Розвиток координаційних здібностей у баскетболістів 13-14 років з вадами слуху

Розглянуто питання про особливості психомоторного та психофізіологічного розвитку підлітків з вадами слуху. 

Розкрито особливості фізичного розвитку дітей з вадами слуху, вказано групи глухоти та відхилення у здоров’ї, які супроводжуються цією нозологією. 

У літературі є також дані проведених досліджень, які свідчать про особливості рухової діяльності глухих: недостатню точність координації та впевненість рухів, яка виявляється під час оволодіння руховими навичками; відносно повільне опанування рухових навичок; труднощі у збереженні статичної та динамічної рівноваги; відносно низький рівень розвитку просторової орієнтації; нижчи, порівняно зі здоровими, швидкість виконання деяких рухів та всього темпу діяльності в цілому. 

Зроблено висновок, що в науково-методичній літературі існує брак інформації щодо планування навчально-тренувального процесу у спортсменів з вадами слуху, впливу тренувальних навантажень на організм спортсменів-інвалідів, рівня розвитку їх рухових якостей, зокрема, координаційних здатностей. 

У другому розділі «Методи й організація дослідження» подано опис методів дослідження, які відповідали завданням та наявним вимогам до проведення педагогічних досліджень; розкрито організацію дослідження. 

Дослідження здійснювалося протягом 2002-2007 рр. за чотирма етапами: 

I етап дослідження (2002−2003 рр.) – вивчення й аналіз науково-методичної літератури з проблем підготовки спортсменів-інвалідів та розвитку у них координаційних здатностей. У дослідженні взяли участь спортсмени обласної дитячої спортивної школи олімпійського резерву в такій кількості: 24 баскетболісти (хлопці) та спортсмени обласної дитячої спортивної школи параолімпійського резерву: 24 особи (хлопці), які спеціалізуються в баскетболі. Вік спортсменів на початку дослідження − у межах 13-14 років. 

II етап дослідження (2003-2004 рр.) – був спрямований на виявлення особливостей координаційних здібностей спортсменів з вадами слуху. У процесі пошукового експерименту, який був основою цього етапу, оцінювалась здатність спортсменів з вадами слуху до запам’ятовування та відтворення просторових, часових, ритмічних та динамічних характеристик спортивних рухів. 

Аналіз результатів пошукового педагогічного експерименту дав змогу розробити програму розвитку координаційних здібностей юних баскетболістів з вадами слуху. 

На III етапі (2004-2005 рр.) – проводився педагогічний експеримент з метою перевірки та виявлення ефективності розробленої програми розвитку координаційних здібностей. Дослідження динаміки розвиту координаційних здібностей проводилося в три етапи − до початку експерименту, після першого макроциклу та після експерименту. 

У педагогічному експерименті контрольну й експериментальну групи склали спортсмени обласної дитячої спортивної школи паралімпійського резерву м. Дніпропетровська. Учасники експерименту належать до різних груп глухоти: до першої – 7, до другої – 14, до третьої 3 спортсмени і мають 2 і 3 юнацькі розряди. 

 IV етап (2005-2007 рр.) – оформлення 4 та 5 розділів, формулювання висновків та практичних рекомендацій. Матеріали дослідження були оформлені згідно з вимогами ВАК України. 

У третьому розділі «Особливості спортивної підготовки юних баскетболістів з вадами слуху» наведено результати дослідження вихідного рівня фізичного розвитку та фізичної підготовленості, координаційних здібностей та функційних можливостей спортсменів з вадами слуху та здорових спортсменів. Аналіз результатів констатувального дослідження вказує на те, що антропометричні показники баскетболістів з вадами слуху вірогідно нижчі від результатів здорових спортсменів (р<0, 05). 

 

Таблиця 1

Вихідні статистичні показники координаційних здібностей баскетболістів 13−14 років без відхилень (група 1 n=24) та з порушеннями слуху (група 2 n=24) 

 

Для дослідження рівня розвитку координаційних здібностей (табл. 1) у баскетболістів нами використовувався підхід, який дав змогу виявити показники розвитку здатностей до оцінювання та регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, спроможності орієнтуватися в просторі, стійкості рівноваги, координованості рухів, сенсорної реактивності та кінестезичної чутливості. 

Результати проведених досліджень свідчать, що показники розвитку координаційних здібностей баскетболістів з вадами слуху мають вірогідні відмінності порівняно із здоровими спортсменами (р<0, 05−0, 001). Найнижчі показники виявлено у рівні розвитку стійкості рівноваги та орієнтації в просторі, що зумовлено особливостями функціонування вестибулярного апарату. 

За результатами тестування фізичної підготовленості встановлено, що показники гнучкості, швидкості та сили у баскетболістів з вадами слуху вірогідно відрізняються від показників гравців без порушень (р<0, 001). У показниках витривалості та швидкісно-силових здатностей вірогідних відмінностей не виявлено (р>0, 05). 

Аналіз результатів дослідження функційних можливостей свідчить про відставання (р<0, 05) баскетболістів з вадами слуху від гравців без порушень в показниках аеробної працездатності та функційного стану нервової системи. 

Отримані показники фізичної підготовленості, аеробної працездатності, лабільності нервової системи та рівня розвитку координаційних здібностей юних баскетболістів з вадами слуху на загальногруповому рівні були піддані кореляційному аналізу. 

Треба зазначити (рис. 1), що кореляційний аналіз результатів контрольних тестів координаційних здібностей на загальногруповому рівні виявив 44 випадки слабкої кореляційної залежності, коефіціенти кореляції дорівнювали r=0, 20-0, 49 (р<0, 05). Десять показників мали взаємозв’язки на рівні середньої залежності та дорівнювали r=0, 50-0, 69 (р<0, 01) і тільки два зі 105 значень перебували на високому рівні залежності при r=0, 7-0, 71 (р<0, 001) між показниками «човникового бігу» 3х10 м з оббіганням набивних м’ячів та показниками тестів три перекиди вперед (r=0, 7) ; а також показниками «човникового бігу» 3х10 м з оббіганням набивних м’ячів та ведення м’яча зі зміною напрямку руху – r=0, 71. Це зумовлено тим, що здатність до раціонального прояву та перебудови дій у певних умовах залежить від