Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
виключається вибір між кількома, хоча б і близькими один до одного можливостями. Вибір варіанту може залежати від співвідношення з сусідніми реченнями, від жанру і типу тексту, що перекладається, від його стилю і т. п.
2.1. Способи передачі функції артикля
Розглянемо передачу двох типів артиклів: означеного то неозначеного. Як нам відомо, відмінність між означеним і неозначеним артиклем полягає в тому, що перший вказує на вже відомий нам об'єкт, а другий – на новий, який згадується в контексті вперше. В даному випадку артикль виконує функцію як засобу, що бере участь в актуальному членуванні реченні. Схожа функція в українській мові передається флективними засобами (закінченням).
Два способи передачі функції артикля:
а) лексичний:
Візьмемо за приклад назву роману Сервантеса «El ingenioso hidalgo Don Quijote de la Mancha» як «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський». Дійсно, означений артикль в іспанській мові вказує на те, що мова йде про одного конкретного чоловіка, саме про ідальго на ім’я Дон Кіхот із Ламанчі.
б) синтаксичний:
Смислова роль артикля може бути відображена в українській синтаксичним способом. Так як неозначений артикль вказує на невідоме, то при постановці іменника з ним в кінець пропозиції буде досягнуто саме ефект невизначеності дійової особи, його новизни. Навпаки, в реченні, де на першому місці стоїть іменник, відтворення порядку слів оригіналу є передачею значення визначеності, популярності, вираженого артиклем.
Порівняємо кілька аналогічних за складом речень іспанської мови, де смислова роль артикля в основному однакова:
В цьому випадку іменник супроводжується неозначеним артиклем. Аналогічна фраза, що відрізняється тільки тим, що в ній застосований означений артикль:
Аналіз перекладів класичних і сучасних творів на українську мову також підтверджує, що той порядок українських слів, при якому підмет займає перше місце, а потім слідує присудок, може бути визнаний типовим, максимально поширеним при передачі іспанських речень, що мають на початку підмет-іменник з означеним артиклем.
Наявність визначальних словосполучень робить можливим винесення групи підмета на початок речення, так як вказівка на конкретизуючі ознаки вже міститься в ній.
При перекладі важливо враховувати, що деякі функції артикля не збігаються в різних мовах. Наприклад, в іспанській мові розвинена демонстративно-видільна функція означеного артикля при власних назвах, зокрема іменах (наприклад: lа America Latina, los Estados Unidos, el Pacífico, los Pirineos, el Mediterráneo; los Angeles, el Brasil, el Cairo, el Canadá; еl Piamonte, la Provenza; Pedro el Grande, Alfonso el Sabio, el Greco, el Perudgino, el Juan Pérez).
При перекладі на українську ця функція артикля втрачається, незалежно від ступеня її застосування в мові оригіналу і єдине, що в деяких випадках хоч частково може бути відтворено додатковими лексичними засобами – це стилістичні відтінки, пов'язані з нею.
2.2. Актуалізація тема-рематичних відношень за допомогою артикля
Неозначений артикль відіграє важливу роль в актуалізації реми в іспанському висловлюванні. Практична граматика визначає неозначений артикль як засіб презентації об'єкта, про який заздалегідь не було відомо співрозмовнику [2, с 6]: «... hubo un glacial silencio» (... в залі стояло крижане мовчання).
Іменна тема в іспанській мові нерідко може оформлятися означеним артиклем el / la: «La situación de los Balcanes, la defensa antimisil, el suministro de energía y el control de las armas son temas ineludibles» (Неминучими темами будуть ситуація на Балканах, протиракетна оборона, поставки енергії і контроль над озброєнням).
Аналіз тема-рематичної організації речення ускладнюється його контекстною залежністю. Одне і те ж просте двочленне речення може по-різному інтерпретуватися в тема-рематичному плані. Наприклад в реченні «Importantes acontecimientos están teniendo lugar en Europa» необхідно визначити співвіднесеність компонентів, що виражають тему і рему, з активованою і неактивованою інформацією в тексті статті. Для виконання даного завдання слід розглянути безпосереднє оточення прикладу в тексті оригіналу:
Текст оригіналуТекст перекладу
En la refl exión titulada “Bush en el cielo”, … afi rmé que Bush haría
de las suyas durante la reunión de la Alianza Atlántica en Bucarest, capital de Rumania, los días 1º, 2 y 3 de abrilУ «Роздумах», озаглавлених «Буш на
небі «,..., я стверджував, що Буш буде
виступати в своєму репертуарі на зустрічі країн Атлантичного альянсу в столиці Румунії Бухаресті 1, 2 і 3 квітня
Importantes acontecimientos están teniendo lugar en EuropaВ Європі відбуваються важливі події
Ignorarlos es como ser analfabetos sobre el drama actualІгнорувати їх – все одно, що бути неосвіченим щодо нинішньої драми
Якщо проаналізувати друге речення без урахування його контекстуального оточення, то можна виконати тема-рематичне членування відповідно до прямого порядку членів речення.
Проте, нам вже зрозуміли, про які події йде мова і де вони відбуваються в попередньому реченні. Як же тоді виділити рему? Препозиція словоформи прикметника importante, в даному випадку є суб'єктивною, тому що за правилами іспанського синтаксису прикметник слідує за іменником. Ознака є невід'ємною для обумовленого [32, с. 21].
В даному контексті новим і комунікативно неактивованим є те, що події важливі. Вибір перекладачем інверсії головних членів речення в українському варіанті цілком виправданий, тому що підмет в постпозиції виконує комунікативну