральних добрив на урожай та якісні показники зерна і крупи;
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в неполивних умовах півдня України вивчена реакція круп'яної культури соріз на мінеральні добрива, визначена оптимальна доза їх застосування та виявлено вплив добрив на якісні показники зерна.
Практичне значення одержаних результатів. Виробництву рекомендована раціональна система застосування добрив, яка дає змогу отримувати в неполивних умовах півдня України сталі врожаї зерна сорізу і дозволяє значно зменшити кількість азотного добрива.
Особистий внесок здобувача. Автор брала безпосередню участь у розробці програми досліджень і закладенні польових дослідів, проведенні фенологічних і біометричних спостережень. Виконувала лабораторні і аналітичні дослідження. Узагальнила експериментальні дані і виконала їх математичну обробку.
Пошукувач висловлює щиру подяку науковим керівникам – головному співробітнику відділу агрохімії ІЗЗ УААН, доктору с. -г. наук, професору Філіп’єву І. Д., старшому науковому співробітнику відділу зернових та технічних культур ІЗЗ УААН, кандидату с. – г. наук Макарову Л. Х. за велику методичну і практичну допомогу в проведенні наукових досліджень.
Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях інституту кормів м. Вінниця (1995) та Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції (1996), на V з’їзді УГТА, м. Рівне (1998) , на засіданнях методичної комісії Інституту зрошуваного землеробства УААН (1994 – 1996р. р.).
Публікації. Основні наукові положення, викладені в дисертації висвітлені в 11 наукових працях. Із них 3 статті в наукових журналах (в співавторстві), 3- в тематичних збірниках наукових праць (в співавторстві), 4- тези (в співавторстві), 1- брошура (в співавторстві).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 130 сторінках машинописного тексту, експериментальний матеріал представлено в 33 таблицях, 9 рисунках та 14 додатках. Список літератури включає 297 найменувань, в т. ч. 22 іноземних.