Питання звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

У статті розглянуто питання спеціальних підстав звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Визначено деякі недоліки законодавчої регламентації такого звільнення в кримінальному законодавстві України. Обґрунтовано необхідність внесення до статей розділу XIII Особливої частини Кримінального кодексу України змін, спрямованих на розширення передумов і підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Ключові слова: злочини проти здоров'я населення, заохочення, позитивна посткримінальна поведінка, добровільна здача, звільнення від кримінальної відповідальності.

The article discusses the special grounds for exemption from criminal responsibility for crimes in the field of drug trafficking. Definitely some of the shortcomings of the legal regulation of such incentives in the criminal legislation of Ukraine. The necessity of entering into articles of Chapter XIII of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine changes aimed at expanding the premises and grounds for exemption from criminal liability.

Key words: crimes against public health, encouraging, positive postcriminal behaviour, voluntary surrender, exemption from criminal liability.

Постановка проблеми. За даними кримінальної статистики, питома вага наркозлочинів протягом останніх п’яти років коливається в межах 13, 4-15, 4% від загальної кількості злочинів. В Україні кожний 6-й злочин пов’язаний із наркотиками (15, 8%). Органами внутрішніх справ зареєстровано 14, 6 тис. злочинів, вчинених наркоманами, та зареєстровано 174 110 споживачів наркотиків. А за результатами досліджень Українського медичного та моніторингового центру з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров’я України наркотики вживають від 324 тис. до 424, 7 тис. осіб. [1, с. 4]. При цьому аналіз результатів виконання Програми реалізації державної політики у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. – 877, вказує на недосконалість пріоритетів у виборі державою кримінально-правових підходів до реалізації національної наркополітики, оскільки вони визначили подальшу криміналізацію всієї сфери обігу наркотиків, збільшенню кількості засуджених, латентизації злочинності в цій сфері [2, с. 47]. Крім того, з точки зору зміни пріоритетів внутрішньої політики держави, для її подальшої демократизації та наближення до європейських стандартів потрібне удосконалення правової бази, організаційно-управлінських та суто кримінологічних аспектів боротьби з наркозлочин- ністю.

Незважаючи на заходи, які вживаються для забезпечення в Україні кримінально-правової охорони здоров’я населення, криміногенна ситуація в цій сфері суспільних відносин продовжує залишатись складною, що актуалізує висновки про недостатність заходів, які вжито державою в цьому напрямку, та про нагальність потреб подальшого розвитку й вдосконалення всього комплексу правових, і, зокрема, кримінально-правових засобів, які можуть бути використані в протидії наркозлочинності. Одним з них є звільнення від кримінальної відповідальності за певних умов особи, яка вчинила злочин, передбачений нормами Розділу XIII Особливої частини КК «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення». Розділ містить низку норм, що містять підстави спеціального звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів (ч. 4 ст. 307; ч. 4 ст. 309; ч. 4 ст. 311; ч. 5 ст. 321; ч. 4 ст. 321-1 КК). За кількістю таких положень Розділ XIII Особливої частини КК посідає перше місце порівняно з іншими її розділами. За висновками П. Хряпінського, ця обставина зумовлена низкою чинників (особливим характером і високим рівнем суспільної небезпечності злочинів проти здоров’я населення, їх високою природною латентністю; винятковою шкідливістю для здоров’я людини, населення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; стійкістю злочинних груп та організацій, що нерідко мають міжнародний характер, системно застосовують маскування, спеціальні заходи власної безпеки, розвідки та контррозвідки; складністю виявлення, розкриття злочинів, досудового слідства та розгляду в судах кримінальних справ цієї категорії тощо) [3].

Ступінь дослідження. Окремі аспекти зазначеного питання були предметом досліджень ряду українських та зарубіжних науковців. Так, правовий зміст зазначених підстав звільнення від кримінальної відповідальності досліджувався в різний час Ю. Бауліним, А. Вознюком, О. Ковітіді, А. Музикою, І. Никифорчиним, П. Орловим, О. Перепелицею, С. Терещуком, В. Устименком, Є. Фесен- ком, П. Хряпінським та деякими іншими авторами. У 80-х-90-х роках ці питання розглядали Х. Алікпе- ров, О. Барков, Ю. Голік, І. Звечаровський, Ю. Іво- нін, Р. Сабітов, Е. Тенчов та деякі інші дослідники. серед сучасних зарубіжних фахівців звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальними підставами вивчаються А. Антоновим, В. Єгоро- вим, А. Єндольцевою, Є. Єрмаковою, В. Маль- цевим, В. Сверчковим, Х. Шакіровим та багатьма іншими науковцями. Найбільш глибоко питання кримінально-правового заохочення, положення про яке містяться в розділі XIII Особливої частини КК України, розглянуто в роботі О. Наден «Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» [4, с. 143]. Водночас актуальною залишається ціла група проблем встановлення і застосування спеціального звільнення від кримінальної відповідальності за злочини проти здоров’я населення. Основними з них є подальше вдосконалення змісту відповідних норм і усунення помилок із практики їх застосування, оцінка перспектив подальшого розширення кількості підстав звільнення від кримінальної