Реструктуризація підприємств та шляхи підвищення її ефективності (на матеріалах підприємств трубної промисловості України)

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в практиці управління державними промисловими підприємствами, а також приватизованими трубними заводами. Науково-методичні та прикладні розробки впроваджені у ВАТ “Нікопольський південнотрубний завод” (довідка №032/546 від 05. 03. 2002 р.), НВІГ “Інтерпайп” (довідка №18 від 27. 02. 2002), ВАТ “Харцизький трубний завод” (довідка №1937/02 від 25. 02. 2002 р.) та при підготовці наступних нормативних документів Кабінету Міністрів і Фонду державного майна України: “Комплексна програма реструктуризації державних підприємств”, “Концепція політики Кабінету Міністрів України щодо управління об’єктами державної власності”, “Концепція корпоративно-дивідендної політики держави”, “Положення про порядок реструктуризації підприємств” та інших. Результати дисертації знайшли своє відображення в курсі “Організаційний розвиток підприємства”, який викладається згідно з програмою підготовки бакалаврів за спеціальністю “Економіка підприємства” у Київському національному економічному університеті (акт від 14. 03. 2002 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорено і схвалено на науково-практичних конференціях: «Україна в 2000 році: трансформація в ринкову економіку», м. Сімферополь, 20 жовтня 2000 р. ; «Управління розвитком соціально-економічних систем», м. Донецьк, 12-14 грудня 2000 р. ; “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”, м. Київ, 24-26 травня 2001 р.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 8, 3 д. а., з яких автору належить 4, 7 д. а., у тому числі 9 робіт надруковано у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3, 7 д. а. (авторських 2, 8 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і додатків, викладена на 187 сторінках машинописного тексту, включаючи 27 таблиць на 13 сторінках, 19 рисунків на 11 сторінках, список використаних джерел з 105 найменування та 6 додатків на 21 сторінках.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 – “Теоретичні основи та особливості реструктуризації підприємств за умов становлення ринкового середовища” досліджено наукові засади реструктуризації підприємств за умов сучасного розвитку ринкового середовища, визначено особливості, обґрунтовані моделі та методологічні підходи до оцінки її ефективності, які в сукупності формують наукові та прикладні підґрунтя для підвищення ефективності реструктуризації підприємств на сучасному етапі трансформації економіки.

Реструктуризація підприємств виступає як засіб адаптації до ринкових умов господарювання, забезпечення ефективності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності їх діяльності.

Особливостями реструктуризації підприємств виступають: масштабність проведення в наслідок приватизації; глибина здійснення, яка пов'язується з докорінною перебудовою технологічних та організаційних її складових; розукрупнення суб’єктів господарювання під час демонополізації економіки; якісно нові цілі і завдання щодо виходу й забезпечення конкурентних переваг на вітчизняному та іноземних ринках та інші.

Для підвищення результативності трансформаційних процесів доцільно виділяти моделі реструктуризації підприємств, які ідентифікуються нами як сутнісні характеристики реструктуризаційних процесів, що проявляються в найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх зв’язках, а також якісних й кількісних параметрах; в основу їх обґрунтування покладено базові складові конкурентоспроможності підприємств і взаємозв’язок між ними. У відповідності з цим виокремлено як самостійні, але взаємопов’язані моделі технологічної та організаційної реструктуризації. Під моделлю технологічної реструктуризації розуміються зміни у технологічних процесах та інших факторах виробництва, спрямованих на формування сучасної технічної бази підприємств. Модель організаційної реструктуризації зводиться до змін в організації діяльності і реалізується відокремлено за певними напрямами функціонування підприємства або супроводжує технологічну реструктуризацію.

За критеріями тривалості проведення технологічних змін, їх вартості, складності та необхідності реалізації НДДКР, а також характеру технологічних інновацій, доцільно виокремлювати чотири типи підприємств, технології яких є: «стабільними» – їх заміна призводить до перепрофілювання діяльності; «рухомими», що базуються на багатофункціональних активах; «ринковими», які передбачають можливості подальшої модернізації; «випереджаючими», власники котрих здібні впроваджувати стрибкоподібні технологічні зміни.

Запропонована типізація підприємств дозволила визначити пріоритетність моделей їх реструктуризації – технологічної та організаційної – відповідно для підприємств із «рухомими» і «ринковими» та із «стабільними» і «випереджаючими» технологіями.

Оцінка ефективності реструктуризації підприємств має базуватися на загальній усталеній концепції оцінки ефективності діяльності. Щодо особливості визначення ефективності саме процесу реструктуризації, то вона полягає у створенні системи оцінок, що дозволяє постійно відслідковувати ефективність дій з трансформації підприємства на всіх етапах з урахуванням специфіки останніх.

Критеріями оцінок ефективності виступають – реальність, відповідність, сценарність, достатність, продуктивність, інноваційність, соціальність, екологічність та ін. Вимоги до побудови показників та організації оцінки ефективності мають полягати у простоті, конкретності, наочності, гнучкості, направленості, мотиваційності, здібності до агрегування та дезагрегування.

 

У розділі 2 – “Діагностика реструктуризації підприємств трубної промисловості України” проведено ретроспективний аналіз діяльності підприємств галузі, оцінено їх виробничий потенціал, визначено напрями реструктуризації національних трубних підприємств в контексті світових тенденцій, досліджено економічні наслідки реструктуризації власності підприємств галузі.

Україна має найпотужніший потенціал трубного виробництва в світі, який дозволяє випускати близько 8 млн. тон труб на рік, із них понад 1500 типорозмірів зі сталі і більш як 300 найменувань із сплавів. Однак, реальне виробництво значно менше (рис. 1).

 

Рис. 1 Виробництво сталевих труб в Україні (1990-2000 рр.), млн. т.