Розрахунок руху поголів’я та забезпеченість свиней кормами при потоковому виробництві свинини

Тривалість репродуктивного періоду у свиноматок, діб155

у т. ч. поросності115

 Підсисний35

 Холостий5

Коефіцієнт запліднюваності свиноматок0, 78

Багатоплідність свиноматок, голів на опорос11

Вихід ділових поросят на опорос, голів10

Відсоток щорічного вибракування свиноматок, % 30

Рівень технологічного відходу, %

поросят-сисунів

поросят на дорощуванні6

молодняку на відгодівлі1. 0

Крок ритму, діб10

 

Загальне поголів'я свиноматок на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання свиноматок. Тому чим інтенсивніше використовують свиноматок і чим вища збереженість молодняку, тим менше буде загальне поголів'я свиноматок, відповідно нижчими витрати на його формування й утримання.

Показником ефективного використання маточного поголів'я є кількість опоросів на свиноматку за рік (в середньому по стаду). Інколи його визначають діленням кількості діб у році на тривалість репродуктивного періоду у свиноматок. Це не зовсім правильно, оскільки при цьому не враховують те, що не всі свиноматки в охоті бувають плідно спаровані. Близько 15-25% свиноматок залишаються холостими. 

Після цього розраховують загальну кількість опоросів на комплексі, вихід приплоду і життєздатних поросят за рік.

Загальну кількість опоросів на комплексі визначають множенням кількості свиноматок на кількість опоросів за формулою:

М х А = 2174 х 1. 8= 3913

Вихід приплоду розраховують множенням загальної кількості опоросів на багатоплідність свиноматок:

3913х 11 = 43043 голів.

Вихід ділових поросят на комплексі визначають множенням загальної кількості опоросів на вихід ділових поросят на опорос:

3913х 10 = 39130 голів.

Поголів'я молодняку свиней, знятого з дорощування (переведеного на відгодівлю) розраховують множенням виходу ділових поросят на комплексі на коефіцієнт н на дорощуванні:

39130х 0, 92 = 35999 голів.

Поголів'я молодняку свиней, знятого з відгодівлі, розраховують множенням кількості молодняку поставленого на відгодівлю на коефіцієнт його збереженості на відгодівлі:

35999х 0, 98 = 35978 голів.

Кількість вибракуваних свиноматок на комплексі за рік визначають з урахуванням процента їх вибракування:

  = 652 голови

Замість вибракуваних свиноматок, за простого відтворення стада, необхідно ввести таку ж кількість свиноматок. Отже, кількість свиноматок, яких необхідно ввести в основне стадо, становить 652 голови.

Кількість кроків ритму на потоці за рік визначають діленням кількості днів у році на тривалість кроку ритму:

365: 7 = 52

Для визначення розміру крокових груп свиней спочатку розраховують крокову групу свиноматок, відібраних для осіменіння (в стані охоти). Її величина залежить від кроку ритму, загальної кількості свиноматок і тривалості їх репродуктивного періоду.

11. Умовно поросні свиноматки – свиноматки, в яких ще не встановлена поросність.

Свійські свині – поліестричні тварини. Свиноматки приходять в охоту через кожні 14 – 28 (у середньому 21) діб. Отже, заплідненість свиноматки після осіменіння можна встановити лише через 21 добу, коли вона не прийшла в охоту.

Тому розмір крокової групи умовно поросних свиноматок буде дорівнювати кількості свиноматок, відібраних для осіменіння (98 голови).

12. Крокову групу поросних свиноматок визначають з урахуванням коефіцієнта заплідненості.

Залежно від пори року запліднюваність свиноматок неоднакова. Встановлено, що найгірше свиноматки запліднюються влітку, а найкраще – взимку і весною.

Тому розмір крокової групи поросних свиноматок розраховують множенням кількості умовно поросних тварин на коефіцієнт заплідненості:

98 х 0, 85 = 83 голів

13. При розрахунку крокової групи підсисних свиноматок (у кінці підсисного періоду) зважають на те, що не від усіх поросних свиноматок можна одержати планову кількість поросят в опоросі (10 голів). Відомо, що 5-10% свиноматок бувають мало плідними (багатоплідність менше 6 голів). Поросят від них підсаджують в інші гнізда, а свиноматок переводять на дільницю холостих.

Крокову групу підсисних свиноматок визначають шляхом віднімання від кількості поросних свиноматок числа мало плідних (5%) :

83 – 5 = 79 голів

14. Крокову групу поросят після відлучення на дорощуванні розраховують множенням кількості поросних свиноматок на вихід життєздатних поросят на опорос:

79 х 10 = 790 голів.

15. Крокову групу молодняку, призначеного для відгодівлі, визначають множенням кількості поросят після відлучення на коефіцієнт їх збереженості:

790 х 0, 92 = 726 голів.

16. На промислових комплексах свиноматок вибраковують і здають на м'ясопереробні підприємства не один раз за рік, а систематично, впродовж кожного кроку ритму. Тому кількість дорослих свиноматок вибракуваних за один крок ритму встановлюють діленням кількості вибракуваних свиноматок на комплексі за рік на кількість кроків ритму:

652: 52 = 12 голів.

17. Крокова група перевіюваних свиноматок, яких вводять в основне стадо, буде дорівнювати числу вибракуваних основних свиноматок (11 голів).

18. Розмір буферної групи залежить від величини крокової групи свиноматок, відібраних для осіменіння.

Для того, щоб протягом кожного кроку ритму осіменяти певне поголів'я свиноматок, потрібно мати достатній резерв (буферну групу), з якого відбирають свиноматок в охоті.

Розмір буферної групи визначають за формулою, зважаючи на те, що охота у свиноматок повторюється кожну 21 добу:

Після розрахунку крокових груп молодняку і свиноматок визначають постійне поголів'я свиней на комплексі.

Від початку роботи комплексу поступово