Сутність підприємництва та підприємницького середовища

Підприємницьке середовище може бути сприятливим, або несприятливим. Рівень сприятливості підприємницького середовища залежить від ряду чинників:

наявності в підприємця прав власності на засоби виробництва, його продукт і прибутки;

наявності визначеної сукупності прав і свобод, вибору виду госпо-дарської діяльності;

наявності сприятливого психологічного клімату;

рівня розвитку ринково – конкурентного режиму;

рівня надійність захисту прав підприємця;

рівня державної підтримки.

Несприятливе середовище складається при відсутності вищезгаданих умов. Частково сприятливе середовище виникає в разі нестійкості економіки і стану суспільства. Підприємницьке середовище постійно змінюється під впливом різноманітних циклічних і нециклічних впливів. Циклічні чинники розділяються на еволюційні і хвильові, а нециклічні – постійно діючі і непостійно діючі.

Еволюційні фактори це необернені чинники, які при відсутності інших впливів діють в визначеному одному і тому же напрямку (наприклад, тенденція росту населення, зростання загального обсягу виробництва). Хвильові чинники змінюють підприємницьке середовище в різні проміжки часу з однаковим або схожим збігом обставин (наприклад, продуктивність праці, ціни, відсотки на капітал, відсоток безробітних тощо).

Постійно діючі нециклічні чинники займають зміну рівня економічного розвитку, науково-технічний прогрес, монополізацію, державне регулювання, мілітаризацію економіки, конкуренцію. Непостійно діючі – сезонні коливання, соціальні конфлікти, політичні кризи, стихійні катаклізми.

 

 

За ступенем і призначення можна виділити дві групи факторів успіху сучасного підприємництва:

фактори, що визначають можливу наявність конкурентних переваг або фактори досягнення конкурентоздатності.

фактори, що сприяють утриманню підприємством конкурентних переваг або фактори утримання конкурентоздатності.

Будь-які дослідження конкуренції і її суб’єктів – припускають розуміння того, що підприємство, яке діє на ринку, розглядається не саме по собі, а з урахуванням усієї сукупності відносин і інформаційних потоків, що зв’язують її з іншими суб’єктами ринку.

Фактори прямого впливу на успішність підприємств наступні:

застосування нових інформаційних технологій, завоювання частки ринку збуту продукції, що випускається;

застосування стандартів якості продукції, поява товарів-замінників;

дешева сировина, ноу-хау.

ідеологія підприємства, ресурс знань;

демографічні зрушення, навантаження на екосистему;

репутація підприємства, ініціатива його колективу, удосконалювання системи комунікацій організації.

Фактори конкурентної боротьби можна класифікувати за характером впливу на організацію, в залежності від ситуації, як постійні і змінні.

До числа постійних факторів успіху підприємств галузі в конкурентній боротьбі можна віднести:

потенціал керівництва організації, виробничі потужності;

наявність підтримуючих галузей, рівень інформованості про зміни зовнішнього оточення підприємства і зміни конкурентів;

розвинута система науково-технічного і виробничо-комерційного співробітництва, майже всі “переваги в умінні”.

Прикладами змінних факторів можуть бути:

стратегія організації, збутові потужності, наявні ресурси;

конкурентне середовище, економічні, політичні, технологічні зміни зовнішнього оточення організації;

маловитратні виробничі можливості, кваліфікація персоналу, репутація підприємства.

Факторами, які впливають на рівень успіху підприємницької діяльності, є:

Стадія економічного циклу. Розвиток економіки будь-якої країни характеризується циклічністю: загальна тенденція до економічного зростання уривається періодами падіння ділової активності і депресією. Оскільки малий бізнес дуже чутливий до економічних коливань, він в більшій мірі, ніж великий бізнес, схильний до невдач на стадіях спаду і депресії.

Інфляція. Високі темпи інфляції – причина для серйозних проблем в будь-якому бізнесі. Однак особливо згубно вони впливають на малий бізнес. В умовах інфляції підприємці вимушені придбавати необхідні їм засоби виробництва по завищених цінах. З іншого боку, індивідуаль-ні підприємці функціонують на ринках з жорсткою конкуренцією і не можуть контролювати їх ціни. Розрив в цінах приводить до фінансових труднощів, часто не вирішуваних для малих бізнесменів.

Ставки відсотка за кредит. Для малого бізнесу, навіть в нормальних економічних умовах, характерні незначні фінансові резерви. У умовах підвищення процентних ставок за кредити порушується ця крихка рівновага, що робить малий бізнес особливо вразливим в ці періоди.

Державне регулювання. Політика держави відносно малого бізнесу формує законодавчу основу його функціонування. Як показують численні дослідження, державна підтримка малого бізнесу в розвинених країнах – один з ключових чинників його процвітання.

Перераховані фактори формують загальне середовище функціонування малого бізнесу і носять макроекономічний характер. Разом з тим, навіть при наявності сприятливої зовнішньої середи, багато які підприємці терплять невдачу. І це зумовлено, головним чином, недоліками в діяльності самих підприємців.

Основними причинами невдач в малому бізнесі частіше за все є:

некомпетентність в управлінні своїм бізнесом;

нестача досвіду у вибраній сфері діяльності;

недостатній контроль за фінансовою діяльністю;

нестача капіталу;

недбалість в наданні споживчого кредиту своїм клієнтам;

недоліки в стратегічному плануванні;

неправильний вибір місцезнаходження фірми.

 

 

Для виникнення і розвитку підприємництва необхідні відповідні умови. Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку підприємництва можна об'єднати в 4 основні групи: економічні, політичні, психологічні й юридичні.

Основні ключові економічні моменти здійснення підприємництва:

роздержавлення, приватизація, ліквідація монополізму;

необхідність існування ринкової інфраструктури (банки, біржі, постачально-збутові організації, транспортна система тощо) ;

самостійність, свобода вибору і прийняття рішень.

Економічні умови здійснення підприємницької діяльності включають:

пропозиції товарів і