Розробка та прийняття Конституції США

 

Конституція США є видатним політико-правовим актом. Виражаючи дух американської революції, "батьки-засновники" конституції виробили для свого часу прогресивний документ, що зробив історичний вплив на конституційний розвиток багатьох держав миру. Конституція США - перша в історії писана конституція крупної держави. Ця подія сприяла поширенню у всьому світі доктрини конституціоналізму. Вона закріпила перемогу американського народу над англійськими колонізаторами і утворення незалежної суверенної держави.

Конституція гарантує захист людини від свавілля властей, поставивши перешкоду деспотичному правлінню. Вона сприяла становленню і розвитку демократичних інститутів. Нова Конституція грунтувалася на трьох джерелах. По-перше, на ідеях французького Просвітництва XVIII в., насамперед Вольтера, Руссо, Монтеск'є. По-друге, на британських традиціях парламентаризму, верховенства закону, свободи особи, що знайшли своє "оформлення" у теоріях Гоббса і Локка. По-третє, на власному історичному досвіді молодих американських колоній і штатів, відображених в ідеях Джефферсона, Мэдисона, Гамільтона й інших "батьків фундаторів".

Маючи настільки солідну теоретичну базу, Конституція не явилася "сухим" документом, зрозумілим лише обраним політикам - навпаки, вона свідомо написана простою і доступною мовою, адже, на думку її творців, Конституція існує насамперед для народу, а вже потім - для уряду, виконавця волі останнього. 

Статті Конституції США містять чіткі формулювання, що виключає можливість трактувати їх по різному. Як наголошував голова Верховного Суду США Дж. Маршалл, протягом 200 років Конституція США «…спрямовувала розвиток урядових інституцій, створюючи засади для політичної стабільності, індивідуальної свободи, економічного зростання й суспільного прогресу.»

В колишньому СРСР та в незалежній Україні опублікова чимало наукових робіт, присвячених Конституції США. В них Основний закон американської держави розглядається з точки зору зовнішньої та внутрішної політики, економіки, юриспруденції і т.і. Проте більша частина цієї літератури, тобто та, що була видана до кінця 80-х років, написана з позицій класового підходу й комунистичної методології, отже показує амеріканське суспільство расової та соціальної нерівності. Лише впродовж останнього десятиріччя почали з’являтися книги (здебільшого переклади американських видань), які акцентують увагу на досягненнях правової системи США, на загально-людському характері американської конституції як правової запоруки прав людини.

 

 

 

Конституції Сполучених Штатів Америки виповнилося двісті років. Цей чудовий документ розроблено 1787 року, й він щасливо дожив до наших днів. Із дуже не численими істотними змінами Конституція весь цей час лишалася зразковою основою для представницького урядування та надійним оплотом фундаментальних прав.

Формування США, як незалежної держави, охоплює порівняно невеликий історичний відрізок часу. З моменту утворення на території сучасної держави перших колоній англійських переселенців колоній в першій половині XVII ст. і до юридичного оформлення США в єдину федеративну державу після прийняття Конституції в 1787 році минуло дещо більше, ніж півтора століття. 

Але саме в той період були закладені підвалини американської державності, створені передумови для появи юридичного документа номер один в історії Сполучених Штатів Америки -- Конституції 1787 року. Процес її розробки невіддільний від історії боротьби за державну незалежність, свободу і об'єднання штатів в єдину державу. В ній втілено традиції, . закладені ще першими поселенцями, які принесли на нові землі ідеали природного права, англійське “загальне право", суд присяжних засідателів і інші прогресивні правові інститути того часу, управління, що стали першоосновою при формуванні колоніальних органів. Так, вже в період становлення перших колоній, неодмінною умовою вважалося визнання свободи релігії, невтручання влади в справи культу, право громадян вибирати посадових осіб, носити зброю, створювати по своїй волі військові загони, брати участь в оподаткуванні і т.д. З течією часу, в процесі зміцнення колоній і їх боротьби за незалежність, зароджується і розвивається специфічна американська практика компромісів, що зіграла згодом вирішальну роль в процесі прийняття Конституції 1787 року. Суть її полягала в тому, що при спільному розгляді політичних питань штатами нерідко приймалися компромісні рішення, що відповідають, насамперед, міркуванням раціональності і практичної користі для сторін (навіть якщо ця “користь” вступала в суперечність міркуванням існуючої моралі). Наприклад, традиційно республіканська, промислова Північ пішла на військовий союз з рабовласницьким, плантаторським Півднем, коли цього зажадали інтереси боротьби з британським пануванням. У ході спільної збройної боротьби за незалежність, що тривала з 1775 по 1783 рік, і що перетворилася у своєрідну буржуазну революцію, яка ліквідувала багато феодальних пережитків, штати пройшли шлях від добровільного військового союзу до конфедерації, створеної в 1781 році.Необхідно зазначити, що в цей період були створені юридичні документи, що вплинули не тільки на хід подій того часу, але і на розвиток американських демократичних традицій в майбутньому. Це, передусім, Декларація незалежності Сполучених Штатів 1776 року, головним автором якої є Т. Джефферсон, а також Статті Конфедерації 1781 року, що стали фактично першою Конституцією новоутвореного міждержавного союзу..

Декларація незалежності проголошувала, що люди за своєю природою є однаковою мірою вільними й незалежними, вся влада перебуває в народі та твориться народом, а правителі є слугами народу та несуть перед ним відповідальність. У ст. 3 Декларації було закріплено право народу на зміну уряду, його повалення, якщо він буде діяти всупереч інтересам народу. Унікальною особливістю Декларації було положення про те, що «свобода друку є одним з