Розвиток елементарних математичних уявлень у молодших дошкільників

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

першу форму нумерації, досить цікаву для порушення живої уваги дитини ..."( 26). Далі вона навчає за допомогою методичних вправ, застосовуючи, як дидактичний матеріал одну із систем, вже використану у вихованні почуттів, тобто серію з десяти брусків різної довжини. Коли діти порозкладають бруски один за одним по їх довжині, їм пропонують порахувати червоні і сині позначки. Тепер до вправ почуттів для розпізнавання більш довгих і більш коротких брусків приєднуються вправи з рахування. Так відбувалося навчання математичним уявленням в "Будинку дитини" М. Монтессорі.

З безлічі різних поглядів на виникнення у дітей поняття про число можна позначити три найбільш характерних.

Німецький педагог В.А. Лай стверджує, що поняття числа виникає у дітей шляхом безпосереднього сприйняття, тобто, якщо дитині дати кілька предметів (від 10 до 12), розташованих правильними фігурами, то він може дізнатися число цих предметів одразу, не рахуючи їх. І згідно з цим, прихильники безпосереднього сприйняття чисел початкове навчання арифметиці обгрунтовують на так званих числових фігурах, тобто на групі однакових значків або тіл, розташованих у певному порядку.

Інший погляд про те, що числове поняття виникає тільки за допомогою рахунку. Третій, що "поняття числа психологічно виходить, як результат вимірювань. І згідно з цим на початку навчання на перше місце висувається вивчення кількісної змінності величин і їх функціональної залежності" (5).

Л.А. Венгер, О.М. Дяченко (7) пропонують здійснювати математичне розвиток на заняттях і закріплювати в різних видах дитячої діяльності, в тому числі, в грі.

У процесі ігор закріплюються кількісні відносини (багато, мало, більше, стільки ж), уміння розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися у просторі та часі.

Особлива увага приділяється формуванню вміння групувати предмети за ознаками (властивостям), спочатку по одному, а потім за двома (форма та розмір).

Ігри повинні бути спрямовані на розвиток логічного мислення, а саме на вміння встановлювати найпростіші закономірності: порядок чергування фігур за кольором, формою, розміром. Цьому сприяють і ігрові вправи на знаходження пропущеної у ряді фігури.

Необхідною умовою, що забезпечує успіх у роботі, є творче ставлення вихователя до математичних ігор: варіювання ігрових дій і питань, індивідуалізація вимог до дітей, повторення ігор в тому ж вигляді або з ускладненням. Необхідність сучасних вимог викликана високим рівнем сучасної школи до математичної підготовки дітей в дитячому садку у зв'язку з переходом на навчання в школі з шести років.

Математична підготовка дітей до школи передбачає не тільки засвоєння дітьми певних знань, формування у них кількісних просторових і часових уявлень. Найбільш важливим є розвиток у дошкільнят розумових здібностей, уміння вирішувати різні завдання.

Вихователь повинен знати не тільки як навчати дошкільнят, але й те, чому він їх навчає, тобто йому повинна бути ясна математична суть тих уявлень, які він формує у дітей. Широке використання спеціальних навчальних ігор так само важливо для пробудження у дошкільників інтересу до математичних знань, вдосконалення пізнавальної діяльності, загального розумового розвитку.

Методика формування елементарних математичних уявлень в системі педагогічних наук покликана надати допомогу в математиці-одного з найважливіших навчальних предметів у школі, сприяти вихованню всебічно розвиненої особистості.

Навчання веде за собою розвиток. В умовах раціонально побудованого навчання, враховуючи вікові можливості дошкільнят, можна сформувати у них повноцінні уявлення про окремі математичні поняття. Навчання при цьому розглядається як неодмінна умова розвитку, яке у свою чергу стає керованим процесом, пов'язаним з активним формуванням математичних уявлень і логічних операцій. При такому підході не ігнорується стихійний досвід та його вплив на розвиток дитини, але провідна роль відводиться цілеспрямованому навчанню.

Під математичним розвитком слід розуміти зрушення і зміни у пізнавальній діяльності особистості, які відбуваються в результаті формування математичних уявлень і пов'язаних з ними логічних операцій. Формування математичних уявлень-це цілеспрямований та організований процес передачі і засвоєння знань, прийомів і способів розумової діяльності, передбачених програмними вимогами. Основна його мета-не лише підготовка до успішного оволодіння математикою в школі, а й всебічний розвиток дітей.

1.2 Дидактичні умови та шляхи розвитку елементарних математичних уявлень у дітей молодшого дошкільного віку

Питання змісту й способів формування елементарних математичних уявлень були предметом дискусій у 30 50 роках, що пов'язувалось з розробкою психологічних засад методики формування математичних уявлень дошкільнят (Л.С. Виготський, Є.І. Корзакова, Г.С. Костюк, К. Лебединцев, Г.М. Леушина, М.М. Макляк, Н.Ю. Менчинська).

Основна мета формування математичних знань у дітей полягає в подачі початкових математичних уявлень, навчанні найпростішим способам виконання дій, формуванні відповідних умінь та навичок (В.В. Давидов, Г.С. Костюк, Л.П. Кочина, Г.М. Леушина, А.А. Столяр).

Аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо проблеми формування елементарних математичних уявлень дошкільників свідчить про схильність науковців виокремлювати ефективність будь-якого одного дидактичного засобу навчання (Л.А. Венгер, Г.М. Леушина, Т.Д. Ріхтерман, О.О. Фунтікова та ін.). Водночас, перевага поєднання різних засобів навчання експериментально доведена в дослідженнях Т.М. Дударенко, О.М. Корніяки, О.П. Усової.

Найбільш ефективною умовою формування математичних знань та умінь є створення системи навчання з урахуванням рівнів індивідуального розвитку дітей, що дозволяє поліпшити розумовий розвиток малюків (Г.С. Диковольська, Т.М. Степанова, К.Й. Щербакова). Впродовж останніх років проблема формування елементарних математичних уявлень дошкільників усе частіше розглядається через призму індивідуальних особливостей.

Темпи формування елементарних математичних