Розробка маркенгової стратегії підприємства

Дуже важливим для тривалого виживання підприємства є безупинний аналіз управління виробництвом. Деякі ключові запитання, на котрі необхідно відповісти в ході обстеження сильних і слабких сторін функції управління виробництвом.

Чи може підприємство виробляти продукцію по більш низькій ціні, чим конкуренти? Якщо ні, то чому?

Який доступ має підприємство до нових матеріалів? Чи залежимо ми від єдиного постачальника або обмеженої кількості постачальників?

Чи сучасне устаткування, і чи добре воно обслуговується?

Чи розраховані закупівлі на зниження розміру матеріальних запасів і часу реалізації замовлення? Чи існують адекватні механізми контролю над вхідними матеріалами і вихідними виробами?

Чи схильна продукція підприємства сезонними коливанням попиту, що змушує прибігати до тимчасового звільнення працюючих? Якщо це так, то як можна виправити дану ситуацію?

Чи може підприємство обслуговувати ті ринки, що не можуть обслуговувати конкуренти?

Чи володіє підприємство ефективною і результативною системою контролю якості?

Наскільки ефективно сплановано і спроектовано процес виробництва? Чи може він бути поліпшений?

Трудові ресурси.

Джерела більшості проблем в підприємстві можуть бути в остаточному підсумку виявлені в людях. Якщо підприємство має кваліфікованих співробітників і керівників із добре мотивованими цілями, воно в стані визначення різноманітних альтернативних стратегій. У противному випадку варто домагатися поліпшення роботи, тому що дана слабість із найбільшою можливість буде наражати на небезпеку майбутню діяльність організації.

На наступному етапі розробки стратегічного розвитку визначаються: визначальна стратегія та система стратегій, що забезпечують реалізацію визначальної стратегії. При цьому обирається визначальна стратегічна модель розвитку підприємства, яка в найбільшій мірі відповідає можливостям цього розвитку.

Підприємства обирають різні види стратегій:

• “стратегію забезпечення” – що формує систему матеріально-технічного забезпечення підприємства;
• “стратегію виробництва” – що визначає пріоритетні напрямки розвитку виробничо-технологічного процесу;
• “стратегію просування та збуту” – що сприяє створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції;
• “асортиментну стратегію”, що сприяє формуванню найбільш ефективного асортименту виробництва продукції;
• “цінову стратегію”, що є умовою ефективності виробничої та комерційної діяльності та задоволення споживчого попиту.

Після визначення пріоритетних стратегій розвитку доцільно розробити найбільш ефективні шляхи їх реалізації. Для цього слід забезпечити найбільш ефективні організаційні умови, напрямки економічної діяльності, форми фінансово-господарської діяльності.

На цьому наступному етапі підприємство повинно конкретизувати обрані стратегії у відповідних показниках фінансово-господарської діяльності. Це процес безпосереднього планування, де розробляється система планів підприємства з конкретними показниками діяльності.

Слід визначити, що для підприємства доцільно сформувати:

• стратегічний план (на 2-5 років), в якому відображено конкретизацію стратегічних цілей та стратегій розвитку підприємства. В цьому плані може бути обмежене коло найважливіших показників, що обґрунтовані методами прогнозування та проведенням багатоваріантних розрахунків з визначенням оптимального. Тут доцільно визначити очікуваний розмір прибутку, обсяг виробництва та закупівлі, поточні витрати;
• тактичний план (на 1 рік) відображає завдання тактичної політики. Він містить у собі основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства. Ці показники повинні бути обґрунтованими і реальними, розрахованими в основному економіко-статистичним методом. Показники річного плану є програмою для виконання працівниками підприємства, об’єктом порівнянь та аналізу господарської діяльності;
• оперативний план (до 3-х місяців – 1 кварталу) забезпечує цілеспрямовану реалізацію конкретних тактичних завдань. Формується цей план на основі детальної системи показників. При цьому використовуються конкретні методики розрахунку і нормативно-інструктивні матеріали. Оперативний план сприяє виконанню річного і може бути оперативно проаналізований після закінчення терміну його дії.

На заключному етапі проводиться оцінка розробленої стратегії. Вона проводиться по таким основним параметрам, як узгодженість стратегії з зовнішнім середовищем, внутрішня збалансованість стратегії, можливість реалізації стратегії з огляду на наявний ресурсний потенціал підприємства, прийнятний рівень ризику, що пов’язано з реалізацією стратегії та результативність стратегії.

Розробка стратегії діяльності підприємства дозволяє приймати ефективні маркетингові та управлінські рішення у всіх сферах діяльності підприємства з тим, щоб реалізувати стратегічну ціль функціонування підприємства.

 

 

Стратегій маркетингу може бути багато, але головне – вибрати найбільш вдалу з них для кожного ринку і кожного товару, тобто стратегію, яка б відповідала вимогам досягнення маркетингових цілей. Наведемо приклади деяких стратегій:

• вдосконалення організаційної структури;
• підвищення ділової активності (проникнення на новий ринок, введення нового товару на старий ринок, проникнення на нові сегменти ринку з товарами ринкової новизни) ;
• зменшення ділової активності (припинення продажу товарів, що не забезпечують отримання очікуваного прибутку на даному ринку; припинення діяльності на деяких ринках та концентрація зусиль на найбільш перспективних і т. п.) ;
• організація спільної діяльності з іноземними партнерами фірми за кордоном;
• організація спільної фірми з іноземним партнером в Україні.

Сьогодні в системі маркетингу існує чотири підходи до розробки стратегії:

стратегічна модель Портера;

підхід, оснований на матриці можливостей по товарах/ринках;

метод, що базується на матриці «Бостон консалтинг груп»;

програма, побудована на впливі ринкової стратегії на прибуток (PIMS).

Матриця «товар/ринок»

Матриця можливостей по товарах/ринках передбачає використання чотирьох альтернативних стратегій маркетингу для збереження або збільшення збуту:

проникнення на ринок;

розвиток ринку;