людини при одночасному відволіканні її від інших об’єктів. Вона виступає як сенсибілізатор (сконцентрованість) усіх психічних процесів. Проте фізіологічно обумовлена властивість уваги не позволяє людині довгий час максимально сконцентруватись на будь-якому об’єкті, в результаті у людини увага періодично послаблюється, має місце ефект «зникання думок» і тому подібні відволікання від роботи, яку виконуємо.
Пошук
Суть та значення методики визначення уваги
Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
20
Мова:
Українська
Високі вимоги до уваги багатьох працівників зумовлені наступними чинниками:
наявністю декількох одночасно об’єктів що сприймаються (обсяг
уваги) ;
вибором об’єктів, найбільш вагомих в даний момент (вибірковість і розподіл уваги) ;
великою психофізичною напругою (концентрація уваги;
постійною зміною ситуацій, а відповідно, і об’єктів сприйняття (переключення уваги).
Обсяг уваги характеризується кількістю об’єктів або їх елементів, які можуть бути одночасно сприйняті з однаковим ступенем ясності і чіткості. Збільшення, розширення обсягу уваги можливе шляхом досконалого вивчення об’єктів і ситуацій в якій їх приходиться сприймати. Коли діяльність протікає в знайомій обстановці, обсяг уваги підвищується, і людина зауважує більше елементів ніж тоді, коли приходиться діяти в неясній, малозрозумілій ситуації.
Збільшення обсягу уваги досягається і обдумуванням даної діяльності накопичуванням знань які до неї відносяться. Тут велике значення має тренування, в процесі якого удосконалюється сприйняття, коли окремі елементи складних об’єктів і ситуацій сприймаються не ізольовано, а грунтуючись по існуючим зв’язкам. Результатом такого тренування є вміння виділити в ситуації головне, найбільш важливе для прийняття рішення, не упускаючи при цьому другорядного.
Обсяг уваги – це кількість елементів, які одночасно сприймаються за один акт сприйняття.
Піддослідному, короткочасно, зазвичай протягом 1 секунди, показують послідовно 8 карток з зображенням 2-9 крапок. Кожна картка експонується двічі, після цього арбітр протягом 10-15 секунд на бланку відмічає розташування крапок.
Аналіз результатів: враховується кількість правильно відмічених крапок:
І. 3 крапки на двох картах
ІІ. 4 крапки на двох картах
ІІІ. 6 крапок на двох картах
ІV. 9 крапок на двох картах
V. 10 крапок на двох картах
VІ. 10 крапок на двох картах
VІІ. 13 крапок на двох картах
VІІІ. 15 крапок на двох картах
ІХ. 16 крапок на двох картах
Рангові місця І і ІІ свідчать про малий обсяг уваги, VІІІ-ІХ – про великий обсяг, проміжні – про середній.
Обсяг уваги визначається також за допомогою 25-клітинкових таблиць з різними варіантами розташування фігур на них.
На екрані демонструється квадрат, поділений на 25 клітинок, у п’яти з яких представлені різні комбінації кола, трикутника, квадрата, хреста, прямокутника. У піддослідних на столі – 25 клітинковні матриці. По команді «Увага!» – на екрані на коротку мить (біля 0, 75 сек) з’являється будь-яка комбінація. Відразу ж після експозиції піддослідні позначають фігури на матриці. Середньоарифметичний показник трьох спроб вноситься в протокол.
Дослідження вибірковості уваги – серед буквеного тексту є слова. Завдання – якомога швидше вичитуючи текст, підкреслити ці слова.
Приклад:
Р ю к л б ю с р а д і с т ь у ф р к н п
Час роботи – 2 хв. Методика застосовується як в групі, так і індивідуально. Оцінюється кількість виділених слів і кількість помилок (пропущені і неправильно виділені слова).
Приклад завдання:
Б с о н у е е в т р г щ о у е р а й о н к з г у г н о в и н а ь ф а к т ьу е к з а м е н а т о р т р о ч я ш щ г п р о к у р о р с е т е о р і я е м о т о о д ж е б ь а м т р і й ц я ф у ц й х т т е л е в і з о р б о л д ж х щ л ю х е л г щ ь б п а р а с о л я щ о л ю х і п д р щ з д г е нс п р и й н я т т я ц у к е н д ш и з х ь в а ф п р л ю б о в а в о б и р п л о с л д л в и с т а в а л а я г с н бю р а д і с т ь в у ж ц д л л о р п н а р о д ш а л д ь х е ш п ц г і р е р к у и р е п о р т а ж е к ж д о р л а ф и в ю ф б ь к о н к у р с р с й ф о с оби с т і с т ь ж е ю д шщ г л