Професійна орієнтація – підготовка молоді до вільного і самостійного вибору професії

Людмила Турчина

 

 

У статті розглядаються аспекти професійної орієнтації в процесі підготовки учнів до вибору професії. Акцентується увага на принципи, якими керуються, вибираючи професію і місце в соціальній структурі суспільства. Автор аналізує сучасну наукову і навчально-методичну літературу по даній проблемі.

 

В статье рассматриваются аспекты профессиональной ориентации в процессе подготовки учащихся к выбору профессии. Акцентируется внимание на принципы, которыми руководствуются, выбирая профессию и место в социальной структуре общества. Автор анализирует современную научную и учебно-методическую литературу по данной проблеме.

 

The aspect of professional orientation is considered in the article, in the process of pupils' preparation for choosing the profession. It is accented the attention on principles which they are followed, choosing a profession and place in the social structure of society. The author analyses modern scientific and education methodic literature on this problem.

Ключові слова: професійна орієнтація, система виховної роботи, професійна діагностика, професійний відбір, професійна освіта, професійна консультація, соціально-професійна адаптація, професійне виховання.

 

Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток, демократизація управління виробництвом вимагають постійного пошуку і упровадження нових підходів, форм і методів професійної орієнтації. Наявність, з одного боку, багатогранності професій і спеціальностей, з іншого – людей, що вимагає від професійної орієнтації обліку людського фактора і змін у виробництві [1, с. З].

Однією із задач школи і вищих навчальних закладів є професійне орієнтування на усвідомлений вибір професії, що знайшло відображення в нормативних державних документах: Конституції України, Законі України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Національну доктрину розвитку освіти в Україні в XXI сторіччі, Концепції 12-річної загальної середньої освіти.

Актуальність даної проблеми полягає в якісно новому підході до професійної підготовки молоді. На сучасному етапі розвитку суспільства вона стає все більш актуальною у зв'язку з модернізацією всієї системи освіти і вступом України в Європейське співтовариство, де прийнята 12-річна система навчання.

Мета статті – спроба дослідити професійну орієнтацію як систему підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професій.

Аналіз останніх досліджень. Значний внесок в опрацювання проблеми формування мотивів вибору професії внесли Є. П. Ільїн, М. М. Захаров, О. М. Нежиховська, Є. М. Павлютенков, B. C. Салієнко, В. В. Ярошенко. Системі профорієнтаційної роботи з учнями старшого віку присвячені роботи А. Б. Боровського, Т. М. Потапенко, Г. В. Щокіна, Г. Д. Заболотного, С. М. Коцюби, В. Ф. Остапенко, Б. А. Федоришиної, О. О. Ящишина, П. І. Шевченка. Психологічні аспекти профорієнтаційної роботи через трудове виховання школярів досліджували B. C. Батурін, CK. Копитов, М. П. Маланюк, М. М. Фібула. Питання психології професійного самовизначення вивчали В. А. Бодров, CA. Климов, А. Ф. Кудряшова, І. Д. Ладанов, O. K. Маркова, Г. С. Нікіфоров.

Виклад основного матеріалу. Поняття «професійна орієнтація» дається у Великому енциклопедичному словнику – це орієнтація школярів на ті або інші професії. Крім того, під професійною орієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині науково обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи з метою розвитку професійної спрямованості, допомоги учням в моменти професійного самовизначення. Як і багато наукових понять, поняття «професійна орієнтація» розвивається в міру того, як змінюється уявлення суспільства про цілі, задачі, методи, форми, суть професійної орієнтації.

Початок профорієнтації ряд учених (Аванесов B. C., Сазонов О. Д., Симоненко В. Д. та ін.) відносять до 1908 р., до моменту відкриття першого професійно-консультаційного бюро в Бостоні (США) [8; 28]. Проте, згідно іншій точці зору (Дандамаєв М. М.), професійна орієнтація з'явилася набагато раніше і сягає глибокої давнини. На думку Дандамаєва М. М., професійна орієнтація виникла з потреб розвитку людського суспільства, а тому вона, як і суспільство, має свою історію і передісторію. Природно, що професійна орієнтація не могла з'явитися раніше, ніж з'явилися професії, а, отже, і потреба в орієнтації на ці професії [4; 27].

Історія появи елементів оцінки професійної придатності людини сягає в глибину століть. Це відноситься в основному до діагностики знань, умінь і здібностей.

Зокрема, вже у середині III тисячоліття до н. е. в Стародавньому Вавилоні проводили випробування випускників шкіл, що готували писарів. Під час випробувань перевіряли їх уміння розбиратися в тканинах, металах, рослинах, а також знання всіх чотирьох арифметичних дій [4; 35].

З досліджень деяких учених (Самоукін О. І., Самоукіна Н. В.) відомо, що в Давньому Єгипті мистецтву жерця навчали тільки тих, хто витримував систему певних випробувань. Спочатку кандидат проходив процедуру співбесіди. Потім перевіряли його уміння трудитися, слухати, мовчати, проводили випробування вогнем, водою, загрозою смерті тих, хто не був упевнений у своїх здібностях до навчання, хто сумнівався в можливості витримати всі труднощі тривалого періоду освіти. [9; 8].

Цю сувору систему випробувань і відбору успішно подолав знаменитий вчений старовини Піфагор [9; 10]. Повернувшись до Греції після навчання, він заснував свою школу, допуск в яку відкривав після серії різних випробувань, що були схожі на ті, які він витримав сам.

Інші приклади нам приводить Платон про стародавню історію Спарти, Афін, Риму. У