Сексуальна культура молоді

Виходячи з цього, були сформульовані принципи гармонії інтимних стосунків, які не лише зроблять їх у майбутньому щасливими, але й вбережуть від необдуманих кроків у складний період набуття дошлюбного досвіду: взаєморозуміння; альтруїзм; постійне самоволодіння в прояві почуттів і бажань; партнерство; сприйняття сексу як складової частини кохання.

Одним з важливих кроків у формуванні сексуальної культури є ознайомлення молоді з правилами особистої гігієни та гігієни статі, особливостями гігієни сексуального спілкування. Гігієна тіла – невід’ємна частина здорового сексуального життя. Для примітивного статевого контакту може й досить утримувати в чистоті лише статеві органи, але для правильного сексу цього замало. Чистота тіла дає змогу максимально розширити діапазон інтимних ласк і сексуальних ігор. Без такої різноманітності і тілесної близькості неможливо досягнути сексуальної гармонії. Неприємне відчуття від спілкування з неохайним партнером може стати гальмом статевого життя з ним. Нечисті вуха чи неприємний запах від ніг можуть викликати навіть статеву огиду до партнера.

Інтимне життя ставить перед молодим подружжям нові завдання з подолання бридливості. Пристрасті кохання допомагають, наприклад, подолати гидливість до виділень статевих органів, але якщо вони будуть знати, що в них немає нічого гидливого, їм легше буде поводитись природно (чи це жіночий секрет, чи то чоловіча сперма). Особливу увагу слід приділяти чистоті статевих органів. Догляд за ними починається з миття рук перед користуванням туалетом, оскільки руки, торкаючись дверних ручок, грошей, після поїздок в громадському транспорті, потисків рук тощо ніколи не бувають достатньо чистими. І в жінок, і в чоловіків щоденне обмивання статевих органів повинне стати правилом. Тим більше, що це не вимагає багато часу, але дає змогу подружжю почувати себе вільніше, розкутіше і будь-які форми їх еротичних ласк і близькості не будуть видаватися неприємними чи неестетичними.

З посиленням необхідності носіння теплого трико та гігієнічних прокладок під час менструації, зазвичай, труднощів не виникає, особливо в наш „телевізійно-рекламний” час. Але особливий акцент все ж треба робити на тому, що переохолодження в ці дні ніг і нижньої частини живота може призвести до серйозних гінекологічних захворювань і зіпсувати майбутнє подружнє життя.

Проявами сексуальної культури є: ставлення до кохання; сексуальна мораль, ставлення до сексуальної норми і сексуальних девіацій; ставлення до протилежної статі; психосексуальна орієнтація; рівень інформованості, знань в галузі сексу; сексуальна установка; статево-ролева поведінка; сексуальна мотивація; еротичні й естетичні установки; егоальтруїзм; поєднання бажання спокусити і бути звабленим; прояв кокетства, „грайливості” в розумних межах; уміння пролонгації як початку, так і самого статевого акту; самоконтроль під час зближення, „приручення” статевих органів; вміння розмовляти про інтимне; щирість і тактовність в обговоренні своїх відчуттів; партнерство; магічна галантність; сексуальне вільнодумство; працелюбство у ліжку; безпечність сексу.

Відповідно до цієї системи, нормальний секс обов’язково має бути гетеросексуальним, шлюбним, моногамним, репродуктивним і некомерційним. Він має бути парним, побудованим унаслідок тривалих стосунків, мати місце між представниками одного покоління і реалізовуватися вдома. Він не має включати порнографію, фетиші, сексуальні пристосування. Будь-який секс, де ці правила не дотримуються, є ненормальним.

Сексуальна поведінка різних людей може суттєво відрізнятися, але у кожної людини існує свій сексуальний „сценарій”, який включає в себе тип партнера, еротичні фантазії та ігри, вимоги до місця, часу і ситуації зближення, обґрунтування потреби і можливості статевого акту, інші компоненти. Поняття сексуального сценарію, запроваджене в сексологію американськими соціологами Д. Геньоном і У. Саймоном, означає три різні явища:

1) сукупність соціальних норм, що регулюють сексуальну поведінку членів даного суспільства;

2) міжособистісні стосунки, в якому реалізуються ці культурні норми;

3) сукупність специфічних для даної особистості і нерозривно пов’язаних з її „Я” еротичних мотивів і бажань.

На думку І. Кона, компонентами сексуального сценарію є наступні: хто, що, з ким, де, коли, як і чому повинен, може чи не повинен і не може робити в сексуальному плані. Людина, зазвичай, має не один, а декілька сценаріїв. По-перше, це сексуальні фантазії, які людина ніколи не намагається, не може чи навіть не хоче реалізувати. По-друге, плани реальної поведінки, які людина більш чи менш послідовно здійснює. По-третє, проміжні орієнтири, що використовуються в процесі сексуальної взаємодії. По-четверте, це неначе сховище пам’яті, що організують минулий сексуальний досвід у більш чи менш послідовне ціле.

Сценарій формується автоматично на основі статевої конституції, особистого досвіду і допускає багатоваріантність в залежності від конкретної ситуації. Реалізація сексуального сценарію відбувається у взаємодії одного партнера з іншим. Сценарії партнерів не можуть співпадати повністю, і це вимагає постійної корекції власного сценарію, його узгодження зі сценарієм іншого.

Сексуальна культура – це сума багатьох складових. Важливим її елементом є емоційне багатство особистості. Людина високої культури вміє надавати своєму почуттю різні відтінки, нюанси, вона здатна до переживання насолод, вдячності, здатна