Сутність підприємництва та підприємницького середовища

комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

державне підприємство, засноване на державній власності, зокрема казенне підприємство.

В Україні можуть діяти й підприємства інших видів, якщо це не суперечить законодавчим актам України.

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

У разі збиткової діяльності підприємств держава, як що вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати таким підприємствам дотацію та інші пільги.

Відповідно до форм власності в Україні можуть діяти такі підприємства:

індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи та виключно її праці;

сімейне підприємство, засноване на власності та праці громадян України – членів однієї сім'ї, які мешкають разом;

приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністра-тивно-територіальних одиниць;

державне підприємство, засноване на загальнодержавній (республі-канській) власності;

спільне підприємство, засноване на базі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). У числі засновників спільного підприємства відповідно до законодавства України можуть бути юридичні особи та громадяни України та інших держав;

підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян іноземних держав. Створення таких підприємств регулюється окремим законодавством України.

Проте така класифікація не збігається з економічними критеріями розмежування різних тилів і форм власності. Якщо дотримуватись таких критеріїв, то слід насамперед виділити основні типи підприємств (приватні, колективні і державні), а в межах кожного з них – окремі види підприємств.

Перед тим, як розпочати підприємницьку діяльність, необхідно обрати статус, в якому Ви будете виступати. Підприємець здійснює вибір органі-заційно-правової форми підприємництва самостійно. При цьому слід врахувати зміст і основні напрямки діяльності, ресурси, які можуть використовуватися, вид власності, кількість і склад осіб, які об'єднуються для ведення під-приємницької діяльності.

 

 

Оскільки будь-який бізнес пов'язаний з основними фазами відтворю-вального циклу: виробництвом продукції і послуг, обміном і розподілом товарів, їхнім споживанням. Відповідно можна виділити наступні види підприємницької діяльності:

виробниче підприємництво;

комерційне;

фінансове.

Крім цього, в останні десятиліття у всіх економічно розвинутих країнах світу виділяється, одокремлюється такий самостійний вид підприємництва, як консультативний (консалтинг).

Виробниче підприємництво можна назвати провідним видом підприєм-ництва (виробництво продукції, товарів, робіт, надання послуги, створення духовних цінностей).

Особливим видом підприємницької діяльності є фінансове (чи фінансово-кредитне). Сфера його діяльності – обіг та обмін вартостей. Фінансова діяль-ність проникає і у виробничу, і в комерційну, однак вона може бути і самостійної: банківську, страхову справу та ін.

Будучи відносно самостійними, види підприємницької діяльності взаємно переплітаються, доповнюють один одного. При цьому пріоритет треба віддати виробничому підприємництву, яке визначає усі види підприємницької діяльності і найбільш складному.

До виробничого підприємництва відноситься:

інноваційна діяльність;

науково-технічна діяльність;

безпосереднє виробництво товарів і послуг;

виробниче споживання товарів і послуг;

інформаційна діяльність у цих областях.

Полем діяльності комерційного підприємництва служать товарні біржі і торгові організації. Основний зміст комерційного підприємництва складають операції й угоди по купівлі-продажу, іншими словами, по перепродажі товарів і послуг. Загальна схема комерційного підприємництва у певній мірі подібна схемі виробничо-підприємницької діяльності. Однак на відміну від її тут замість матеріальних ресурсів здобувається готовий товар, що потім реалізується споживачу. Таким чином, замість виробництва продукції тут має місце одержання готового продукту.

Основним полем діяльності фінансового підприємництва є комерційні банки і фондові біржі.

 

 

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в певних організаційних формах. Вибір форми організації підприємницької діяльності залежить від особистих пристрастей та смаків, але в основному визначається об'єктивними умовами – сферою діяльності, наявністю грошових коштів, перевагами та недоліками відповідних форм підприємств.

Організаційною одиницею підприємництва є фірма або компанія.

Фірма – це підприємство, організація, установа, яка здійснює госпо-дарську діяльність з метою одержання прибутку. Фірмою можуть бути пред-ставлені індивідуальні підприємці або об'єднання їх.

Компанія – це асоціація підприємств, що функціонує на принципах партнерства, корпорації або інших формах організації бізнесу.

Найбільш характерними ознаками, які відрізняють одну організаційно-правову форму від інших, доцільно вважати:

кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання);

хто є власником використаного капіталу;

джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;

межі майнової (матеріальної) відповідальності;

спосіб розподілу прибутку і збитків;

форму управління суб'єктом господарювання.

Загальновідомі три основні організаційно-правові форми підприєм-ницької діяльності:

одноосібні володіння;

партнерства (товариства) ;

корпорації.

Одноосібне володіння – майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми.

Одноосібні володіння мають свої переваги:

весь прибуток належить підприємцеві, який зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи;

у власника фірми витрати на організацію виробництва невеликі, його управлінські рішення негайно втілюються в життя, а