Психологічне консультування з особистісних та сімейних проблем

- у сім’ї панують довіра, повага, любов, увага до переживань іншого, можливе відкрите обговорення будь-яких тем.

Дослідники О. Бодальов і В. Столін зазначають, що у родинах з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, у яких спостерігаються ознаки дезадаптації, труднощі у спілкуванні, окремі невротичні реакції, доцільно здійснювати комплексну психологічну корекцію. При цьому корекційний процес розгортається одночасно в кількох напрямках:

• робота дитячої ігрової групи, основним завданням якої є усунення перекручувань у психічному й особистісному розвитку дитини, перебудова несприятливих стереотипів поведінки і створення нових, адекватніших;

• батьківський семінар, що передбачає розширення психологічних знань батьків про сімейні стосунки й особливості сімейного виховання під час лекцій, групових дискусій, аналізу проблемних ситуацій, библіотерапії;

• робота батьківської групи, спрямована на корекцію негативного досвіду стосунків у сім’ї, неадекватних батьківських установок насамперед на основі обговорень і психодраматичного обігрування типових ситуацій спілкування в сім’ї і взаємодії з дитиною;

• спільні заняття батьків з дітьми в ігровій формі, що проводяться на початку і наприкінці роботи батьківської групи.

У результаті з’являється можливість оптимізації сімейних стосунків, процесу виховання дітей у сім’ї.

 

 

Найбільш частою причиною звернення до консультанта в консультацію є подружні проблеми (крім випадків звернення до консультанта батьків із приводу своїх дітей, але, як відомо, і тут за зовнішнім приводом – проблемами дитини почасти криються більш глибокий – особистісні й міжособистісні проблеми самих батьків).

Проблеми, список яких наводиться нижче, є найбільш частими приводами для звернення до консультанта в консультацію. Серед них варто назвати:

різного роду конфлікти, взаємне невдоволення, пов'язані з розподілом подружніх ролей і обов'язків;

конфлікти, проблеми, невдоволення чоловіка й жінки, пов'язані з розбіжностями у поглядах на сімейне життя і міжособистісні стосунки;

сексуальні проблеми, невдоволення одного з подружжя іншим у цій сфері, їх взаємне невміння налагодити нормальні сексуальні стосунки;

складності і конфлікти у взаєминах подружньої пари з батьками одного або обох – чоловіка і жінки;

хвороба (психічна або фізична) одного з подружжя, проблеми й труднощі, викликані необхідністю адаптації родини до захворювання, негативним ставленням до себе самого і навколишнього хворого або членів його родини;

проблеми влади і впливу в подружніх взаєминах;

відсутність тепла у стосунках чоловіка й жінки, дефіцит близькості й довіри, проблеми спілкування.

Необхідно зазначити, що такі скарги, безумовно, не є взаємовиключними. Так, рольові розбіжності, звичайно, базуються на розходженнях у поглядах і уявленнях чоловіка й жінки про те, як треба жити у сім'ї. А труднощі в сексуальній сфері найчастіше є лише наслідком і продовженням проблем чоловіка й жінки в міжособистіс-них стосунках, що при цьому можуть ніколи не обговорюватися або взагалі не усвідомлюватися.

По суті, загальноприйнята відповідь на це питання дещо проста: за проблемами, що пов'язані з іншими людьми, криються особисті проблеми клієнта, які він не хоче або не може обговорювати і саме вони приводять до труднощів у міжособистісних стосунках, що стають, у свою чергу, приводом для звернення до консультанта в консультацію. Так, коли причиною приходу є подружні проблеми, --це значить, що особисті проблеми, виникають і проявляються саме у тих сферах життя, що так чи інакше зв'язані зі шлюбом.

Один із таких найбільш поширених, які часто використовуються в сімейній терапії конструктів (або, інакше кажучи, уявлень про те, що відбувається на більш глибинному рівні взаємодії і що призведе до тих або інших зразків поведінки чоловіка й жінки) можна умовно позначити як роль батьківської родини. Це уявлення базується на ідеях психоаналізу про те, що кожена людина, взаємодіючи з представниками протилежної статі у тому числі у своєму сімейному житті, прагне реалізувати ті зразки взаємодії, що були засвоєні в дитинстві в родині батьків. Причому прагнення до реалізації «батьківських» зразків взаємодії найчастіше має компенсаторний характер, тобто людина прагне одержати від свого партнера любов і визнання в тій галузі, у якій у дитинстві вона відчувала дефіцит подібного ставлення, найчастіше від батька протилежної статі.

Таким чином, багато ситуацій і способів взаємодії з партнером (які, звичайно, і є конфліктними) служать не розвиткові стосунків, не досягненню якихось життєвих цілей, а часто є лише способами компенсації труднощів і проблем дитинства.

Причини приходу клієнта в консультацію – прагнення домогтися від партнера тієї любові, влади й ін., яких йому не вистачає у стосунках із ним і яким він не може домогтися власними силами. Інакше кажучи, у межах консультування як причини приходу клієнта, звичайно, розглядаються й обговорюються лише ті, які пропонуються клієнтом, тим більше, що саме це є реальністю подружніх стосунків, що усвідомлюється як щось тривожне й проблемне. На підставі переліку причин (приводів) звернень можна припустити, що можливо, принаймні, є два варіанти приходу в консультацію: обоє членів подружжя разом або один із них із скаргами на себе або на партнера. Найбільш розповсюдженим варіантом приходу є останній.

Загалом виділяють два основних приводи звертання подружжя у консультацію: обоє членів подружжя разом або