Розрахунок руху поголів’я та забезпеченість свиней кормами при потоковому виробництві свинини

Годівниці для комбікормів розміщують в групових станках по центру станка або в суміжному огороджені. Але найкращий результат при дорощуванні досягається коли годівниця виконана обертаючою.

У свинарстві країн Західної Європи все більшої уваги надають комп'ютерним технологіям для оперативного складання раціону і видавання його за допомогою автоматизованих засобів персонально кожній тварині . Наприклад, у Німеччині для роздачі корма широко застосовуються годівельні станції, що забезпечують ізольований доступ лише однієї тварини до годівниці. Станція обладнана електронним пристроєм-ідентифікатором, який «впізнає» тварину за допомогою шийного транспондера, або вушних бирок з імплантованими в них датчиками. Після ідентифікації тварини станція видає необхідну кількість корму. За допомогою програми, закладеної в комп'ютер, враховується вік, фізіологічний стан, продуктивність, проводиться діагностика охоти.

Одним з недоліків рідкого та сухого способів годівлі полягає в тому, що у першому варіанті спостерігається надмірне зволоження повітря у свинарнику, а в іншому – запиленість, що потребує чіткого контролю за параметрами мікроклімату і засобами його забезпечення.

Слід зауважити, що не залежно від способу годівлі успіх вирощування свиней найбільш суттєво залежить від продуктивної дії комбікормів для різних технологічних груп тварин. Основна вимога, яка пред'являється до комбікормів – це максимальне розкриття генетичного потенціалу свиней для отримання максимальної їх продуктивності при мінімальних затратах корму. Останнє можливо від вмілого використання в комбікормах біологічно активних кормових добавок. В останнє десятиріччя почалося активне використання в раціонах свиней різноманітних кормових добавок синтетичного і природного походження, які захищають корми від мікотоксинів стимулюють ріст як в ембріональний, так і в постембріональний періоди.

 

 

 

При розробці технологічного процесу потокового виробництва свинини важливе значення має визначення показників, які наведено нижче:

Потужність комплексу – кількість поголів'я свине, відгодованих на комплексі протягом року.

Крок ритму (циклу) – період, протягом якого відбуваються і далі повторюються окремі процеси виробничого циклу (осіменіння свиноматок, опороси, відлучення поросят, постановка молодняку на дорощування й відгодівлю, реалізація продукції).

Крокова група – поголів'я молодняку або свиноматок, що формують протягом одного кроку ритму. Виділяють такі крокові групи:

Свиноматки, відібрані для осіменіння (в стані охоти).

Свиноматки умовно поросні (після осіменіння до встановлення поросності).

Свиноматки поросні.

Свиноматки підсисні (в кінці періоду).

Поросята після відлучення на дорощуванні.

Молодняк на відгодівлі.

Дорослі свиноматки на відгодівлі.

Перевіювані свиноматки, яких переводять до основного стада.

Буферна (резервна група) – поголів'я холостих, ремонтних свиноматок і ремонтних свинок після їх вирощування, яке має бути постійно на комплексі. Із цієї групи відбирають свиноматок і ремонтних свинок у стані охоти для формування однієї крокової групи.

Репродуктивний період (у свиноматок) – тривалість поросності, підсисного і холостого періодів. Репродуктивний період змінюють скороченням або продовженням, в основному підсисного періоду.

Заплідненість свиноматок – відношення кількості запліднених свиноматок до числа тих, що осіменили. Виражають процентами або коефіцієнтом. Від заплідненості і тривалості репродуктивного періоду залежить кількість опоросів на свиноматку за рік (у середньому по стаду).

Період входження комплексу в повний потік – час від початку до закінчення першого виробничого циклу. При введенні комплексу в експлуатацію відгодівельних свиней для здавання на м'ясо немає, усі цехи комплексу заповнюють тваринами. В кінці періоду першу групу свиней на м'ясо. З цього часу розпочинається ритмічне виробництва свинини протягом усього періоду роботи комплексу.

Поголів'я свиней у цехах (в обороті) – постійне поголів'я кнурів, свиноматок і молодняку, що нагромаджується, а потім зберігається на стабільному рівні після входження комплексу в повний потік, його вважають середньодобовим, середньомісячним та середньорічним і враховують при визначенні потреби в кормах, приміщеннях і обслуговуючому персоналі.

Секція станків – кількість станків, що займає одна крокова група свиней. Секція включає індивідуальні або групові станки. Протягом технологічного процесу вона буває вся зайнята або порожня.

Період перебування крокової групи на потоці – кількість днів, протягом яких крокова група займає секцію станків.

Санітарний період – кількість днів, необхідних для прибирання і дезінфекції станків після їх звільнення.

Основним показником при розрахунку технологічного процесу виробництва свинини на промисловій основі є потужність комплексу. Вона визначає чисельність маточного поголів'я, а також і величину технологічних груп свиней.

Потужність комплексу встановлюють з урахуванням досягнутого рівня виробництва свинини в одному господарстві або в групі господарств, враховуючи перспективу росту.

Після встановлення потужності комплексу визначають його показники, враховуючи при цьому: коефіцієнт заплідненості свиноматок; багатоплідність, голів; вихід життєздатних поросят на опорос, голів; коефіцієнт збереженості поросят після відлучення від свиноматок; тривалість підсисного періоду, днів; щорічне вибракування свиноматок, % крок ритму, діб.

Ці показники встановлюють, виходячи з конкретних умов виробництва, а також досягнень наук й передового досвіду.

Нижче наведена методика розрахунку показників для комплексу потужністю 36000 свиней.

 

Таблиця. Необхідні умови і показники продуктивності свиней