Розвиток читацької компетентності молодших школярів

Щоб навчити учня швидко читати, пропоную їм і інші види роботи, а саме:

а) читання перед сном;

б) читання в темпі скоромовки;

в) напівголосне читання;

г) проведення самозамірів читання (під кінець уроку залишаю 2-3 хвилини, щоб провести самозаміри читання. Результати їх записуємо в щоденнику учня.

Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення прочитаного, починаючи з першого класу, використовую систему ігрових форм, яка спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними.

Такі ігрові вправи спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам’яті, периферійного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери. За змістом і формою ігри досить різноманітні. Тому використовую їх дуже широко:

• під час обговорення прочитаної книги;
• на літературних ранках і святах;
• на всіх етапах уроку.
• Наприклад, у першому класі під час закріплення вивчення голосних і приголосних звуків використовую гру “Буква заблукала”. На переносну дошку розставляю букви, які переплутав Незнайко:
• букви, що позначають голосні звуки ОСЕМУ;
• букви, що позначають приголосні звуки НКІАТ.

Пропоную дітям виправити помилки, розставити букви на місце.

В процесі ігор розвиваю в дітей інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваю творчі задатки і здібності. (Додаток 4)

У молодших школярів велику роль у розвитку читацьких навичок відіграє словникова робота. Діти не зможуть усвідомити зміст прочитаного тексту, якщо не будуть розуміти значення слів. Тому такі слова записую на дошці у колонки чи друкую на окремих картках для кожного учня. Пропоную учням з’ясувати їх значення. Таку роботу організовую по-різному. Так, при вивченні казки “Кирило Кожум’яка” з лівої сторони записую слова, а з правої – їх тлумачення. Пропоную учням:

Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова із лівої колонки.

Леміш – шановані люди похилого віку.

Урочище – люди, що жили в місті.

Городяни – міра ваги, близько 16 кг.

Пуд – частина плуга, що розрізає землю.

Старшина – ділянка землі, яка чимось відрізняється від

навколишньої місцевості.

Часто записую слова у колонки і пропоную учням: прочитати хором, по одному, зверху вниз і знизу вверх, мовчки, знайти іменники, прикметники, дієслова, подумати, що їх об’єднує, знайти “зайве” слово за іншою ознакою, знайти слова-антоніми, синонімічні пари і т. д.

Починаючи з 3 класу, вчу дітей працювати з тлумачним словником, енциклопедією. Для читання вдома пропоную прочитати не той текст, що учні вивчали в класі, а той, який опрацьовуватиметься на наступному уроці. Діти в свої зошити, які ми назвали “Чарівні слова”, записують ті слова і словосполучення, значення яких не розуміють, і тлумачення їх з’ясовують за словником.

Щоб досягти високого рівня читання, вчу школярів аналізувати твір, осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо-виражальні засоби мови, запам’ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури. Цим самим формую в дітей читацькі вміння.

Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Тому на цьому етапі обираю ті прийоми роботи з текстом, які допомагають організовувати спілкування, включати дитину в різні види діяльності, щоб вона могла виявити себе в тій ролі, у якій цікаво, розвивати свої здібності.

Це – перечитування частин твору, складання карти твору, опис місця дії, випадку, який трапився з героєм твору, створення п’єси, діафільму, інсценізація, словесне малювання уявлюваних картин, діалог з автором (героєм), лист автору (герою), продовження історії, різні закінчення до оповідання, створення власного оповідання.

На основі прочитаних творів розвиваю творчі здібності учнів, мовлення, формую уміння створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), а саме:

• створення казок, усмішок (за аналогією) ;
• складання скоромовок, загадок, лічилок;
• віршування;
• читання в особах;
• інсценізація, драматизація невеличкого твору, ведення діалогу з героями твору і інші.

Починаючи з першого класу, працюю над формуванням читацького кругозору учнів. Вже на уроках навчання грамоти під час букварного періоду акцентую увагу учнів на прізвищі автора. Пізніше опрацювання будь-якого твору починаю з імені автора, біографічних відомостей про нього. У 4 класі при вивченні біографії письменника пропоную учням створити “Портфоліо письменника”. Воно вміщує:

• портрет письменника;
• прізвище, ім’я, по батькові автора;
• псевдонім;
• роки життя письменника;
• відомості про дитячі роки;
• важливі дати життя;
• вплив на творчість життєвого досвіду;
• перелік творів.

Вагоме місце розвитку читацької компетентності молодших школярів відводжу на уроках позакласного читання. Організацію позакласного читання в школі починаю з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою. Для цього пропоную учням анкети. З першокласниками анкетування проводжу в усній формі. З учнями 3-4 класів – у письмовій формі. Також на батьківських зборах виявляю коло читання батьків та їх дітей за допомогою анкети. (Додаток 5)

Для уроків позакласного читання добираю твори, зміст яких емоційно насичений, здатний в учнів викликати різноманітні почуття. Свою роботу з книгою концентрую навколо читання вголос художніх творів (казок, віршів, оповідань). Так, вивчаючи з дітьми вірш Марійки Підгірянки “Школа”, ознайомлюю їх з новою книжкою, розповідаю, як готують книгу до друку, стисло повідомляю факти з життя