Продуктивність і якість зерна сорізу під впливом мінеральних добрив на півдні України

складає 20, 3-21, 0 мг-екв. на 100 г грунту, з них на Са і Mq приходиться 95, 3%. рН грунтового розчину – 6, 8-7, 0.

Об'ємна маса верхнього (0-10 см) шару грунту – 1, 2 г/см3, вниз по профілю поступово збільшується. Загальна шпаруватість орного шару 53, 0%. Найменша вологоємність – 21, 5%, вологість в'янення – 9, 1%.

Погодні умови в роки досліджень суттєво різнились між собою, що певною мірою позначилось на ефективності дії мінеральних добрив та загальній продуктивності культури. Кількість опадів за період вегетації у роки досліджень складала відповідно 61, 0, 126, 6 та 94, 0 мм або 48, 4, 105, 5 та 78, 3% від середньо багаторічних показників.

Агротехніка в досліді. Досліди проводились в десятипільній польовій сівозміні. Попередник сорізу – ярий ячмінь. Після збирання попередника проводили лущення стерні в два сліди. Мінеральні добрива: аміачну селітру (NH4NO3-34, 3%), гранульований суперфосфат (Ca (HPO4) 2-20%), калійну сіль (40%) в кількості, передбаченій схемою досліду вносили вручну врозкид восени перед оранкою, яку проводили на глибину 27-28 см, та весною під культивацію і локально. Весною проводили боронування, при настанні повної фізичної стиглості грунту і передпосівну культивацію на глибину заробки насіння (4-6 см).

Сівбу проводили коли температура грунту на глибині заробки насіння становила + 14 – 150С. Висівали середньостиглий гібрид сорізу Піщевий-2 (селекції НДІКіС Молдова) пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см сівалкою СПЧ-6М. Після посіву поле прикочували. У фазу 3-4 листочків у сорізу формували густоту посіву. За період вегетації проводили дві міжрядні культивації (КРН-4. 2), дворазове обприскування посівів проти попелиць (БІ-58; 0, 5 л/га, ПОУ-8).

В роботі ставилось завдання вивчити вплив доз, строків та способів внесення мінеральних добрив на продуктивність сорізу. Досліди проводились за наступною схемою:

1. Без добрив – контроль

2. N30Р30К30 – восени під оранку

3. N30Р30К30 – весною під культивацію

4. N60Р30К30 – восени під оранку

5. N90Р30К30 – восени під оранку

6. N60Р60К30 – восени під оранку

7. N90Р60К30 – восени під оранку

8. N30К30 – восени під оранку + Р30 локально весною

9. N30Р30К30 – весною локально

10. N30Р30К30 – восени під оранку + обробка насіння АФБ

11. N30Р60К30 – восени під оранку + обробка насіння АФБ

Супутні аналізи зразків грунту та рослинного матеріалу проводили за наступними методиками:

– площу листової поверхні визначали методом «висічок», хлорофіл – кількісним методом (Третяков М. М. та ін., 1983), чисту продуктивність фотосинтезу та фотосинтетичний потенціал – за А. А. Нічіпоровичем (1961) ;

– масу кореневої системи визначали рамковим методом в монолітах розміром 70х70х10 см до глибини 50 см у двох несуміжних повтореннях (Станков І. З., 1964) ;

– аналізи зразків грунту проводили у відділі агрохімії ІЗЗ УААН, рослинного матеріалу – у відділі технології зерна та масових аналізів ІЗЗ УААН за наступними методиками: загальний азот – за Починком, фосфор – за Мерфі Рейлі. Калій – на полуменевому фотометрі. Гумус визначали за Тюріним, нітратний азот – за Грандваль Ляжем з дисульфофеноловою кислотою, рухомий фосфор – за Мачигіним, обмінний калій на полуменевому фотометрі. рН – по шкалі А. Алямовського;

-вологість грунту визначали ваговим методом, сумарне водоспоживання – методом водного балансу з врахуванням витрат грунтової вологи та продуктивних опадів;

-добовий приріст рослин у висоту, динаміку нагромадження надземної маси, визначення вмісту абсолютно сухої речовини, структуру врожаю здійснювали за відповідними методичними вказівками (Горянський М. М., 1978) ;

-біохімічні властивості зразків зерна визначали за методами ДСТ та описаними в довіднику (Плешков Б. П., 1985) ;

-розрахунки економічної ефективності застосування мінеральних добрив при вирощуванні сорізу здійснювали на основі технологічних карт;

-біоенергетичну оцінку досліджуваних агроприйомів проводили за типовими методиками та рекомендаціями (Циков В. С., Ківер В. Ф., 1974; Медведовський В. П., 1986; Шевелуха В. С. та ін., 1988).

-врожай встановлювали методом зрізання волотей вручну з усієї облікової площі (50. м) у чотириразовому повторенні. Математичний обробіток даних врожаю та супутніх досліджень проводили методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б. О., 1979; Ушкаренко В. О., 1988; Левандовський І. Л., Шепель В. Д., 1997).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ