Теоретичні основи нетрадиційних форм організації навчання та шляхи використання нетрадиційних форм навчання

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

1. 1 Поняття та класифікація форм організації навчання в початковій школі

1. 2 Специфіка, актуальність та ефективність нетрадиційних форм навчання

1. 3 Основні групи нетрадиційних уроків

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

2. 1 Взаємозв’язок традиційних і нетрадиційних форм організації навчання

2. 2 Порядок підготовки й проведення нетрадиційних уроків у початковій школі

2. 3 Використання гри-подорожі на уроках української мови

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

Розвиток сучасного суспільства підвищує вимоги суспільства до рівня освіти й виховання кожної людини. У цих умовах дедалі актуальніше стає формування у людей творчого потенціалу, активної життєвої позиції. Для успішного досягнення мети людина повинна мати необхідний обсяг знань. Людина не повинна застосовувати будь-які усталені шаблони, а має мислити, розвивати своє мислення.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб вивчити особливості дитини та орієнтуватися на загальні завдання формування особистості дитини, які випливають з Концепції загальної середньої освіти та Державного стандарту початкової загальної освіти, а також спираються на конкретні програми навчання і виховання, створюють для кожного учня оптимально-сприятливі умови для його всебічного розвитку. Для здійснення цієї мети потрібно підвищити ефективність уроку різними способами і засобами навчання.

Нудьга на уроці – один із найнеприємніших недоліків вчительської праці, який важко усунути. Нудно і важко буває не тільки учням, а і самому вчителеві, а від цього знижується ефективність будь-якого найрозумнішого і найкориснішого уроку. Постійно підвищувати інтерес до уроку – завдання кожного педагога. Напевно, кожний учитель має свої маленькі секрети і винаходи, як побороти нудьгу на уроці. Щоб оволодіти знаннями, недостатньо тільки відтворити матеріал підручника. Розвиток винахідливості та творчих здібностей учнів багаторазово підвищує ефективність самого уроку, створює умови для розкриття особистості учня.

На загострення проблеми масова практика відреагувала так званими нетрадиційними уроками, головною метою яких є порушення і утримання інтересу учнів до навчального предмета.

Актуальність теми даного курсового проекту полягає в необхідності обґрунтування теоретичних підходів до визначення нетрадиційних форм організації навчальної діяльності; широкому розвитку нових інформаційних технологій, що дають змогу втілювати різноманітні нововведення у процес навчання; удосконаленні вмінь і навичок учнів початкової школі за допомогою нетрадиційних уроків.

Крім того, цікавим моментом ми вважаємо те, що погляди педагогів на нетрадиційні уроки розходяться: одні бачать у них прогрес педагогічної думки, правильний крок у напрямку демократизації школи, інші навпаки, вважають такі уроки небезпечним порушенням педагогічних принципів, вимушеним відступом педагогів під напором учнів.

Об'єкт дослідження: нетрадиційні форми організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Предмет: особливості використання нетрадиційних форм організації роботи в процесі вивчення української мови в початковій школі.

Мета дослідження: дослідити можливості впливу нетрадиційних уроків на навчально-виховний процес в сучасній школі.

Завдання дослідження:

1. Вивчити психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження.
2. Показати необхідність застосування нетрадиційних уроків в навчально-виховному процесі.
3. Теоретично обґрунтувати, експериментально підтвердити позитивний вплив нетрадиційних уроків на навчально-виховний процес у початковій школі

 

 

 

Навчальна діяльність учнів здійснюється в різних формах. Форма навчання (від латинського forma – зовнішній контур, структура чогось) – це зовнішня сторона організації навчального процесу. Форма навчання повинна відповідати цілям, змісту, принципам, методам, засобам і умовам навчання, складу учасників навчального процесу, термінам навчання тощо.

Функції форм навчання: навчально-освітня, виховна, організаційна, психологічна, розвиваюча, інтегративно-диференційна, систематизуючи, координаційна, стимуляційна [10].

Форми навчання в початковій школі класифікують за такими властивостями:

• за кількістю учнів

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію викладача з одним учнем. Дана форма організації навчання полягає у тому, що учень виконує свої шкільні завдання незалежно від товаришів, користуючись при цьому допомогою вчителя безпосередньо (коли виконує домашню роботу на основі рекомендацій, отриманих у класі) [13]; учень виконує навчальні завдання індивідуально, користуючись при цьому безпосередньо або опосередковано допомогою викладача (репетиторство, вивчення підручника).

Переваги: дозволяє повністю індивідуалізувати зміст і темп навчання; здійснювати постійний і більш повний контроль як за ходом, так і за результатами роботи учня; вчитель одержує можливість модифікувати власну діяльність, пристосовувати її до мінливої, проте контрольованої, ситуації.

Недоліки: невигідно з економічної точки зору; різко обмежує сферу впливу викладача; учень не має можливості співпрацювати зі своїми однолітками. [9]

При парній формі навчання основна взаємодіє здійснюється між двома учнями, а вчитель направляє процес навчання.

Групова форма реалізується в групах учнів (тимчасових або постійних). Об'єднання учнів у групи може відбуватися на різних педагогічно-обумовлених засадах.

Позитивні сторони: більші можливості для врахування диференційованих потреб учнів, для кооперування діяльності школярів, для організації їхнього взаємоконтролю; значне підвищення інтересу учнів до навчання.

Слабкі сторони: загроза перекладання тягаря навчання на плечі самих учнів; при тривалій груповій роботі вчителю дуже важко постійно підтримувати в класі напружений робочий стан; насиченість програм навчальним матеріалом не дозволяє довго