Стратегії зовнішнього розвитку машинобудівного підприємства

За даними досліджень НДІ „Украгропром-продуктивність” витрата палива на зібраний гектар цукрових буряків комбайном КС-6Б-10 менша на 50, 4-54, 5%, а затрати праці в 2, 56-2, 74 рази менші, ніж комплексом машин у складі БМ-6Б + ОГД-6А + КС-6Б. Це свідчить про значні переваги однофазного способу збирання врожаю комбайном КС-6Б-10. За таким же (однофазним) способом працюють бурякозбиральні комбайни провідних європейських фірм – Franz Kleine і Holmer (Німеччина), Matrot і Moreau (Франція), ТІМ (Данія), Agrifac (Нідерланди) та ін [14].

Самохідний бурякозбиральний комбайн КС-6Б „Тернопіль” виконує за один прохід такі операції: зрізання і розкидання гички по полю, дообрізання залишків гички з головок коренеплодів, їх викопування, очищення від грунту і рослинних решток, накопичення в бункері з наступним вивантажуванням у польові кагати на перевалку або в кузов транспортних засобів. Коренеплоди з-під комбайна можуть також подаватись в транспортний засіб, що рухається поруч. Основним типом викопувальних робочих органів комбайна є активні дискові копачі.

За окремим замовленням комбайн може комплектуватись ротаційно-вилчастими, лемішно-віброколивальними або копачами типу „пасивний диск-леміш”. Комбайн обладнано автоматизованою системою водіння по рядках буряків, а також системами автоматичного контролю технічних і технологічних параметрів.

Він виготовлений в основному з вітчизняних комплектуючих, а двигун ЯМЗ-236ДК і комфортабельна кабіна „Дон Вектор” виробництва Росії. На новому бурякозбиральному комбайні КС 6Б 10 „Тернопіль” встановлено гідравліку італійської фірми Bondioli [14].

 

Проте слід також привести дані про технічні характеристики аналогів комбайна «Тернопіль» та порівняти показники їхньої потужності (табл. 2. 2).

Незважаючи на те, що бурякозбиральний комбайн КС-6Б-10 «Тернопіль» у 3-4 рази дешевший від зарубіжних аналогів і позитивно зарекомендував себе у використанні, з 2014 року він більше не випускається. Натомість за сприяння нашої держави відбувається імпорт зарубіжної техніки. Буряківництво України вкрай потребує вітчизняного бурякозбирального комбайна.

 

Таблиця 2.2

Технічна характеристика комбайна КС-6Б-10 та його аналогів

 

Одними з найпоширеніших в Україні є збиральні машини фірм Franz Kleine, Holmer і Matrot, зокрема комбайни SF-10-2, SF 20, TERRA-DOS і M41. Кожен з аналогів має кращі технічні показники ніж КС-6Б-10, проте попит на них малий через високу ціну [14].

Нижче в таблиці 2. 3. вказана кількість проданих машин для збирання буряків КС-6Б-10 за рік (2010-2013 рр)

 

Таблиця 2.3

Кількість проданих машин для збирання буряків (КС-6Б-10) за 2010-2013 роки

 

Як бачимо, кількість реалізованої продукції помітно впала порівняно з попередніми роками.

Отже звідси можна зробити висновок, що окремі види продукції Тернопільського комбайнового заводу є доволі якісними товарами які можна придбати за порівняно низьку ціну. Проте більшість з виробів є застарілими, тому і не користуються попитом як у вітчизняних так і закордонних покупців.

Для покращення становища, необхідні залучення інвестицій, створення нового і більш якісного асортименту продукції, зниження цін через запровадження нових технологій і встановлення нового обладнання, яке б збільшило продуктивність виробництва.

 

 

 

Головна мета розвитку машинобудування України – задоволення внутрішнього попиту на машинобудівну продукцію, розширення присутності на зовнішніх ринках.

Мету має бути досягнуто на основі перетворення машинобудування у конкурентоспроможний, ефективний, високотехнологічний і сприйнятливий до інновацій комплекс, що динамічно розвивається, інтегрований у систему міжнародного розподілу праці. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

підвищити конкурентоспроможність машинобудівної продукції;

поліпшити інвестиційну привабливість підприємств галузі;

розширити ринки збуту машинобудівної продукції;

реструктуризувати машинобудівний комплекс;

поліпшити забезпечення висококваліфікованими науковими і робочими кадрами.

Для розв'язання цих завдань необхідно виконати заходи у таких напрямках:

модернізація діючих підприємств на інноваційній основі;

створення нових високопродуктивних виробництв, у тому числі з іноземною участю;

упровадження нових технологій;

поліпшення сервісного обслуговування продукції в період усього життєвого циклу до її утилізації;

розвиток випуску машин і технологічного устатковання, що забезпечує зростання продуктивності праці, енерго- і ресурсоощадження;

розроблення технічних регламентів та інших нормативних документів у сфері технічного регулювання, гармонізованих з прогресивними міжнародними стандартами; розвиток внутрішнього ринку машинобудівної продукції;

технічне переозброєння на основі використання устатковання вітчизняного виробництва;

забезпечення державної підтримки експорту машинобудівної продукції;

прискорення процесів структурної перебудови машинобудування в напрямку створення корпоративних науково-технічних комплексів, здатних до ефективного розвитку в умовах нестабільного ринку;

створення умов, що сприяють залученню в машинобудівну галузь кваліфікованих фахівців [9].

Реалізація cтратегії дозволить: ƒзбільшити випуск машинобудівної продукції за обсягами та номенклатурою; ƒзбільшити частку вітчизняної машинобудівної продукції на внутрішньому ринку; ƒрозширити експортні поставки; ƒпідвищити конкурентоспроможність продукції; ƒпідвищити ефективність роботи галузі; прискорити відновлення основних фондів на основі збільшення обсягів інвестицій у машинобудівний комплекс і підвищення рівня вкладень у технологічні інновації; підвищити продуктивність праці та рівень заробітної плати на