Реструктуризація підприємств та шляхи підвищення її ефективності (на матеріалах підприємств трубної промисловості України)

Дослідження стану реструктуризації власності підприємств трубної промисловості показало, що приватизація практично завершена; її результатами стали перехід підприємств під контроль стратегічних промислових інвесторів і входження у промислово-фінансові групи. У післяприватизаційний період на галузевих підприємствах реалізуються як організаційна, так і технологічна моделі реструктуризації, при цьому, з огляду на різні рівні спеціалізації трубного виробництва, диверсифікації сортаменту труб та стан активів підприємств, закономірності в глибині і масштабності процесів реструктуризації не простежуються. Фінансові результати післяприватизаційного розвитку трубних заводів дозволяють займати їм перші місця в національному рейтингу промислових підприємств.

Обґрунтовано, що реструктуризація державних промислових підприємств має відповідати загальному напрямку економічної трансформації та проводитися у контексті структурної перебудови промисловості й всього народного господарства з урахуванням необхідності адаптації до ринкових умов, зрівняння у правах із недержавними підприємствами, підвищення керованості, вдосконалення управління державними корпоративними правами, раціоналізації виробничих потужностей. Доведено, що принципи реструктуризації державних підприємств полягають у зміні методів управління, наближенні системи управління до ринкових параметрів, забезпеченні професійного менеджменту, і мають реалізовуватися з використанням специфічних економічних важелів при урахуванні виділених ризиків.

Визначено ефективні параметри результативності реструктуризації державних підприємств – висока конкурентоспроможність, пріоритет економічних важелів управління, техніко-технологічне оновлення, що забезпечують підвалини сталого економічного розвитку. При цьому очікуваних результатів можливо досягнути за наявності дієвого організаційного забезпечення, яке складається з процедур прийняття рішення про реструктуризацію, створення відповідних робочих органів, розробки та впровадження реструктуризаційного проекту, контролю за ходом його виконання, та базується на визначених моделях реструктуризації з урахуванням особливостей конкретного підприємства.

 Доведено, що внутрішньогосподарська реструктуризація трубних заводів має орієнтувати діяльність підприємств на задоволення ринкових потреб, узгоджувати витрати і результати праці, приводити до зменшення витрат всіх видів ресурсів, здійснювати поточне та інвестиційне відтворення виробництва і поєднувати в собі риси оперативного й стратегічного характеру. Обґрунтовано необхідність використання методології формування стратегічних господарських підрозділів, центрів прибутковості та витрат, перетворення підприємств у холдингові компанії, реалізації реструктуризації еволюційним переходом з організаційної моделі в технологічну, відповідності умовам здійснення та врахування ключових проблем, перешкоджаючих трансформації.

Визначено, що ефективність реструктуризації підприємств досягається за допомогою механізму оптимізації її ресурсного забезпечення, що дозволяє на основі використання економіко-статистичних методів досягти компромісу між результативністю діяльності, технічним рівнем активів і надійністю ринкової позиції.

 

 

У наукових фахових виданнях:

Кальніченко Л. Ф. Актуальні проблеми підвищення ефективності процесу реструктуризації підприємств в Україні // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1999. – №10. – С. 59-60. – 0, 2 д. а.

Кальніченко Л. Ф. Особливості реструктуризації промислових об’єктів в умовах переходу до ринку // Регіональна економіка. – 2000. – №10. – С. 27-33. – 0, 3 д. а.

Кальніченко Л. Ф., Зеленський С. В. Післяприватизаційна реструктуризація підприємств – чинник їх фінансового оздоровлення // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000. – №4. – С. 58-59. – 0, 2 д. а. (особисто здобувачем обґрунтовано способи переходу від стратегії виживання до стратегії економічного зростання підприємств загальним обсягом 0, 1 д. а.).

Кальніченко Л. Ф. Передприватизаційна підготовка – передумова ефективної діяльності приватизованого підприємства // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000. – №5. – С. 7-8. – 0, 2 д. а.

Мендрул О. Г., Кальніченко Л. Ф. Технологічна реструктуризація підприємств // Економіка України. – 2000. – №8. – С. 15-21. – 0, 8 д. а. (особисто здобувачем обґрунтована модель технологічної реструктуризації підприємств загальним обсягом 0, 5 д. а.).

Кальніченко Л. Ф., Мендрул О. Г. Реструктуризація підприємств в умовах становлення ринкового середовища // Економіка України. – 2000. – №10. – С. 27-33. – 0, 6 д. а. (особисто здобувачем визначено особливості реструктуризації підприємств за умови становлення ринкового середовища загальним обсягом 0, 5 д. а.).

Кальніченко Л. Ф., Неустроєв О. Л., Мендрул О. Г. Реструктуризація національних трубних підприємств в контексті світових тенденцій // Економіка України. – 2002. – №3. – С. 29-35. – 0, 6 д. а. (особисто здобувачем виділені основні світові тенденції трансформації трубної галузі і визначені особливості реструктуризації національних трубних заводів загальним обсягом 0, 4 д. а.).

Кальніченко Л. Ф. Результати соціологічних досліджень реалізації процесів реструктуризації підприємств // Регіональна економіка. – 2000. – №1. – С. 153-157. – 0, 4 д. а.

Іщук С. О., Кальніченко Л. Ф. Методичні підходи до розробки стратегії реструктуризації промислових підприємств // Економіка промисловості. – 2000. – №2. – С. 49-53. – 0, 4 д. а. (особисто здобувачем обґрунтовані приоритетні задачі внутрішньогосподарської реструктуризації підприємств загальним обсягом 0, 2 д. а.).

В інших виданнях:

Іщук С. О., Затхей А. Р., Кальніченко Л. Ф. Регіональні моделі реструктуризації приватизованих об’єктів. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. – 64 с. – 4 д. а. (особисто здобувачем написані розділ 3 “Моделювання процесів реструктуризації приватизованих об’єктів з врахуванням інтересів і можливостей регіонів”, розділ 4 “Рекомендації щодо вибору