Схема судової системи України із зазначенням повноважень кожного суду

встановлення порядку призупинення і припинення повноважень судді;

право судді на відвід;

недоторканність судді;

система органів суддівського співтовариства;

надання судді за рахунок держави матеріального і соціального забезпечення, яке відповідає його високому статусу;

наявність особливого захисту державою не тільки судді, але й членам його сім’ї, а також майна.

Засобами забезпечення незалежності суддів є встановлення їхньої незмінності (ч. 1 ст. 121 Конституції РФ, ст. 15 Федерального конституційного закону «Про судову систему Російської Федерації», ст. 12 Закону РФ «Про статус суддів у Російській Федерації»). Суддя не може бути призначений (обраний) на іншу посаду або в інший суд без його згоди.

Повноваження судді припиняються тільки рішенням кваліфікаційної колегії суддів (ККС) при наявності підстав для цього. Призупинення повноважень – це тимчасове відсторонення судді від виконання ним своїх обов'язків. Але це не позбавляє його гарантій недоторканності, не знижує рівень матеріального забезпечення і т. д.

Припинення повноважень судді – це повне відсторонення його від виконання посадових повноважень. Воно також здійснюється рішенням відповідної ККС за встановленим законом вичерпним переліком підстав. Припинення повноважень судді, яке полягає у позбавленні його права виконувати посадові повноваження, відбувається за наявності зазначених у законі підстав.

Законом встановлений особливий порядок ухвалення рішення щодо питання про порушення кримінальної справи відносно судді або про залучення його в якості обвинувачуваного по іншій кримінальній справі. Воно приймається Генеральним прокурором РФ.

Рішення щодо питання про залучення судді до адміністративної відповідальності приймається за поданням Генерального прокурора РФ визначеними судами і судовими колегіями.

Суддя, затриманий за підозрою у вчиенні злочину або на іншій підставі, або примусово доставлений у будь-який державний орган, якщо особистість цього судді не могла бути відома на момент затримки, після встановлення його особистості підлягає негайному звільненню. Особистий огляд судді не допускається, за винятком випадків, передбачених федеральним законом з метою забезпечення безпеки інших людей. Рішення про обрання відносно судді у якості запобіжного заходу взяття під варту приймається Верховним Судом РФ за клопотанням (поданням) Генерального прокурора РФ.

Статус інституту арбітражних засідателів регламентується Федеральним законом Російської Федерації від 20 серпня 2004 року, № 113-ФЗ «Про присяжних засідателях федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації» і Кримінально-процесуальним кодексом, а статус інституту арбітражних засідателів – Федеральним законом від 30 травня 2001 р. «Про арбітражних засідателів арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації» і Арбітражно-процесуальним кодексом.

Присяжними засідателями і кандидатами в присяжні засідателі не можуть бути особи:

які не досягли віку 25 років;

мають непогашену або незняту судимість;

визнані судом недієздатними або обмежені судом у дієздатності;

перебувають на обліку в наркологічному або психоневрологічному диспансері у зв'язку з лікуванням від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, хронічних і затяжних психічних розладів.

До кандидатів в арбітражні засідателі пред'являються наступні вимоги:

ними можуть бути громадяни РФ, які досягли 25-річного віку;

з бездоганною репутацією;

мають вищу професійну освіту і стаж роботи в сфері економічної, фінансової, юридичної, управлінської або підприємницької діяльності не менше п'яти років.

Незалежність присяжного засідателя при виконанні ним обов'язків у суді забезпечується передбаченою законом процедурою здійснення правосуддя, забороною під загрозою відповідальності будь-якого втручання в діяльність зі здійсненню правосуддя та недоторканністю присяжного засідателя.

Присяжний засідатель, члени його сім’ї та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів по забезпеченню безпеки присяжного засідателя, членів його сім’ї, збереження належного їм майна, якщо від присяжного засідателя, виконуючого обов'язки в суді, надійде відповідна заява, а також у випадках, коли органи внутрішніх справ виявлять інші свідчення загрози безпеки зазначених осіб або їх майна.

На присяжного засідателя і членів його родини на період здійснення ними правосуддя поширюються гарантії недоторканності суддів і членів їх сімей, встановлені Конституцією РФ, Федеральним конституційним законом «Про судову систему Російської Федерації», Законом РФ «Про статус суддів у Російській Федерації», Федеральним законом «Про народних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації».

На присяжного засідателя і арбітражного засідателя в період здійснення ним правосуддя поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, встановлені Конституцією Російської Федерації, Федеральним конституційним законом від 31 грудня 1996 року № 1-ФКЗ «Про судову систему Російської Федерації», пунктом 1 і абзацом першим пункту 2 статті 9, статтею 10, пунктами 1, 2, 5, 6, 7 й 8 статті 16 Закону Російської Федерації від 26 липня 1992 року № 3132-I «Про статус суддів у Російській Федерації», Федеральним законом від 20 квітня 1995 року № 45-ФЗ «Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних і контролюючих органів» і Федеральним законом Російської Федерації від 20 серпня 2004 року, № 113-ФЗ «Про присяжних засідателів федеральних судів загальної юрисдикції в Російській Федерації».

 

 

Конституция Российской Федерации (принята на всенародном голосовании 12 декабря 1993 г.) : [Електронний ресурс]. – режим доступу: http: //constitution. garant. ru/

Закон РФ от 26 июня 1992 г. N 3132-I «О статусе судей в Российской Федерации» (с изменениями от 14 апреля, 24 декабря 1993 г., 21 июня 1995 г., 17 июля 1999 г., 20 июня 2000 г., 15 декабря 2001 г., 22 августа 2004 г., 5 апреля 2005 г., 2 марта, 24 июля 2007 г., 25 декабря 2008 г., 7 мая, 2, 28 июня, 17 июля, 27 сентября, 9, 28 ноября 2009 г., 29 марта, 1 июля, 8, 23, 28, 29 декабря 2010 г., 21 ноября, 3, 8 декабря 2011 г.).) : [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.arbitr.ru/law/143/

Федеральный закон от 20 апреля 1995 г. N 45-ФЗ «О государственной защите судей, должностных лиц правоохранительных и контролирующих органов» (с изменениями от 21 июля 1998 г., 6 января 1999 г., 29 февраля 2000 г., 18 июня, 29 ноября 2001 г.).) : [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://femida.info/41/fzogzs003.htm 

Федеральный конституционный закон от 31 декабря 1996 г. N 1-ФКЗ «О судебной системе Российской Федерации» (с изменениями от 15 декабря 2001 г., 4 июля 2003 г., 5 апреля 2005 г., 9 ноября, 27 декабря 2009 г., 6 декабря 2011 г.) : [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.arbitr.ru/law/106/

Федеральный закон Российской Федерации от 20 августа 2004 г. N 113-ФЗ «О присяжных заседателях федеральных судов общей юрисдикции в Российской Федерации».) : [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.rg.ru/2004/08/25/prisyazhn.html

Михейко М. М., Мовчан В. В., Радзієвська Л. К. Порівняльне судове право. – К. : Юрінком, 2003.

Семчик В. І., Бичкова Ц. В. Організаційно-правові питання процесу сучасного судочинства. – К. : Основи, 2004.