Проект програми індивідуального психічного самовдосконалення

 

 

Фізичне самопочуття людини тісно пов'язане зі станом її психіки. Фізична активність позитивно впливає на нормальний перебіг психічних процесів. У скелетних м'язах є численні специфічні нервові клітини, які під час м'язових скорочень посилають у головний мозок стимулюючі імпульси, за допомогою яких підвищується загальний тонус відповідних ділянок кори великого мозку, що сприяє поліпшенню розумової діяльності. Характерною особливістю людської психіки є те, що вона може відволікатися від реальної дійсності і використовувати створені нею образи для психічної саморегуляції. Так, феноменальні здібності тібетських йогів, яких вони досягають шляхом спеціальних тренувань і вправ по створенню «психічного тіла», дають їм змогу вільно розширювати кровоносні судини, інтенсифікувати обмін речовин, максимально підвищуючи теплопродукцію організму.

Психологічні характеристики і умови діяльності моряків-надводників визначаються високою відповідальністю за виконання поставлених завдань, тривалим перебуванням у стані емоційної напруги, гіподинамією, недостатністю сенсорної інформації, відірваністю від соціального середовища, сім'ї, дефіцитом часу, наявністю перешкод, ризиком для життя. Характерні риси майбутнього моряка виявляються у тому, що курсант має володіти здатністю до протистояння в життєвих ситуаціях, боротьби протиріч, має володіти духом ініціативи, запобігання, стійкості, мужності тощо. Для спрямування цієї сили необхідні здоровий глузд, розум, стійкі моральні принципи, постійне психічне самоудосконалення. Вчинки, які здійснює моряк, є результатом вияву його характеру, в той же час характер формується й розвивається в моральному, цілеспрямованому діянні відносно явищ світу та власного “Я”.

Спеціальною регуляторною системою стабілізації особи, яка спрямована на самоудосконалення, є психологічний захист. Він оберігає сферу свідомості від негативних, травмуючих особу переживань, переводячи їх у сферу підсвідомого, знімає психологічний дискомфорт. Механізм психологічного захисту є глибоко індивідуальним і характеризує рівень адаптаційних можливостей психіки. Цій меті служать різні механізми психологічного захисту, які визначаються індивідуальними характеристиками особи. Впливаючи на індивідуальні особливості людини, можна цілеспрямовано тренувати і посилювати механізми психологічного захисту. До таких впливів належить аутогіпноз (самогіпноз) -гіпноз, викликаний самонавіянням, – на противагу гетерогіпнозу, викликаному впливом іншої людини. Цілеспрямоване викликання в себе самого гіпнотичного стану досягається спеціальними прийомами (гіпнотизація). Схильність до аутогіпнозу залежить від фізичного й емоційного стану, особистісних особливостей, розвитку здатності до самоврядування фізіологічними й психічними функціями. За допомогою аутогіпнозу можна подолати сприйнятливість до стресу, підвищити самооцінку, позбавитись деяких вад, позбутися фобії й тривоги, лікувати психосоматичні захворювання, зменшити біль. Слід підкреслити, що гіпноз ефективний у лікуванні як фізичному, так і психічному болю. Берлінський психіатр Йоган Шульц в 1932 році створив чудову систему аутогіпнозу, яку він назвав «аутогенне тренування». Пройшло багато років, психотехніка Шульца вдосконалена, і сьогодні застосовується в наступних цілях:

1. Підвищення нервово-психічної стійкості в стресових і екстремальних умовах.

2. Підвищення рівня збереження і розвитку здоров'я, зменшення аварійності і травматизму.

3. Підвищення якості і продуктивності розумової і фізичної праці.

4. Підвищення якості навчання і скорочення термінів всіх видів навчання.

5. Усунення психофізіологічних причин негативного психолого-продуктивного клімату на підприємствах і в організаціях.

6. Підвищення якості боротьби з шкідливими звичками, психологічними зривами, нервовою і фізичною перевтомою.

Джерелами аутогенного тренування можна рахувати три різні напрями в історії людської культури. Це прийоми індійської народної медицини, вчення про гіпноз і вчення про самонавіяння. За останні 30 років аутогенне тренування отримало дуже широке розповсюдження як у нас, так і за рубежем в різних модифікаціях і варіантах

Аутотренінг – це концентроване саморозслаблення і самонавіювання. Це система навчання прийомів саморозслаблення м'язів (м'язова релаксація), психічного заспокоєння, погруження в дрімотний стан, які супроводжуються самонавіюванням. Аутогенне тренування широко застосовують у медицині, спорті, на виробництві, в самовихованні. Аутотренінг складається із двох ступенів – нижчого та вищого. Нижче психом’язове тренування застосовується головним чином для зняття нервового напруження, заспокоєння, нормалізація функцій організму. Завдання другого ступеня – привести людину в особливий стан «аутогенної медитації», під час якої повинні виникати своєрідні переживання, які спонукають до активного виявлення емоційного, вольового зусилля над собою і поступового досягнення поставленої мети (наприклад, спортсменом, моряком). Для опанування першого ступеня потрібно в середньому 3 місяці щоденних тренувань; на оволодіння другим витрачається близько 8 місяців тренування під керівництвом фахівця-лікаря або психолога. Аутогенне тренування в основному призначається з лікувальною або психопрофілактичною метою і здійснюється піл наглядом відповідних фахівців. Аутогенне тренування традиційно застосовується при підготовці курсантів-моряків.

Одна з причин зростаючої популярності цього методу – прагнення подолати натиск нервових перевантажень не за рахунок хімічного блокування емоцій, а шляхом пом’якшення емоційної напруженості. За останні роки все більша кількість курсантів – майбутніх моряків прагнуть до самостійного оволодіння методом аутогенного тренування з суто професійними цілями. Оволодіння власними емоціями, тренування пам’яті, концентрація уваги, розвиток гнучкої, рухливої, стійкої нервової діяльності, звичка до самоспостереження та самооцінки, само звітування – це ті якості нервової системи, які стимулює аутогенне тренування і яких особливо потребує майбутня професія.

Лише одним різновидом аутотренінгом – психом’язовим тренуванням – можна оволодіти самостійно: робити це найкраще під час ранкової гігієнічної гімнастики. Психом’язеве тренування – прискорений варіант (заспокійливий