Розвиток читацької компетентності молодших школярів

В. Б. Едігей вважає, що читання потрібно розмежовувати на прочитування й усвідомлення прочитаного. Він наголошує на тому, що треба більше приділяти уваги прочитуванню, бо “саме тут закладаються ті здібності, які дозволяють не просто прочитати, а й запам’ятати прочитане, аналізувати. Проблема в тому, щоб зробити прочитане цікавим, привабливим не набридливим і полюбити магію перетворення суми символів в образ”.

Багато інших науковців, методистів і краєзнавців пропонували ефективні шляхи вирішення читацьких навичок.

Однак узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси свідчать про загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до книги.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції можна виділити такі:

• зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства;
• засилля мас-медійної культури;
• захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом;
• перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те що, актуальним залишається питання розвитку читацької компетентності молодшого школяра. Це передбачає:

• формування в учнів повноцінного читання, як базового у системі початкового навчання;
• ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;
• формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;
• формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів; з використанням елементарних літературознавчих понять;
• розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного;
• розвиток творчої діяльності школярів;
• формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;
• виховання потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, загальнокультурного розвитку.

Новизна даної роботи полягає в показі практичних шляхів формування повноцінної навички читання учнів молодшого шкільного віку, в становленні дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності. Саме в даний час потрібно навчити дитину самостійно працювати з книжкою, виробити звичку шукати відповіді на свої «чому?» у ній; розвинути навички читання як уголос, так і мовчки.

Тому, щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення учнями прочитаного, починаючи з першого класу, працюю над розвитком читацької компетентності молодших школярів.

Для вироблення швидкості читання уже в першому класі використовую таблиці. Таблиця “Читаємо самі” – основна. Літери в ній розташовані за алфавітом: голосні – горизонтально, приголосні – вертикально. На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий та закритий. (Додаток 1)

Після того, як учні навчаться читати склади і зрозуміють їх структуру, використовую вправу “Літак-парашут”. Показую указкою від голосних ліворуч до приголосних угорі – “літак підіймається”, учні читають відкриті склади. Указка рухається від голосних до приголосних праворуч – “парашут опускається”, йде читання закритих складів.

Коли учні 1 класу опанують читання будь-якого складу у різних словах, пропоную їм гру “Читаємо хором, поодинці, сусід – сусідові”. Для цього виготовляю таблиці, де записані слова типу:

Струна зламав

Слова зловити

Стріла злість

Стрічка злива

Стрибок розлука

Гостро узлісся

Айстри стрімкий

Ці види вправ допомагають мені навчити учнів 1 класу добре читати, розвивають швидкість читання.

Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору- від кількості друкованих знаків, яку читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору використовую:

• малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, квадрати Шульте та Лезера;
• читання слів за таблицями, з’єднуючи склади;
• читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (частинки букв відсутні через механічні перешкоди – надгризла мишка, проліз равлик, розмило дощем тощо) ;
• виконання завдань на відновлення слів із пропущеними буквами, речень, частин тексту із пропущеними буквами в словах;
• частини великого цілого тексту із пропущеними словами;
• абзаців та цілого тексту із пропущеними реченнями. (Додаток 2)

Наприклад, пропоную учням завдання:

Прочитай та запиши слова, на які впали лозини.

Часом покликав семеро

думає злагода чоловік

Прочитай слова, по яких проліз равлик, запиши їх.

бабуся дівчинка

каша поставила

Прочитай речення, на які розмоталися нитки.

Як повіяло восени холодом, згадав один чоловік, що нема внього шапки. Купив він сукна. Та стільки, аби вистачило на шапку.

Така робота сприяє підвищенню швидкості мислення, формує увагу, стимулює сам процес читання.

Кожен урок читання розпочинаю з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Ці вправи я назвала “артикуляційна зарядка”, до якої ввійшла робота над скоромовкою, вправи для розвитку язика і губ, які не зв’язані з вимовою якого-небудь звуку, вправи, пов’язані з вимовою певного звука, складання та читання чистомовок, читання складів із дошки, таблиць різними способами (пошепки, губами, голосно, повільно, швидко), читання групи слів на одному диханні. Їх пропоную відповідно до теми уроку. Наприклад, при вивченні твору Дмитра Павличка “Де найкраще місце на землі” пропоную учням таку мовно-читацьку розминку:

Де ж це наш пустунчик-язичок?

Заховавсь за біленький тинок,

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудимо!

Поплямкайте губками.

Поклацайте зубками.

Продзижчіть, як комарик.

Продиркайте, як трактор.

Прошуміть, як вітерець.

Посичіть, як гуска.

Ці вправи дають змогу налагодити ритмічність дихання дітей, у результаті чого вони навчаються вільно регулювати