Статеве виховання школярів

Дівчатка у своєму колі обговорюють літературних і реальних «принців» і «лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків і в кого-небудь з них «закохуються», заводять перші зошити, у які записують цікаві пісні, вірші, які часто здаються дорослим примітивними. Виникає особлива потреба близькості з матір'ю. Потреба близькості з батьком (чи дорослим, який його замінює) далеко не завжди займає в дівочому житті цього періоду цінне місце.

І для дівчаток і для хлопчиків час статево-рольового розвитку через самовизначення в системі статевих відносин містить у собі виникнення інтересу до протилежної статі, що виявляється у своєрідному залицянні. Уся його своєрідність зрозуміла, якщо врахувати, що це притягання в ситуації відштовхування. Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків, показати дівчинці, що він виділив її серед інших дівчинок, і звернути її увагу на себе.

Ці внутрішні суперечливі задачі зважуються через систему агресивних (хлопчики) і оборонних (дівчатка) дій. Іноді хлопчик у відповідь на запитання, навіщо він смикнув дівчинку за косу, відповість: «А вона мені подобається». Таке усвідомлене пояснення у вустах дитини скоріше виключення з правил, але виключення, дуже точне саме правило. Серйозних конфліктів між дітьми це залицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття своєї непривабливості. Дівчатка часто самі провокують хлопчиків на такий прояв уваги, усіляко жартуючи над ними. Іноді ж, нагадуючи тим самим дорослих жінок, вони беруть ініціативу на себе. В останні 10-15 років це трапляється раніше і частіше, відбиваючи особливості прийняття статевих ролей у культурі.

Особливості поведінки нерідко викликають у цей період в батьків тривогу і прагнення призвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному і розгорнутому проходженню закономірного етапу розвитку. Надолуження його в наступному виражається у «застріванні» на інфантильно-агресивних способах залицяння тоді, коли воно вже повинне переходити до більш зрілих форм.

У молодшому шкільному віці характер починає виявлятися більш чітко і виразно. Хлопчики більш екстравертні ніж дівчатка, більш активні і наполегливі, напружені і схильні до ризику, менш виконавчі і чуттєві, мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає більш глибоке проникнення особливо в характер особистості хлопчика/дівчинки, а не безстатевої особистості «учня» [24, 38].

 

 

При здійсненні статевого виховання молодших школярів варто враховувати такі моменти, як початок виховного впливу школи, процес адаптації дітей до навчального навантаження, до шкільного життя, формуванню класного колективу. Для молодших школярів характерні також особливості недостатності до високопродуктивних темпів роботи, нестача концентрації уваги, швидка стомлюваність і т. д. Однак молодші школярі, у першу чергу дівчатка, дуже сприйнятливі до виховних процесів: авторитет учителя для них дуже високий. У цьому віці чітко виявляється характер відносин до однолітків іншої статі. Дівчатка, к правило, скоріше і легше, адаптуються до нових умов, чому в істотній мірі сприяє і той факт, що за рівнем «біологічної» зрілості вони помітно (на 1-1, 5 року) випереджають хлопчиків.

Зміст статевого виховання в молодших класах включає такі питання, як поняття сім’ї, місце родини в суспільстві, права й обов'язки членів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі й у людському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії в суспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що такий розподіл заснований на схильностях чоловіків і жінок до визначеного роду діяльності і найкращої їхньої здатності виконувати визначену роботу, а також на тому, що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров'я жінок, їх здатності бути матерями і виховувати дітей. З цього виходить, що найбільш небезпечні професії для здоров'я жінок – професії чоловічі [24, 41].

При розгляді питання про статеві розходження варто враховувати, що в питаннях статей молодші школярі виявляють чисто пізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього, дівчинка з'ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатися значення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що це слово означає. Факт звертання до дорослого за роз'ясненням почутого, є доказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини немає, інакше вона не звернулася б до дорослого. Діти дуже тонко відчувають неправду і не хочуть залишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і для її рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької їй людини (батьків, учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його і доведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночасно зміцниться довіра та зв'язок між дитиною і дорослим.

Педагог повинен враховувати, що в цьому віці дівчатка, як правило, майже не мають досвіду спільної діяльності з хлопчиками, і навпаки. Тому необхідно намагатися організувати спільну діяльність хлопчиків і дівчат у класі, сформувати в них здатність до поділу обов'язків в інтересах загального позитивного результату, підкреслювати важливість та приємність допомоги один одному.

Для того, щоб дитина у дорослому житті була щасливою їй необхідно в дитинстві закласти модель статево-рольового виховання.