Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості

- представники другої групи (ВІВ) також переконані в тому, що матеріальне забезпечення є основною запорукою життєвого благополуччя (мат+), прагнуть налагодити хороші взаємовідносини з оточуючими, вважаючи спілкування вагомою цінністю життя (соц. к+) ; разом з тим, вони не вважають важливим для себе реалізацію творчих здібностей, уникання стереотипів (креат-) ; їхня робота не потребує морального внутрішнього задоволення (дух. зад) ; 

- прагнення отримати моральне внутрішнє задоволення від зробленого у всіх сферах свого існування (дух. зад+) є домінуючою цінністю для осіб третьої групи (ВІАІВ) ; вони, окрім матеріальної забезпеченості (мат+), важливими для себе обирають саморозвиток, самовдосконалення (самроз+). Дані досліджувані не прагнуть до визнання та схвалення власних дій з боку оточуючих (пр-), поводяться типово, стереотипно (креат-), при цьому вважають, що збереження неповторності власної індивідуальності є неважливою цінністю їхнього життя (збер. інд-) ; 

- групу з низьким рівнем індексу ворожості (НІВ) характеризує прагнення до визнання, поваги, соціального схвалення власної поведінки зі сторони оточення (пр+), до високого рівня матеріального забезпечення, що деколи для них служить підвищенням власної самооцінки та самовдосконалення (мат+) та відсутність прагнення до збереження неповторності власної індивідуальності (збер. інд-), креативності (креат-), активних взаємовідносин між людьми (соц. к. -). 

Щодо аналізу сфер життєдіяльності досліджуваних груп, то встановлено, що для першої та третьої групи найбільш значимою є сфера навчання (Навч+), для другої – сім’я (Сім+), для четвертої – професійне життя (Проф. +). Варто відмітити той факт, що сфера захоплень у другій, третій та четвертій групах посідає останнє місце, а у першій – друге. 

Порівняння означених профілів підтверджується наявністю значимих відмінностей між означеними показниками термінальних цінностей і сфер життєдіяльності за t-критерієм Стьюдента. 

Виявлено, що представники груп з різними показниками індексу агресивності та ворожості характеризуються також певною специфікою адаптивних та комунікативних властивостей особистості. 

Так, особам з високим рівнем індексів агресивності властива домінантність, егоцентричність, авторитарність у відстоюванні власної думки, впевненість в собі, високий рівень суб’єктивного контролю лише по відношенні до здоров'я, у решти сферах рівень контролю є низьким, тобто, вони є екстерналами. Домінуючою стратегією психологічного захисту суб’єктивної реальності для них є агресія; студенти проявляють високий рівень завуальованої та відвертої жорстокості, маючи негативний досвід спілкування, хоча там, де це викликане об’єктивними чинниками, негативізму не проявляють. Для представників даної групи характерним є високий рівень негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності, причому майже всі компоненти зниженої комунікативної толерантності є представленими у студентів з високим рівнем індексу агресивності. 

Досліджувані з високим рівнем індексу ворожості депресивні, невротичні, тяжко знаходять вихід з критичних ситуацій, нетовариські, інтроверти, агресивно відносяться до навколишніх. Високий рівень суб’єктивного контролю дані особи проявляють лише у сімейних взаєминах; все, що відбуваються у решта сферах є для них результатом випадку чи дій інших людей. Високий рівень негативної комунікативної установки та зниженої комунікативної толерантності у студентів другої групи є результатом негативного досвіду у взаємодії з оточуючими, завуальованої жорстокості у ставленні до людей та подій соціальної реальності, низьким рівнем адаптації до навколишнього середовища, невмінням вибачати іншим помилок та прагненням переробити інших під себе. Найкращим способом вирішення конфліктної ситуації вони вважають агресію, або уникання, а зовсім не миролюбство. 

Представники групи з високим рівнем обох індексів характеризуються підвищеним рівнем психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки, та агресивним відношенням до соціального оточення, вираженим прагненням домінувати; вони емоційно нестійкі, нетерплячі, невпевнені в собі, нетовариські. Рівень суб’єктивного контролю у них достатньо високий, тобто, вони вважають. що більшість важливих подій їхнього життя є результатом їх власних дії, що вони можуть керувати ними, і, таким чином, нести відповідальність за ці події і життя загалом. Найкращою стратегією захисту є лише агресія, альтернативних варіантів вирішення конфліктних ситуацій для представників даної групи не існує. Щодо аналізу комунікативних властивостей осіб з високим рівнем індексу агресивності та ворожості, то у спілкуванні вони проявляють лише завуальовану жорстокість, не маючи при цьому об’єктивних підстав, тому у них рівень негативної комунікативної установки є доволі низьким. Респонденти з високим рівнем обох індексів бажають перевиховати оточуючих на свій лад, але у них достатній рівень комунікативної толерантності. 

Студентів з низьким рівнем індексу ворожості можна описати, як недовірливих, схильних до афективних реагувань, збудливих, фрустрованих, невпевнених в собі; їм властиві часті зміни настрою та недостатня регуляція власної поведінки. Щодо рівня суб’єктивного контролю, то особи цієї групи лише досягнення вважають своєю заслугою, відповідальність за решту подій їхнього життя вони покладають на інших. Досліджувані з низьким рівнем індексу ворожості вважають, що краще уникати неприємних подій у житті, ніж використовувати інші стратегії для їх вирішення. У них доволі низький рівень негативної комунікативної установки, вони не вміють керувати власними негативними емоціями при взаємодії з іншими, проте володіють достатньо високим рівнем комунікативної толерантності. 

Порівняльний аналіз рівня значимості термінальних цінностей та сфер життєдіяльності людини засвідчив той факт, що відмінність у значимості вищеозначених показників скоріш за все зумовлена змістом, який вкладають у ці цінності та