Професійна орієнтація – підготовка молоді до вільного і самостійного вибору професії

Система профорієнтації на сучасному етапі її розвитку покликана забезпечити:

1.координацію дій державних органів, школи, сім'ї, органів професійно-технічної, середньої спеціальної, вищої освіти і інших соціальних інститутів, що беруть участь в її здійсненні;

2.безперервне і своєчасне рішення наукових і організаційних питань, пов'язаних з профорієнтацією;

3.комплексне проектування дій характеру профорієнтації на особистість школяра з урахуванням соціально-економічного прогнозу [3; 46].

У професійно-орієнтаційній роботі існує немало різних визначень, одне з них дав Карелін O. A. : «Професійна орієнтація – це науково обґрунтована система підготовки молоді до вільного і самостійного вибору професій, покликана враховувати як індивідуальні особливості кожної особи, так і необхідність повноцінного розподілу трудових ресурсів на користь суспільства» [6; 323].

Важливість питання професійної орієнтації полягає у тому, що професійна орієнтація повинна бути єдністю практики і міждисциплінарної теорії. При цьому важливе значення має теорія: адже саме в ній зосереджуються ті чи інші ідеї, які потім допомагають перетворити практичну роботу на науково-практичну діяльність. Теорія не з'являється, як правило, разом з самою діяльністю, щоб сформулювати теорію, яка сприяє вдосконаленню практики професійної орієнтації, необхідно проводити наукові дослідження.

У професійній орієнтації основною задачею. звичайно, ставилася практична робота з орієнтації учнів переважно на робочі професії. Значно пізніше було звернуто увагу на необхідність розробки теорії, і лише відносно недавно стала відчуватися потреба в розробці методологічних питань професійної орієнтації. Захаров М. М. розглядає професійну орієнтацію з практичної і теоретичної точки зору.

Практична сторона включає діяльність державних і суспільних організацій, підприємств, установ, шкіл, а також сім'ї по вдосконаленню процесу професійного і соціального самовизначення на користь особистості і суспільства в цілому [5; 28].

Теорію професійної орієнтації можна визначити таким чином: «це сукупність висловів, що відображають в концентрованій формі комплекс поглядів, уявлень і ідей, направлених на здійснення ефективної діяльності профорієнтації» [5; 28].

У науковій літературі Захаров М. М. дає глибше визначення наступного поняття: «Теорія професійної орієнтації – це форма науково організації наукового знання, що дає цілісне уявлення про закономірності і істотні зв'язки двох процесів – професійного самовизначення молоді відповідно до особистих інтересів, схильностей, здібностями і орієнтування її на ті професії, в яких відчувається суспільна потреба в кадрах» [5; 28].

Розглянемо основні компоненти теорії професійної орієнтації школярів: факти, закономірності, принципи.

Достовірних фактів, одержаних за допомогою наукових методів, в професійній орієнтації мало. Тому одна з важливих задач – зібрати нові факти і дати їм правильну інтерпретацію. Це виявляється важливим в тих випадках, коли пошук нових фактів ведеться за допомогою однієї або декількох гіпотез. Останні також складають важливу частину теорії. Наприклад, в кожному районі (регіоні) можуть діяти свої специфічні фактори, що впливають на вибір певної професії. Гіпотеза про такі можливі фактори допомагає створенню методів дослідження, що дозволяють оцінити явища, що цікавлять, і на цій підставі виробити практичні рекомендації по поліпшенню професійно-орієнтаційної роботи з учнями [5; 267].

У великому енциклопедичному словнику мовиться про важливий компонент теорії професійної орієнтації – певні закономірності. Пошук їх є загальною метою наукової діяльності. Пізнання закономірностей – це, насамперед, те саме головне, заради чого і робляться наукові дослідження. Знайдені закономірності виражаються за допомогою понятійного апарату і специфічної мови науки, яка вирізняється більшою точністю, виразністю, великими можливостями стикування професійної орієнтації з поняттями інших наук, зокрема, і з математикою.

Рівень розвитку кожної теорії нерідко визначається складом і якістю принципів, які покладено в основу діяльності. Формулюванню принципів професійної орієнтації надається немало уваги. Проте не можна сказати, що розробка системи принципів професійної орієнтації завершена: потрібно ще багато зробити для створення стрункої, несуперечливої системи, що відповідає всім вимогам.

Оскільки об'єктом професійно-орієнтаційної діяльності є процес соціально-професійного самовизначення людини, важливо в першу чергу (Гріншпун С. С. Сформулювати групу принципів, якими керуються, вибираючи професію і місце в соціальній структурі суспільства [3; 12]. Розглянемо найважливіші з них:

‒принцип свідомості: виражається в прагненні задовольнити своїм вибором не тільки особисті потреби в трудовій діяльності, але і принести якомога більше користі суспільству;

‒принцип відповідності: виражає зв'язок особистісного і суспільного аспектів вибору професії;

‒принцип розвитку: відображає ідею вибору такої професії, яка давала б особистості можливість підвищення кваліфікації, збільшення заробітку;

‒принцип активності: характеризує тип діяльності особистості в процесі професійного самовизначення.

Також в професійній орієнтації є група принципів, які тісно пов'язані із загально педагогічними принципами (Єлисєєв О. П.) : 

‒зв'язок профорієнтації з життям, працею;

‒зв'язок профорієнтації з трудовою підготовкою школярів;

‒систематичність і спадкоємність в професійній орієнтації;

‒зв'язок школи, сім'ї, базового підприємства, середніх професійних навчальних закладів і громадськості;

‒виховний характер професійної орієнтації;

‒взаємозв'язок діагностичного і виховного підходів до проведення роботи профорієнтації;

‒диференційований і індивідуальний підхід до учнів залежно від віку, інтересів;

‒оптимальне поєднання масових, групових та індивідуальних форм професійно-орієнтаційної роботи з учнями і їх батьками;

‒відповідність змісту, форм і методів професійно-орієнтаційної роботи потребам професійного розвитку особистості і одночасно потребам конкретного регіону в кадрах певних професій і необхідного рівня кваліфікації.

Таким чином, в теорії професійної орієнтації існують і загально педагогічні принципи, і специфічні принципи, що характеризують професійно-орієнтаційну діяльність як суспільне явище.

Висновки. Орієнтація профорієнтації розглядається як широке поняття, яке полягає в різноманітті різних концептуальних підходів до розгляду проблеми професійного самовизначення, що викликане культурно-історичною обумовленістю реалізації самовизначення суспільства. Орієнтація профорієнтації є складною системою, і необхідно вказати, що ефективність професійно-орієнтаційної роботи залежатиме від реалізації повного комплексу аспектів теорії у взаємозв'язку з методичною стороною професійно-орієнтаційного самовизначення.

Перспектива дослідження. Полягає в подальшій розробці рекомендацій по вдосконаленню підготовки старшокласників до вибору професії. Одержані результати можуть бути використані класними керівниками, шкільними практичними психологами, працівниками позашкільних установ, викладачами вузів при роботі з проблемою професійного самовизначення старшокласників.

 

 

1.Аванесов B. C. Тести в соціологічному дослідженні. – М., 1982. – 86 с.

2.Боровський О. Б., Потапенко Т. М., Щокін Г. В. Система методів професійної орієнтації. Кн. 2. Методики роботи профорієнтації (додатки) : Навчально-методична. допомога. -ДО. : МЗУУП, 1993. -164 с.

3.Гріншпун С. С. Оцінка особово-ділового потенціалу учнів в роботі профорієнтації' // Школа і виробництво. – 1994. – № 6. – С. 11 – 12.

4.Дидактичний матеріал з курсу «Твоя професійна кар'єра. Книга для вчителя. – М. : Освіта, 1998. – 65 с

5.Захаров М. М. Професійна орієнтація школярів: Навчальний посібник для студентів. – М. : Освіта, 1988. – 325 с

6.Йовайша Л. А. Проблеми професійної орієнтації школярів. – М. : Педагогіка. 1983. – 129 с

7.Лозніца В. Я. Основи психології і педагогіки. -ДО., 2000. – 356 с

8.Профорієнтація старшокласників: зб. навчань. -метод. матеріалів / Сост., редагування і коментар ТВ. Черникової. – Волгоград: Вчитель, 2005. – 120 с

9.Самоукін А. І., Самоукіна Н. В. Вибір професії: шлях до успіху. – Дубна: TOB «Фенікс +», 2000. – 28 с

10.Смірнов A. A. Психологія професії. Працівник освіти. – М., 1927. -136 с.