Сучасна мовна ситуація в Україні

 

У статті 10 Конституції України зазначено: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».

У частині 1 статті 10 дано офіційне тлумачення Рішення Конституційного Суду України: «Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території країни при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначає закон (ч. 5, ст. 10 Конституції України). Поряд із державною мовою для здійснення повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть бути використані російська й інші мови національних меншин у межах і порядку, визначеному законами України. За положеннями статті 10 Конституції України та законів України щодо гарантій застосування мов в Україні, зокрема в навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова. Поряд із державною мовою, відповідно до положень Конституції України, зокрема частини 5 статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть бути використані мови національних меншин.

6 лютого 2003 року Верховна Рада України прийняла Постанову «Про проведення парламентських слухань» [15]. Було постановлено провести 16 березня 2003 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України парламентські слухання на тему: «Про функціонування української мови в Україні».

Підготовка і передача до ВР необхідних інформаційно-аналітичних матеріалів про проблеми і тенденції у сфері функціонування української мови в нашій країні була доручена Кабінету Міністрів України.

Здійснення необхідних заходів для організаційного та методичного забезпечення парламентських слухань було доручено комітетам Верховної Ради України з питань культури і духовності, з питань науки і освіти, з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, з питань правової політики із залученням представників центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Пряму трансляцію та широке висвітлення парламентських слухань здійснювали Національна телекомпанія України та Національна радіокомпанія України за участю відповідних підрозділів Верховної Ради України.

Фінансування витрат, необхідних для організації і проведення парламентських слухань, мало здійснювати управління справами Апарату Верховної Ради України.

Постановою Верховної Ради України], зважаючи на висновки і пропозиції учасників парламентських слухань, були прийняті Рекомендації парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні».

Обговоривши мовну ситуацію в країні, учасники парламентських слухань дійшли висновку, що на дванадцятому році незалежності українська мова як державна мова України не набула належного поширення в усіх сферах суспільного життя. Хоч законодавча база в країні з цього питання відповідає загальноприйнятій світовій практиці й узгоджується з відповідними міжнародно-правовими актами. Однак, нині мовна ситуація в державі свідчить про те, що лише задекларованості державного статусу української мови для повноцінного і незворотного утвердження її в усіх сферах суспільного життя недостатньо – необхідні механізми реалізації правових документів щодо функціонування української мови, а також урегулювання питань, пов'язаних з удосконаленням юридичної відповідальності за порушення законів, які регулюють питання використання державної мови.

Останнім часом, незважаючи на законодавче закріплення за українською мовою статусу державної, відбувається процес звуження сфери її застосування, що спричиняє соціальну напругу в суспільстві, сепаратистські настрої, суперечить інтересам національної безпеки України та ставить під загрозу її суверенітет і державне самовизначення.

Попри відсутність міжнаціональних конфліктів, досягнуту стабільність і толерантність у міжетнічних стосунках, законодавче та реальне забезпечення прав усіх національних меншин в Україні, мовне питання часто перетворюється на дестабілізуючий чинник суспільного життя, що гальмує процес творення суверенної, демократичної, правової держави.

Вважаючи, що державна мовна політика в Україні повинна відповідати конституційним нормам, положенням відповідних міжнародно-правових зобов'язань України та стратегії державотворення; враховуючи необхідність вироблення послідовного та виваженого підходу у вирішенні мовних проблем, недопущення при цьому політичних спекуляцій і міжетнічних конфліктів та відзначаючи важливість збереження стабільності в державі; усвідомлюючи, що застосування мов у державі має стати чинником єднання, а не розбрату, учасники парламентських слухань рекомендували такі важливі зміни в мовній ситуації України: створити в структурі центральних органів виконавчої влади центральний орган виконавчої влади з питань мовної політики; створити консультативно-дорадчу раду з питань мовної політики, підзвітну Президентові України, включивши до її складу провідних фахівців – представників галузевих інститутів Національної Академії наук України; запровадити з 2004 року щорічні парламентські слухання, присвячені розвитку та функціонуванню української мови в Україні; Кабінету Міністрів України розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект Концепції державної мовної політики України, проект загальнодержавної Програми розвитку, функціонування і дослідження української мови на 2004-2010 роки та внести на розгляд Верховної Ради України до 1 липня 2003 року проект закону України про розвиток і застосування мов в Україні; створити у структурі