Стан торгівлі, як сфери комерційної діяльності та перспективи її розвитку

- за формами торгівлі – звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібнооптові (для відпуску товарів дитячим, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим розрахунком), фірмової торгівлі;

- палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців, – дрібнороздрібна мережа;

- тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо – пересувна мережа;

- у сфері торговельно-виробничої діяльності (громадське харчування) :

- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо – окреме приміщення або будівлі, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування;

- відкриті літні майданчики – стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;

- кіоски громадського харчування – стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів;

- у сфері оптової торгівлі:

- оптові бази – основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

- товарні склади, склади-холодильники – відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;

- склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

Суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності повинні забезпечити:

- відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної (торговельно-виробничої) діяльності, – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

- постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;

- застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;

- наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;

- продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою.

Суб'єкт господарської діяльності самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, ваговимірювальним, реєстратором розрахункових операцій тощо) відповідно до існуючих нормативів.

Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.

На фасаді торговельного приміщення суб'єкта господарської діяльності повинна бути вивіска із зазначенням назви суб'єкта господарської діяльності та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону суб'єкта господарської діяльності, що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарської діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

Режим роботи суб'єкта господарської діяльності встановлюється за погодженням з виконкомами місцевих Рад народних депутатів. У разі планового закриття торговельного приміщення (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) суб'єкт господарської діяльності повинен не пізніш як за 5 днів повідомити про це громадян, помістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Торговельно-виробничу діяльність підприємства громадського харчування здійснюють відповідно до меню або асортиментного переліку продукції, затвердженого відповідно до типу даного підприємства власником або керівником підприємства.

Підприємство зобов'язане забезпечити наявність страв, виробів, перелічених у меню, асортиментному переліку, протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх реалізації (сніданок, обід, вечеря).

Підприємство громадського харчування виробляє продукцію з дотриманням вимог, передбачених нормативними документами, а також має право розробляти і виробляти в установленому порядку нові, фірмові страви та продукцію.

Оплата споживачами продукції громадського харчування, що їм відпускається, проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством.

У разі відпуску неякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) підприємство зобов'язане замінити її або сплатити її вартість споживачеві.

Забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення крім лікарських засобів і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції.

Підприємство громадського харчування зобов'язане забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі. За пропажу речей споживача з гардероба підприємство несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно із концепцією розвитку внутрішньої торгівлі в Україні. У реалізації стратегічних цілей щодо розвитку внутрішньої торгівлі слід досягти того, щоб держава виступала як:

- ініціатор реформування і гарант правового забезпечення рівних прав суб'єктів господарських відносин у сфері торгівельної діяльності, законності та охорони прав громадян як споживачів товарів та послуг;

-