Розвиток координаційних здібностей у баскетболістів 13-14 років з вадами слуху

3. Доповнено, уточнено та розширено результати інших досліджень (Б. В. Сермєєв, 1976; Р. М. Багаутдінов, 1972) стосовно інформації про кореляційні взаємозв’язки показників координаційних здібностей з фізичною підготовленістю, аеробною працездатністю та функційним станом нервової системи, що дає змогу цілеспрямовано впливати фізичними вправами на розвиток окремих фізичних якостей для отримання оздоровчого ефекту та підвищення рівня спортивної майстерності; особливостей фізичного розвитку та фізичної підготовленості спортсменів-інвалідів. 

 

 

1.Відомості щодо проблеми підготовки спортсменів з вадами слуху свідчать про те, що в процесі тренувальних занять використовують загальновизнані методичні підходи, які розроблено для підготовки здорових спортсменів. Тому актуальності набувають питання диференціації засобів та методів спортивного тренування в реальних умовах навчально-тренувальних занять спортсменів з вадами слуху. 

2.Основні показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості та працездатності за результатами тесту PWC170, а також функціонального стану нервової системи юних баскетболістів з вадами слуху вірогідно свідчить про їх відставання від показників здорових однолітків (р<0, 05−0, 001). Також спостерігається вірогідне (р<0, 05−0, 001) від здорових спортсменів відставання вихідного рівня координаційних здібностей за показниками рівня можливості оцінювати та регулювати просторово-часові та динамічні параметри рухів, спроможності орієнтуватися в просторі, координованості рухів, статичної рівноваги, розвитку кінестезичної чутливості та сенсорної реактивності у баскетболістів з вадами слуху. 

3.У підготовці баскетболістів з вадами слуху треба дотримуватись принципу сполученого розвитку координаційних здібностей та фізичних якостей, про що свідчить виявлена висока r=0, 70−0, 71 (р<0, 001) та середня r=0, 68−0, 51 (р<0, 01) кореляційні залежності між окремими показниками фізичної підготовленості, аеробної працездатності, лабільності нервової системи з рівнем координаційних здібностей юних баскетболістів з вадами слуху. 

4.Побудову системи підготовки баскетболістів 13−14 років з вадами слуху з урахуванням двоциклового планування доцільно здійснювати на основі моделей програм розвитку координаційних здібностей. Авторські моделі містили блоки неспецифічних та специфічних вправ, які спрямовані на розвиток кінестезичної чутливості, стійкості рівноваги, регуляції просторово-часових та динамічних параметрів рухів, сенсорної реактивності, координованості рухів та спроможності орієнтуватися в просторі. Розроблені блоки складались з чотирьох вправ та однієї рухової гри, послідовність, варіативність застосування та планування їх у змісті занять визначали з урахуванням специфіки нервово-м’язового впливу. 

5.Використання програми розвитку координаційних здібностей юних баскетболістов з вадами слуху позитивно впливає на динаміку приросту показників координаціоних здібностей: 

рівень можливості оцінювати та регулювати просторово-часові та динамічні параметри рухів, який визначався в тесті «Човниковий біг 3х10 м» покращився на 1, 01 с, ефективність дистанційних кидків покращилась на 9, 03 бала та ведення м’яча на швидкість і точність на 1, 02 с, передача м’яча на швидкість і точність – на 1, 55 бала, що свідчить про вірогідний приріст при р<0, 05; 

рівень спроможності орієнтуватися в просторі в тесті «Біг до пронумерованих м’ячів» покращився на 1, 17 с; в стрибках з обертами без допомоги і з допомогою рук – на 23, 09 градусів і 27, 08 градусів відповідно (р<0, 01) ; 

відбулася позитивна динаміка в показниках статичної рівноваги в пробі Ромберга – на 5, 13 с та за методикою Бондаревського з розплющеними та заплющеними очима − на 10, 45 с и 4, 7 с відповідно за вірогідності (р<0, 001) ; 

рівень координованості рухів змінився на краще, так в тесті «Десять вісімок» – на 1, 77 с і в тесті «Три перекиди вперед» – 0, 92 с при р<0, 01 и р<0, 05 відповідно; 

покращилися результати кінестезичної чутливості на 2, 25 с та сенсорної реактивності – на 7, 43 см при р<0, 001. 

Перспективи подальших досліджень в даному напрямку лежать в досконалому вивченні розвитку координаційних здібностей разом із технічною майстерністю на наступних етапах багаторічної спортивної підготовки баскетболстів з вадами слуху. 

 

 

1.Єльфімова О. Оптимізація розвитку координаційних здатностей дітей з порушеннями слуху, які займаються баскетболом // Молода спортивна наука України. – Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. -Вип. 9: У 4-х т. – Львів НВФ «Українські технології», 2005. – Т. 2. – С. 74-78. 

2.Єльфімова О. Дослідження психічного стану юнаків з вадами слуху, які займаються баскетболом // Спортивний вісник Придніпров’я. – Науково-теоретичний журнал ДДІФКіС, 2005. – № 1. – С. 95-97. 

3.Єльфімова О. Дослідження рівня фізичної підготовленості юних баскетболістів з вадами слуху // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 10: У 4-х т. – Львів: НФВ “Українські технології”, 2006. – Т. 2. – С. 159-164. 

4.Заворотна О. Корекція координаційних здібностей баскетболістів з порушеннями слуху // Актуальні аспекти науково-методичного і медико-біологічного забезпечення спорту вищих досягнень: Зб. наук. Праць. – Донецьк, 2007. – С. 99-108. 

5.Шамардіна Г.М., Єльфімова О.А. Значення та особливості розвитку координацйних здібностей дітей з порушеннями слуху, які займаються баскетболом // Спортивний вісник Придніпров’я, 2004. – № 5. – С. 77-79. Здобувач особисто узагальнив мету, завдання та особливості розвитку координаційних здібностей спортсменів з вадами слуху 

6.Шамардина Г.Н., Ельфимова О.А. Особенности физического