Суть та значення методики визначення уваги

Таким чином, при виборі професії обов'язково повинна враховуватися властивість сили/слабкості нервової системи. «Слабким» не рекомендується вибирати професії, в яких реально можливе виникнення аварійних, екстремальних, небезпечних для життя ситуацій.

Проте не завжди потрібна корінна перебудова планів на майбутнє. Самому школяреві можна порекомендувати в цій же професії іншу спеціальність. Навіть у професії льотчика є робочі спеціальності, які не пред'являють дуже жорстких вимог до людини, – це льотчик сільгоспавіації, вертольотчик.

У професії лікаря особам із слабкою нервовою системою протипоказані такі спеціалізації, як реаніматолог, хірург. Але їм можуть бути рекомендовані спеціальності терапевта, санітарного лікаря, фармацевта, стоматолога.

Треба сказати, що особи із слабкою нервовою системою мають і певні переваги. Так, багато «слабких» володіють набагато більш високою чутливістю в порівнянні з «сильними», орієнтовані на високу точність, ретельність виконання діяльності, на більш суворий контроль за якістю виконання, набагато краще, продуктивніше і з меншими втратами справляються з одноманітною монотонною роботою. Їм можуть бути рекомендовані роботи, які вимагають високої точності, ретельності, чіткого дотримання заданого алгоритму (ювелір, огранник, зубний технік, складальник мікросхем, програміст). З високою чутливістю слабкої нервової системи, певне, пов'язане те, що в музичних, художніх професіях виявляється багато людей з нервовою системою цього типу. Це свідчить про переваги «слабких» у оволодінні професіями, в яких головними є взаємини з іншими людьми, спілкування (тобто типу «людина – людина»).

Для багатьох занять врахування властивостей сили/слабкості дуже важливий. Для одних професій наявність сильної нервової системи є обов'язковою умовою формування профпридатності (в цьому випадку необхідний відбір). Для інших значно відповіднішими могли б виявитися особи із слабкою нервовою системою, саме вони можуть працювати тут найбільш ефективно і якісно. Проте, у переважній більшості професій врахування природних особливостей необхідне не для відбору, а для пошуку найвідповіднішого робочого місця чи вироблення оптимального індивідуального стилю діяльності, який дозволяє максимально експлуатувати природні дані і компенсувати недоліки.

Наприклад, спостереження за водіями автотранспорту показали, що стиль роботи «сильних» і «слабких» істотно відрізняється. Так, «слабкі» практично не потрапляють у аварійні ситуації за рахунок того, що більш ретельно готують машину до рейсу, намагаючись передбачити будь-яку несправність і поломку, прогнозуючи можливості виникнення несприятливих ситуацій у дорозі. Вони набагато обережніше керують машиною. Психологи, вивчаючи водіїв пасажирських автобусів, виявили такий факт: у групі водіїв з високим рівнем порушень безпеки (наявність аварій) представники слабкого типу були цілком відсутні. Проте загальне число водіїв із слабким типом нервової системи було у вибірці невеликим. Певне, цю складну професію частіше вибирають люди з сильним типом, тобто з більш високою працездатністю і опірністю стресовим ситуаціям.

Високі швидкісні показники виконання різних видів діяльності забезпечуються такою особливістю нервової системи, як рухливість і лабільність (високий темп, швидке переключення з одного виду роботи на інший, швидкість, хороший розподіл уваги між різними видами діяльності). Протилежні якості мають люди з інертними нервовими процесами. Для них характерні повільність, неквапливість, ретельність як при виконанні будь-якої діяльності, так і у рухах, мові, висловленні почуттів. Вони ретельно обдумують будь-яку дію, слово, репліку, повільно реагують на прохання, не відразу розуміють інструкцію. Зрозуміло, що їм набагато важче виконувати роботу, яка вимагає розторопності, швидкості, частого переключення, прийняття відповідальних рішень в умовах дефіциту часу. Проте їхня індивідуальність має ряд переваг. Вони працюють більш вдумливо, їм властиві ґрунтовність, скрупульозність, чітке планування дій, прагнення до порядку. В той же час «рухливі» мають разом з позитивними рисами ряд негативних. Їм властиві квапливість, недбалість, прагнення швидше перейти до іншого виду роботи, не довівши справу до кінця, вони менш глибоко вникають в суть проблем, часто схоплюють лише поверхневий шар знань.

Всі ці риси не є обов'язково властивими «рухливим» та «інертним», оскільки дуже велике значення мають навчання і виховання, саморегуляція, самодисципліна і самокорекція поведінки та діяльності.

Психологи, які спеціально вивчають особливості виконання різних видів діяльності «рухливими» та «інертними», виявили, що для останніх існує певна межа у можливостях швидкісного виконання рухових завдань. Але ж і коло професій, які пред'являють жорсткі вимоги до швидкісних характеристик, невелике. У переважній більшості професій знаходження відповідного робочого місця, вибір найвідповідніших своїм особливостям занять, вироблення індивідуального стилю допомагають успішно справлятися з різними видами діяльності як «рухливим», так і «інертним» людям. Наприклад, серед токарів існує такий розподіл, як токар-швидкісник і токар-точносник. Перший надає