Стимулювання громадянської активності в українському суспільстві як проблема соціоінженерної діяльності

5. Об'єктивні умови, що визначають необхідність стимулювання громадянської активності в Україні, формують тенденції соціально-політичного розвитку, що відображують: а) протиріччя політичного структурування українського суспільства; б) протиріччя світоглядного порядку щодо стабільності і цінностей сучасних західних демократій; в) протиріччя вибору оптимальної моделі геополітичної орієнтації України; г) протиріччя трансформації механізмів і форм участі громадян у суспільно-політичному житті України.

6. Найважливішими соціоінженерними напрямками стимулювання громадянської активності в Україні є: а) розробка соціальних технологій активізації державної політики з розвитку інституціональної системи громадянського суспільства; б) розробка соціоінженерних проектів трансформації соціальних функцій громадських організацій, що діяли в радянський період; в) пошук і обґрунтування адекватних сучасному етапу розвитку українського суспільства принципів соціального проектування нових демократичних інститутів стимулювання індивідуальних і колективних форм громадянської активності.

7. Технологічна специфіка процесу стимулювання громадянської активності виявляється в необхідності створення і актуалізації технологій своєчасного суспільного реагування, підтримки і визнання суспільно значущих трудових зусиль і результатів; вчинків і реальних заслуг громадян перед суспільством і державою.

8. Найбільш значущими технологічними принципами соціального проектування нових демократичних інститутів стимулювання індивідуальних і колективних форм громадянської активності є демократична спрямованість, відкритість і гласність, толерантність, патріотизм, технологічність. Пріоритети у виборі конкретних стимулів (матеріальних, моральних, соціально-психологічних, творчих) зумовлюються як технологічними особливостями, так і цілями проектування соціальних інститутів, орієнтованих на стимулювання громадянської активності.

9. Соціальна політика – це необхідний науково обґрунтований інструмент і технологічний спосіб гармонізації соціальних нерівностей, а також забезпечення соціальної рівноваги між різними шарами суспільства. Суб'єктами соціальної політики є не лише політичні інститути, але й інститути громадянського суспільства, які розробляють і реалізують соціальні програми, проекти та акції, котрі спрямовані на стимулювання громадянської активності насамперед в аспектах посилення режимів самозабезпечення та самозайнятості громадян, а також соціального захисту вразливих верств населення.

10. У світовій практиці найбільш поширеними є три основні технологічні моделі соціальної політики: активна, реабілітаційна і пасивна (патерналістська) моделі. Соціальна політика, яка здійснювалась в колишньому СРСР, була політикою життєзабезпечення широких верств населення на рівні мінімальних споживчих стандартів. З урахуванням західного досвіду організації соціального захисту населення таку соціальну політику під кутом аналізу її технологічної специфіки, можна визначити як вульгаризований варіант патерналістської моделі соціальної політики. На основі аналізу емпіричних даних, що характеризують гостроту соціальних нерівностей в Україні, в дисертації аргументована позиція щодо перспективності розробки інтегрованої активістської моделі cоціальної політики, яка б сприяла поєднанню вимушених протекціоністських та реабілітаційних заходів при збереженні пріоритетної значущості зусиль щодо стимулювання процесів самоорганізації суспільного життя та громадянської активності через зняття обмежень вільної економічної діяльності як засобу продуктивного самозабезпечення та самозайнятості.

 

1. Акимов Д. Стимулирование гражданской активности личности: противоречия и перспективы // Персонал. – 1998. – № 6. – С. 46 – 48.

2. Акимов Д. Политическая элита Украины: опыт концептуального анализа // Персонал. – 1999. – № 1. – С. 31-33.

3. Акимов Д. И. Стимулирование гражданской активности как фактор развития демократического процесса // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. – 2000. – №1. -С. 5-7.

4. Акимов Д. Украина на пути к демократии (социологический анализ тенденций демократического развития) // Соціальні виміри суспільства. Зб. наук. праць. – Вип. 5. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 56-66.

5. Акимов Д. Проблема идентификации содержания трансформационного процесса украинского общества // Соціальні виміри суспільства. Зб. наук. праць. – Вип. 6. – К. : Інститут соціології НАН України, 2002. – С. 207-220.

6. Акімов Д. І. Громадянська активність як суспільне явище: онтологічний зміст та технологічна специфіка стимулювання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Сер. Соціологія, психологія, педагогіка. – 2003. -№17-18. – С. 77-84.

7. Акімов Д. Стабільне громадянське суспільство як чинник демократичного розвитку України // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук. -практ. конф. / За ред. В. І Лугового, В. М. Князєва. – К. : УАДУ, 2001. – Т. 2. – С. 397-399.

8. Акимов Д. И. Гражданская активность как проблема социологического анализа //Муниципальное управление и местное самоуправление: Сб. научн. трудов / Отв. ред. Л. Б. Истомина. – Вып. 2. – Москва-Тула, 2002. – С. 173-176.

9. Акимов Д. И. Социальная политика как технологический способ улучшения качества жизни // Стратегия устойчивого развития: современный мир – Приднестровье. – Тирасполь: ЦСПИ “Перспектива”, 2003. – С. 173-177.

10. Акімов Д. І. Стимулювання громадянської активності акціонерів як теоретична та практична проблема сучасної соціології управління // Соціологічна наука і освіта в Україні: Зб. наук. праць. – Вип. 2. / Укл.. М. Ф. Головатий, В. І. Судаков. – К. : МАУП. 2003. -С. 392-394.

  

 

Акімов Д. І. Стимулювання громадянської активності в українському суспільстві як проблема соціоінженерної діяльності – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22. 00. 04. – спеціальні та галузеві соціології. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2004.

У дисертаційному дослідженні обґрунтована науково-теоретична і практична значущість соціоінженерного підходу при розв'язанні завдань формування ефективних інституційних механізмів стимулювання індивідуальних і колективних форм громадянської активності в сучасному українському суспільстві. Автором розкрита типологічна, процесуальна та інструментальна специфіка соціоінженерної діяльності, охарактеризовані провідні соціоінженерні напрямки стимулювання громадянської активності. У дисертації дана характеристика феномену громадянської активності, визначена технологічна специфіка її стимулювання та система принципів соціального проектування нових демократичних інститутів стимулювання громадянської активності в Україні. У дисертації здійснено аналіз основних технологічних моделей соціальної політики як інструмента гуманізації суспільних відносин і стимулювання громадянської активності в українському суспільстві.

Ключові слова: громадянська активність, громадянське суспільство, стимулювання, соціоінженерна діяльність, соціальна політика, українське суспільство.

 

Акимов Д. И. Стимулирование гражданской активности в украинском обществе как проблема социоинженерной деятельности – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22. 00. 04. – специальные и отраслевые социологии. – Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, Харьков, 2004.

В диссертационном исследовании обоснована научно-теоретическая и практическая значимость социоинженерного подхода в решении задач формирования эффективных институциональных механизмов стимулирования индивидуальных и коллективных форм гражданской активности в современном украинском обществе.

Автором в новых концептуальных координатах раскрыт полифункциональный статус социоинженерной деятельности как:

• специфического типа научно-познавательной и организационно-управленческой практики,

• процесса непрерывного получения информации о состоянии социальных объектов в целях оптимизации их функционирования и развития;

• средства и инструмента решения социальных проблем посредством разработки и внедрения социоинженерных проектов и социальных технологий.

Автором доказано, что ключевыми факторами социального содержания трансформационного процесса украинского общества являются: ориентационные динамические социальные неравенства, структурные социальные неравенства. Практические потребности в гармонизации данных неравенств обусловливают необходимость формирования как узко специализированных, так и интегральных стратегий социоинженерной деятельности. Стимулирование гражданской активности является наиболее значимой интегральной стратегией социоинженерной деятельности.

В диссертации осуществлено исследование специфики системообразующих компонентов феномена гражданской активности, позволившее выяснить, что технологическая специфика стимулирования гражданской активности проявляется в необходимости создания и актуализации технологий современного общественного реагирования, поддержки и признания общественно значимых трудовых усилий и результатов, поступков и реальных заслуг граждан перед обществом и государством. Автором определено содержание технологических принципов социального проектирования новых демократических организаций и институтов стимулирования гражданской активности в Украине, которыми являются: демократическая направленность; открытость и гласность; толерантность; патриотизм; технологичность.

В диссертации приведены новые аргументы, доказывающие неэффективность и бесперспективность патерналистской технологической модели социальной политики и обоснована позиция относительно важности разработки интегрированной активистской модели социальной политики, которая была бы ориентированной на стимулирование гражданской активности через усиление процессов самообеспечения и самозанятости.

Ключевые слова: гражданская активность, гражданское общество, стимулирование, социоинженерная деятельность, социальная политика, украинское общество.

Akimov D. I. Stimulation of Civil Activity in Ukrainian Society as a Problem of Socioengineering Explorations.

Thesis for a candidate’s degree by speciliality 22. 00. 04 – special and branch socіologies. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2004.

The dissertation research substantiated the significance of the socioengineering approach to the forming of effective institutional mechanisms of stimulation individual and collective forms of civil activity in the contemporary Ukrainian society. The typological, processual and instrumental peculiarities of socioengineering activity have been analyzed by the author. The basic socioengineering directions for the stimulation of civil activity have been defined. The civil activity phenomena and technological peculiarities of its stimulation are characterized. There were analyzed basic thechnological models of social policy as instruments for the humanisation of social relations and for the stimulation of civil activity. The author offered the system of the principles for social construction of new democratic institutes which could stimulate the civil activity in Ukraine.

Key words: civil activity, civil society, stimulation, socioengineering activity, social policy, Ukrainian society.