+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
81
Мова:
Українська
деякі з них ширші, а деякі вужчі і об'єднуються ширшими. Так, наприклад, категорія числа ширша від категорії однини або множини; категорія відмінка, що об'єднує всі відповідні граматичні значення, ширша в порівнянні з категорією називного, родового чи якогось іншого окремого відмінка, що об'єднує сукупність граматичних значень, властивих йому; категорія часу ширша від категорії минулого часу, а категорія особи ширша від категорії першої чи другої особи і т. д.
У мовознавчій літературі «граматична категорія» має ширший зміст. Так, О. О. Потебня, вперше вживши цей термін, використовував його і щодо кваліфікації лексико-граматичних класів слів — частин мови, які нині розглядаються як сфера функціональної морфології з її морфологічними категоріями в межах кожної частини мови. За своїм змістом граматичні ка-
тегорії відрізняються від семантико-граматичних розрядів слів у межах частин мови (наприклад, власні і загальні, конкретні й абстрактні іменники; якісні, відносні і присвійні прикметники; кількісні і порядкові числівники; зворотні дієслова та ін.).
Термін «граматична категорія» і тепер іноді вживають також для позначення великих розрядів слів, що характеризуються певними лексичними і граматичними ознаками, тобто в значенні «частина мови»
(напр., категорія іменника, прикметника, дієслова і т. д.).
Розподіл навчального часу
ПРАКТИЧНІ МОДУЛІ
- Граматика української мови як учення про її морфологічну та синтаксичну будову. Основні граматичні поняття. Морфологія. Частини мови та принципи їх виділення в укра¬їнській мові. (2 години)
- Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Перехід іменників з од¬ного лексико-граматичного розряду до іншого. (2 години)
- Граматичні категорії іменника. (2 години)
МОДУЛІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
- Морфологія як граматичне вчення про систему форм слова та засоби їх вираження.
- Синтаксис як розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і речень.
- Взаємозв'язок між словом і словоформою.
- Повнозначні /самостійні/ та неповнозначні /службові/ частини мови.
- Словотвір іменників.
Література:
- Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Завдання і вправи: Навч.посібник. – К.:Вища школа,1995. – 151 с.
- Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навч.посіб. /М.Я.Плющ, О.І.Леута, Н.П.Гальона. – К.:Вища школа, 2003. – 287 с.
- Колоїз Ж.В., Малюга Н.М., Явір В.В. Сучасна українська літературна мова: Збірник завдань для лабораторних робіт. – К.: Знання, 2006. – 356 с.
- Істрія української мови: Хрестоматія /Упорядники С.Я.Єрмоленко, А.К.Мойсієнко. Автор передмови С.Я.Єрмоленко. – К.:Либідь,1996. – 288 с.
Кожна частина мови узагальнює індивідуальні лексичні значення
слів, що входять до її складу, підводить їх під певний тип, яким є
вказівка на співвідносність слів з виділеними мисленням типами
фактів дійсності. Узагальнене лексичне значення знаходить для себе
відповідну мовну форму вираження. Зв'язок узагальненого лексичного
значення слів з граматичним вираженням буде частиномовним,
категоріальним, значенням, значенням граматичної семантики частини мови, що виражається усім складом слова (основою й формантом). Для
іменників таким частиномовним, категоріальним, значенням є предметність
(через яке відбувається подання фактів дійсності у вигляді предмета,
у тому числі й непредметних за своєю природою — ознак, станів, дій
тощо), для прикметників — атрибутивність (якісні ознаки предмета),
для числівників — кількість, для займенників — вказІвність, для
дієслів— процесуальність, для прислівників — ознака ознаки,
атрибутивність дії. У службових словах категоріальне значення встановлюється
на основі їх функцій — вираження відношень (просторових,
причинових, часових, цільових, присвійних та ін.). Вигуки є виразниками
почуттів і волевиявлення. Завдяки частиномовним, категоріальним,
значенням здійснюється граматичне подання у мовній сфері певних фактів
дійсності (певними формами) відповідно до цілей висловлювання. Один
і той же факт дійсності може подаватись різними частинами мови:
високий — високо — височінь (якість подається з різних боків — як
ознака предмета, як ознака дії, як абстрактний предмет — з потреб
вказівки на різну її функцію у різних ситуаціях спілкування). Різні
факти дійсності (предмети, якісні та кількісні ознаки, дії, відношення)
можуть бути подані однією частиною мови: м'яч, юнак, комаха, десяток,
зелень, хід, причина, зв'язок (різний матеріал дійсності підлягає
поданню з причин виконання ним однієї функції в акті мовлення).
Отже, частини мови — багатогранне явище. Складові одиниці їх —
слова — можуть далеко розходитись одне від одного і лексичним
значенням, і морфологічною структурою (оформленням), і синтаксичною
функцією. Наприклад, у складі іменників: стіна, безголів'я, фіаско,
Туристи, одне слово (О. В.); у складі числівників: шість, один, мільйон,
двоє, Для небагатьох увійшло у звичай (См.); у складі дієслів: бігти,
співаю, усвідомлював, вимагаючи, виконана. Важкий він був, здається
(Др.); у -складі прийменників: з, з-під, 3 нагоди успішного завершення
наук (В. К-). Однак кожна частина мови має визначальне для неї
ядро слів з типовим лише для цього класу і відмінним від інших
планом змісту І планом вираження, яке представляє статус частини мови,
зберігає її єдність, окреслює її межі. Ядро слів об'єднує навколо себе
й інші, периферійні одиниці: форми, яким властиві не всі ознаки класу
слів, слова з оЗБаками інших частин мови (деривати). Але від наявності
периферійних слів І форм частини мови не втрачають