Співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості

За допомогою бесіди було встановлено те, що досліджувані обох груп (студенти та вихованці) вкладають різний (деколи протилежний) зміст в одну і ту ж цінність чи сферу життєдіяльності. Розбіжність у сферах зумовлена тим, що, по-перше, не всі сфери представлені в житті вихованця колонії, по-друге, існують сфери, які у житті вихованця колонії посідають надзвичайно важливе значення, але не окреслені у використовуваних нами методиках, а саме: сфера міжособистісних взаємин та сфера розваг. Щодо розбіжності у рівні значимості цінностей, то вони пов’язані з відмінністю у їх трактуванні. Наприклад, при з’ясуванні змісту цінності „матеріально забезпечене життя”, виявилось, що студенти її розуміють як хороше працевлаштування після закінчення університету, що дасть змогу отримати певні матеріальні блага. Хлопці-вихованці вказують на те, що закінчивши свій заклад, вони не зможуть отримати хорошу роботу. Крадіжки, здійснені ними, були не метою збагачення, а здебільшого засобом виживання у покинутому для них світі. При поясненні значення цінності „наявність хороших і вірних друзів”, ми отримали такі відповіді: „Друг – це страшна біда, це обманливе слово, такого слова просто не існує. На погані вчинки мене підштовхнули друзі”. Ще міркування з приводу друзів зводяться до того, що ті, хто називав себе другом, ті перші і зрадили. Свобода як термінальна цінність студентами розуміється як незалежність у власних діях та вчинках, а хлопцями-вихованцями – як воля: „Що таке воля, знають лише ті, хто готовий померти за неї”. 

У процесі спілкування з вихованцями колонії, виявилось, що досліджувані вважають для себе важливими цілу низку інших цінностей, що не представлені в даних методиках. Надзвичайно важливого значення вони надають вірі. При аналізі відповідей на запитання „Чи є життя іншої людини (її інтереси, права, власність, територія) цінним для Вас? ”, з’ясовано, що ніхто з досліджуваних не вважав це цінністю, на яку не можна посягати. Загалом можна говорити про те, що розходження в тлумаченні цінностей та сфер життєдіяльності людини можуть по-різному визначати спрямованість активності особистості. 

Отримані нами факти підтверджують гіпотезу про те, що міра значимості термінальних цінностей та сфер життєдіяльності, що представлені в житті кожної людини пов’язана з певними показниками агресивної поведінки, за допомогою яких особистість реалізує свої бажання та прагнення. 

Таким чином, представлене теоретико-емпіричне дослідження реалізовувалося у двох напрямках. Перший напрям пов’язаний з пошуком показників агресивної поведінки та схильності до неї. Другий напрям спрямований на вивчення проблеми ціннісних орієнтацій, сфер життєдіяльності особистості та особливостей їх прояву. На перетині цих двох напрямків зосередилась проблема нашого дослідження – співвідношення агресивної поведінки та ціннісних орієнтацій особистості, результати розробки якої дозволяють зробити такі висновки: 

1. На підставі теоретико-емпіричного дослідження феномену агресивної поведінки показана його складність та багатоаспектність. Розширено розуміння феномену агресивної поведінки як ініціативної чи захисної, навмисної чи ненавмисної, усвідомлюваної чи неусвідомлюваної, активної чи пасивної, прямої чи непрямої поведінки особистості, яка може проявлятися у вигляді: реакції індивіда на загрозу його вітальним інтересам; захисту суб’єктивної реальності особистості; проявлення індивідом власних негативних почуттів у відповідь на різноманітні несприятливі, у фізичному і психічному відношенні, життєві ситуації; заподіяння шкоди чи образи суб’єктам нападу чи собі; цілеспрямованої дії, направленої на задоволення значимих цінностей. 

2. Агресивна поведінка пов’язана з цілою низкою провокуючих об’єктивних та суб’єктивних факторів, серед яких варто виділити ті, що мають індивідуально-психологічний характер: особистісні негативні установки – ціннісні орієнтації та певні властивості особистості, що мають важливе значення для соціальної регуляції поведінки, тобто, адаптивні та комунікативні, що проявляються у міжособистісному спілкуванні. 

3. Агресивна поведінка досліджувалась у взаємозв’язку з ціннісними орієнтаціями, сферами життєдіяльності та властивостями особистості, що мають важливе значенні для соціальної адаптації. В результаті кореляційного аналізу були виявлені численні зв’язки показників агресивної поведінки, ціннісних орієнтацій та властивостей особистості, що пов’язані з ними. 

Результати факторного аналізу дозволили виявити та описати комплекс взаємопов’язаних характеристик, які обєдналися у такі фактори: „термінальні цінності”, „низька комунікативна толерантність – інтернальність”, „депресивність – агресивність”, „низька комунікативна установка – високі запити”. Виділення термінальних цінностей в окремий фактор свідчить про те, що цей психологічний феномен є з одного боку багатокомпонентним складним утворенням, а з іншого – цілісним та самостійним. У решти факторах поєднуються показники двох рядів явищ – показників ціннісних орієнтацій і агресивної поведінки та схильності до неї. 

5. Емпірично виділено за рівнем прояву агресивної поведінки групи осіб з високим та низьким проявом індексу агресивності, описані їх психологічні характеристики в контексті їх ціннісних орієнтацій, сфер життєдіяльності та певного спектру властивостей особистості, що вивчаються. 

Встановлено, що особам з високим рівнем індексу агресивності властива домінантність, егоцентричність, авторитарність, самовпевненість, низький рівень суб’єктивного контролю, високий рівень завуальованої та відвертої жорстокості, агресивна стратегія