Статистика робочої сили України

Лінійні діаграми дають можливість наочно визначити періоди часу, коли явища зростали (зменшувались) більш чи менш інтенсивно або залишались без змін. Особ- ливістю лінійного графіка наочного зображення даних, які характеризують підсумки розвитку явища за певний період часу, є те, що динаміка подається у вигляді неперервної лінії, котра характеризує неперервність процесу. Покажемо побудову лінійного графіка на основі таких даних:

 

Таблиця 2.4

Середньорічна чисельність зайнятих у суспільному виробництві України

Роки

1990 1991 1992 1993 1994 1995

Всього зайнято (без тих, що навчаються) 25, 4 25, 0 24, 5 23, 9 23, 0 23, 7

В галузях економіки 25, 4 25, 0 24, 0 23, 4 22, 2 21, 9

промисловості 7, 8 7, 8 7, 4 7, 0 6, 3 5, 8

 

Часто в одному лінійного графіку приводиться декілька кривих, котрі дають порівняльну характеристику динаміки різних показників або одного і того ж показника, але різних об'єктів. У таких випадках спочатку потрібно показники рядів динаміки, які будемо наносити на графік, привести до однієї основи, тобто абсолютні показники кожного ряду змінити базисними темпами росту, прийнявши для всіх рядів один і той же період в якості бази порівняння. У таких графіках лінії всіх рядів розходяться із однієї точки, прийнятої за 1 або 100%. Розглянемо побудову графіка (рис. 1. 6. -1. 7.) за даними табл. 1. 4. :

 

Рис. 1. 6. Середньорічна чисельність зайнятих у промисловості.

Рис. 1. 6. Середньорічна чисельність зайнятих у суспільному виробництві України.

 

Лінійні графіки використовують не лише для ілюстрації динаміки якого-небудь явища, але і для наочного зображення рядів розподілу. В цьому випадку на осі абсцис відкладаються варіанти, а на осі ординат ~ частоти ряду розподілу.

Лінійними графіками користуються також для наочного зображення залежності однієї варіаційної ознаки від іншої.

У статистичній практиці для аналізу темпів динаміки явища використовують лінійні графіки на напівлогарифмічній сітці. Напівлогарифмічною називається сітка, в якій на осі абсцис нанесений звичайний масштаб, а на осі ординат – логарифмічний.

Перевага напівлогарифмічної сітки в аналізі динаміки явища полягає в тому, що вона дає більш конкретну уяву про темпи динаміки. Діаграму на напівлогарифмічній сітці називають ще діаграмою темпів.

Для побудови лінійного графіка з напівлогарифмічною шкалою на осі ординат замість звичайної шкали відкладають логарифмічну з рівними інтервалами. Далі по таблиці логарифмів знаходять логарифми для цілих чисел, які проставляють з правої сторони осі ординат для кращої наочності. За масштабом логарифмічної шкали знаходять відповідні точки, які проставляють на графіку і з'єднують їх лініями.

Різновидністю лінійної діаграми є радіальні діаграми, які призначені для відоб- раження процесів і явищ, що періодично повторюються в часі (переважно сезонних коливань).

За вісь ординат в полярних координатах приймаються радіуси, а за вісь абсцис – коло. Пунктом відліку служить центр кола або його окружність.

Радіальні діаграми бувають двох видів – замкнуті і спіральні.

Замкнуті діаграми відображають весь внутрішній цикл зміни явища за один рік.

Для того, щоб побудувати радіальну діаграму замкнутого виду, у якої пунктом відліку служитиме центр кола, креслять коло радіусом, рівним середньомісячному показнику. Усе коло ділять на стільки частин, скільки внут-рішньорічних періодів, і, відповідно, проводять радіуси. Періоди часу розміщують за годинниковою стрілкою, причому розміщення місяців, (якщо коло поділене на 12), аналогічне циферблату годинника. На кожному радіусі відповідно до прийнятого масштабу відкладають від центра кола відрізки пропорційно рівням показників конкретного місяця. Дані, які перевищили середньомісячний рівень, відкладаються за межами кола на продовжені радіуса. Потім кінці відрізків на радіусах з'єднуються лініями, причому точка грудня з'єднується із точкою січня одного і того ж року. Наприклад:

 

Таблиця 2. 5.

Зайнятість населення на протязі 1998 року. 

Місяці 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

К-сть зайнятого населення, млн. 23, 0 23, 2 23, 1 23, 2 23, 4 23, 5 23, 5 23, 5 23, 6 23, 8 23, 9 23, 7

 

Рис. 1. 8. Зайнятість населення на протязі 1998 року (по місяцям).

 

 

Графічний метод широко використовується для поточного контролю за ходом виконання плану. Форми графічного зображення для порівняння планових і фактичних показників досить різноманітні. У даному розділі розглянемо два основних види графіків:

а) лінійні графіки виконання плану;

б) обліково-планові графіки.

Лінійні графіки є зручним засобом контролю виконання плану по одному якому-небудь об'єкту або показнику. При цьому для аналізу на графіку доцільно показати наростаючим підсумком не тільки планові і фактичні показники у звітному періоді, але й фактичні – за минулий рік. У тих випадках, коли потрібно організувати наочний контроль виконання плану одночасно на декількох об'єктах, будують обліково-планові графіки.

Їх будують на спеціально розграфленій сітці, яка має форму