Психологія і особливості малих груп, механізми формування малих груп

По-друге, більш спеціальною причиною є той факт, що проблема малої групи виявилася на перехресті, утвореному перетинанням психології і соціології. Тому утворення соціальної психології на стику цих двох наук «покрило» собою насамперед саме дану сферу реальності. До сказаного можна додати ще і третю причину – методологічного порядку. Сама специфіка соціально-психологічного знання ніби виправдує перебільшений інтерес до малої групи. Потреба в одержанні усе більш точних фактів, успіхи експериментального методу в інших галузях психології змушують соціальну психологію шукати такий адекватний об'єкт, де були б застосовні експериментальні методи, зокрема метод лабораторного експерименту.

Мала група виявилася тією самою одиницею аналізу, де найбільш можливий і доречний експеримент, що ніби «допомогло» соціальній психології утвердити своє право на існування як експериментальної дисципліну.

Усі названі причини загострення інтересу до малих груп мають визначений сенс. Однак при деяких умовах законний інтерес до малих груп переростає в абсолютизацію їх значення. Саме це і відбулося в 20-і-30-і роки в соціальній психології США, де пізніше стали лунати голоси про переоцінку значення малих груп на шкоду дослідженню соціально-психологічної сторони масових соціальних процесів.

Таким чином, ситуація в цій області дослідження дуже суперечлива. З одного боку, поставлені багато дійсно важливих питань, проведено сотні часто дуже цікавих і витончених у технічному відношенні експериментів, вивчені в деталях численні процеси й ефекти малих груп. З іншого боку, – не говорячи вже про відсутність інтеграції цих даних, про відсутність адекватних теоретичних схем, – багато елементарних питань виявляються невирішеними. Це часто корінні проблеми, визначення вихідних принципів, так що відсутність ясності у них є навіть парадоксальною в умовах безлічі проведених досліджень.

 

 

Перше запитання, яке необхідно вирішити, приступаючи до дослідження малих груп, це питання про те, що ж таке мала група, які її ознаки і границі? Якщо вибрати з незліченних визначень малих груп найбільше «синтетичне», то воно зводиться приблизно до наступного: під малою групою розуміється нечисленна за складом група, члени якої об'єднані загальною соціальною діяльністю і знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групових норм і групових процесів.

Це досить універсальне визначення, яке не претендує на точність і носить скоріше описовий характер, допускає різні тлумачення залежно від того, якого змісту надавати включеним у нього поняттям. Наприклад, у системі інтеракціоністської орієнтації, де вихідним поняттям є поняття «взаємодії», фокус у цьому визначенні вбачається саме в тому, що мала група це визначена система взаємодії, тому що слова «загальна соціальна діяльність» тлумачаться тут у інтеракціоністському змісті. Для когнітивістської орієнтації в цьому ж визначенні відшукується інший опорний пункт: не важливо, на основі загальної діяльності чи простої взаємодії, але в групі виникають визначені елементи групової когнітивної структури – норми і цінності, що і є найбільш істотним для групи.

Це ж визначення у вітчизняній соціальній психології наповнюється новим змістом: встановлення факту «загальної соціальної діяльності» відразу ж задає групу як елемент соціальної структури суспільства, як осередок у більш широкій системі поділу праці. Наявність у малій групі загальної соціальної діяльності дозволяє інтерпретувати групу як суб'єкт цієї діяльності і тим самим пропонує теоретичну схему для всього наступного дослідження.

Для того щоб саме ця інтерпретація отримала достатню визначеність, можна в приведеному визначенні виділити найбільш істотне і значиме, а саме: мала група – це група, у якій суспільні відносини виступають у формі безпосередніх особистих контактів. У цьому визначенні містяться в стиснутому вигляді основні ознаки малої групи, виділені в інших системах соціально-психологічного знання, і разом з тим чітко показана основна ідея розуміння групи з погляду принципу діяльності.

При такому розумінні мала група – це група, яка реально існує не у вакуумі, а у визначеній системі суспільних відносин, вона виступає як суб'єкт конкретного виду соціальної діяльності, як ланка визначеної суспільної системи, частина суспільної структури. Визначення фіксує і специфічну ознака малої групи, яка відрізняє її від великих груп: суспільні відносини виступають тут у формі безпосередніх особистих контактів. Розповсюджений у психології термін «контактна група» набуває тут конкретного змісту: мала група – це не просто будь-які контакти між людьми (тому що такф контакти є завжди й у довільних випадкових групах людей), але контакти, у яких реалізуються визначені суспільні зв'язки і які опосередковані спільною діяльністю.

Тепер необхідно розшифрувати кількісні характеристики малої групи, тому що сказати: «нечисленна за складом» група – значить запропонувати тавтологію. У літературі давно йде дискусія про нижню і верхню межі малої групи. У більшості досліджень число членів малої групи коливалося між 2 і 7 при модальному числі 2 (згадано в 71% випадків). Цей підрахунок збігається з уявленням, яке має широке поширення, про те, що найменшою малою групою є група з двох чоловік – так називана «діада».

Хоча на рівні здорового глузду є логічною думка про те, що мала група починається з діади, їй протиставляється інша точка зору щодо нижньої межі малої групи, яка говорить, що найменше число членів малої групи не два, а три. І тоді, отже, в основі