Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Найда Алла Миколаївна

 

УДК 811. 161. 2'373. 7

 

 

Спеціальність: 10. 02. 01 – українська мова

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Дніпропетровськ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Попова Ірина Степанівна, Дніпропетровський національний університет, декан факультету української філології та мистецтвознавства.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Чабаненко Віктор Антонович, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства, Запорізький державний університет кандидат філологічних наук, доцент Шаповалова Наталія Петрівна, доцент кафедри української філології та культури, Донецький національний університет.

Провідна установа – Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича Міністерства освіти і науки України, кафедра української мови, м. Чернівці.

Захист відбудеться “10” квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08. 051. 05 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна, 72, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13.

 

 

На зламі тисячоліть, коли в суспільно-політичному житті відбувається переоцінка моральних, етичних цінностей, відроджується національна самосвідомість народу, стає зрозумілим підвищений інтерес до народної культури, зокрема її суттєвої складової – стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру. Глибоко змістовні й образні стійкі народні порівняння почасти формують суспільну думку нації. Зважаючи на відмінності, зумовлені як змістом, так і формою стійких народних порівнянь, а також на їх здатність відображати національні, зокрема українські реалії, дійшли думки, що ці компаративні фразеологізми повинні стати об'єктом комплексного дослідження. Це й зумовило вибір теми дисертації.

Актуальність наукового дослідження визначається тим, що в українському мовознавстві відсутнє дослідження, у якому б на широкому матеріалі розглядалися процеси фразеотворення й функціонування стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру української мови, вивчалися варіантні процеси в межах стійких народних порівнянь, розкривалася роль образних стійких народних порівнянь у створенні стереотипних образів-характеристик антропонімів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри української мови Дніпропетровського національного університету й пов'язаний із комплексною темою “Ареалогія української мови” Інституту української мови НАН України та програмою Комісії зі слов'янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів “Історико-етимологічні дослідження фразеології слов'янських мов”.

Мета й завдання дослідження. При осмисленні еволюції стійких народних порівнянь укріпилася думка про те, що засади формування української компаративної фразеології найефективніше досліджувати з урахуванням особливостей семантики, системного характеру фразеотвірних процесів у межах стійких народних порівнянь. Звідси постає основна мета роботи: з'ясувати семантичні й структурні засади формування стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру, здійснити науково-лінгвістичний опис варіантних процесів у межах стійких народних порівнянь і дослідити роль образних стійких народних порівнянь у створенні стереотипних образів-характеристик антропонімів.

Для реалізації поставленої мети необхідно:

визначити теоретичні засади фразеологізації стійких народних порівнянь;

опрацювати ідеографічну класифікацію стійких народних порівнянь з метою виявлення ідеографічних груп, ідеографічних рядів, синонімічних рядів і структурно-семантичних моделей;

здійснити аналіз трансформацій структурно-семантичних моделей;

проаналізувати мотиви й шляхи виникнення варіантів стійких народних порівнянь, систематизувати їх, зокрема показати модифікаційні зміни на різних мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, синтаксичному) ;

виявити та описати основні шляхи та способи формування стереотипних образів-характеристик антропонімів за допомогою образних стійких народних порівнянь.

Джерелами фактичного матеріалу є “Вірші. Приповісті посполиті” Климентія Зіновієва (К., 1971), “Образне слово. Постійні народні порівняння” І. І. Гурина (К., 1974), “Словник стійких народних порівнянь” О. С. Юрченка, А. О. Івченка (Х., 1993), “Словник фразеологічних синонімів” М. П. Коломійця і Є. С. Регушевського (Д., 1988), “Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу” В. Ужченка (Луганськ, 1997), “Ідеографічний словник поліських народних порівнянь з компаративними об'єктами-назвами тварин” Г. М. Доброльожі (К., 1997), збірник В. С. Плав'юка “Приповідки або українсько-народня філософія” / перевидано з оригіналу 1946 року (Едмонтон, Канада: Асоціація Українських Піонерів Альберти, 1998).

У дисертаційному дослідженні послуговувалися також стійкими народними порівняннями антропоморфічного характеру, зафіксованими дисертантом. До аналізу залучалися, крім стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру, прислів'я, приказки, оскільки в межах стилістичного використання вони не розрізняються. Картотека дослідження нараховує близько восьми тисяч стійких народних порівнянь. Під стійким народним порівнянням у дослідженні розуміємо образні, загальновживані, відтворювані, емоційні, стабільні в семантичному, формально-структурному й функціональному планах мовні конструкції типу сильний як лев; гарна як писанка; хоробрий як заєць; дужий як тур; хитра як лисиця.

У роботі як синонімічні використовуємо терміни стійке народне порівняння, компаративний фразеологізм, фразеологічна одиниця, образне стійке народне порівняння.

Предметом дослідження є семантичний і структурний аналіз стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру української мови.

Методи дослідження. Складність об'єкта аналізу зумовлює використання сукупності методів дослідження. Основними методами аналізу стійких народних порівнянь є метод структурно-семантичного моделювання, суть якого полягає в сплетінні літературного звороту з його численними варіантами (В. Мокієнко) ; метод ідеографічної класифікації; методи зіставного та компонентного аналізу.