+3 8(066) 185-39-18
f мінеральних добрив було більш ефективним ніж їх внесення врозкид під передпосівну культивацію, але не мало переваги над заробкою добрив під оранку.
Якісні показники. Внесення добрив певною мірою впливало і на якісні показники зерна та крупи сорізу. В удобрених варіантах відзначали збільшення маси 1000 зернин на 5, 3-19, 1% при значенні контролю 20, 9 г. Загальний вихід та вихід крупи 1-го сорту в середньому за три роки в варіанті без добрив був найбільшим і становив відповідно 68, 4%.
Таблиця 4
Врожайність зерна сорізу, ц/га
Біохімічні показники зерна сорізу в роки досліджень були різними. Так, у 1994 році вміст білку в зерні неудобреного варіанту складав 13, 49%, на фоні N60Р60К30 – 14, 4%. В 1995 та 1996 році ці показники знаходились практично на одному рівні.
Не відмічено чіткого впливу добрив на наявність крохмалю в зерні.
Найвищий відсоток лізину в зерні (0, 32-0, 33%) спостерігали в 1994 році. В інші роки його кількість коливалась в межах 0, 27-0, 29% і не залежала від доз внесених добрив. За всі роки досліджень білку в крупі сорізу було менше ніж в зерні на 1, 6-4, 5%. Вміст його не перевищував 7, 56-9, 88%. Лізину в крупі також було менше ніж в зерні.
Економіко-енергетична оцінка використання мінеральних добрив при вирощуванні сорізу в неполивних умовах.
Економічна і енергетична ефективність різних доз, строків та способів внесення мінеральних добрив розраховувались згідно складених технологічних карт. Розрахунки показали, що із усіх варіантів з добривами економічно раціональним є внесення N30Р30К30 під оранку в поєднанні з обробкою насіння АФБ перед посівом. Додаткові витрати енергії на отримання приросту врожаю в даному варіанті зменшувались в 1, 1-2, 9 рази, тобто окупність одиниці витраченої енергії перевищувала інші удобрені варіанти на 6, 4-187, 2%. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 3, 2 одиниці, що свідчить про високу енерговіддачу при використанні даної норми добрив.
2. Найвищий вміст рухомих форм азоту і фосфору в орному шарі грунту спостерігається в фазу сходів. Мінеральні добрива, незалежно від способів та строків їх застосування підвищують вміст нітратів на 43, 0-54, 3%, рухомого фосфору – на 29, 0%.
3. При внесені добрив локально та врозкид під передпосівну культивацію вміст фосфору в шарі грунту 30-50 см залишався нарівні з контролем.
4. Чіткої закономірності по вмісту обмінного калію в орному шарі грунту по періодах розвитку сорізу в залежності від добрив не виявлено.
5. В період найбільш інтенсивного росту рослин сорізу у висоту (вихід в трубку – викидання волоті) добрива збільшують середньодобовий приріст на 11, 6-23, 1%. Внесення добрив локально та під передпосівну культивацію, при цьому, не мало переваги над їх заробкою під оранку.
6. Розміри асиміляційної поверхні, вміст хлорофілу в листі, фотосинтетичний потенціал (ФП) – максимальних значень досягали при внесені N60Р60К30 та N30Р60К30 + АФБ. Добрива не мали суттєвого впливу на величини чистої продуктивності фотосинтезу.
7. Найбільш інтенсивне нагромадження маси коренів відмічено у першій половині вегетації. У фазу повної стиглості зерна у рослин удобрених варіантів вона перевищувала контроль (27, 6 ц/га) на 15, 5-24, 6%. Незалежно від доз, строків та способів внесення мінеральних добрив, основна маса коріння (71, 9-74, 7%) знаходилась орному шарі грунту.
8. Соріз виносить із грунту біля 77-112 кг/га азоту, 34-56 фосфору та 129-158 кг/га калію. На формування однієї тонни зерна він витрачає цих елементів відповідно 18-20, 8-9 та 25-27 кг.
9. Середній коефіцієнт використання сорізом із грунту азоту становить 30%, фосфору – 12%, калію – 22%, а із мінеральних добрив відповідно 59, 136 та 11%.
10. Мінеральні добрива підвищували ефективність використання вологи, зменшуючи коефіцієнт водоспоживання на 16, 3-19, 4% в порівнянні з контрольними значеннями.
11. Максимальний приріст врожаю зерна (7, 5 ц/га) забезпечило внесення N60Р60К30 під основний обробіток грунту.
12. Інокуляція насіння сорізу АФБ перед посівом дозволяє знизити дозу азотного добрива на 50%, забезпечуючи збільшення окупності 1 кг д. р. мінеральних добрив, не зменшуючи, при цьому, продуктивності культури.
13. Із усіх вивчаємих доз, строків та способів внесення добрив економічно раціональним є внесення N30Р30К30 під основний обробіток грунту в поєднанні з обробкою насіння АФБ перед посівом. Окупність додатково витраченої енергії при цьому – максимальна.
14. Встановлено, що на темно-каштанових грунтах з низьким вмістом азоту і середнім фосфору та калію для забезпечення сталих врожаїв зерна сорізу слід вносити під оранку мінеральні добрива N30Р30К30 в поєднанні з обробкою насіння АФБ перед посівом.
2. Макаров Л. Х., Шукайло С. П., Шемшур М. В. Соріз в зрошуваних умовах півдня України: В зб. : Зрошуване землеробство. – Київ. – 1995. – Вип. 40.