Теоретичні засади інвестиційного розвитку регіону

Механізми реалізації Концепції

Концепція визначає основні засади здійснення регіональної інвестиційної політики шляхом використання наступних механізмів активізації інвестиційних процесів та підвищення інвестиційної привабливості регіону.

Організаційні:

• оптимізація органів управління інвестиційними процесами у регіоні;
• методичне забезпечення державного регулювання інвестицій;
• організація і технологія розробки регіональних програм розвитку;
• формування інвестиційної та інноваційної інфраструктури;
• кадрове забезпечення регіонального управління інвестиційним розвитком.

Правові:

• формування системи нормативно-правових актів регулювання інвестиційного розвитку регіону;
• удосконалення законодавчої бази у сфері стимулювання інвестиційної діяльності.

Економічні:

• фінансово-кредитне регулювання;
• формування умов здійснення інвестицій в пріоритетних напрямах розвитку регіону;
• страхування та гарантування інвестицій.

Інформаційні:

• моніторинг інвестиційних процесів в регіоні;
• інформаційне і консалтингове супроводження проектів;
• формування банку даних інвестиційних ресурсів, пропозицій та проектів.

Основні завдання та напрями інвестиційного розвитку регіону

Реалізація основних положень Концепції спрямована на вирішення першочергових завдань інвестиційного розвитку Донецької області:

1. Підвищення інвестиційної привабливості регіону.
2. Здійснення структурно-інноваційної перебудови економіки області.
3. Подолання диспропорцій розвитку територій області.
4. Створення сприятливого і комфортного життєвого простору.

Для вирішення визначених завдань та досягнення поставленої мети Концепції необхідна реалізація дій за наступними напрямами:

Формування сприятливого інвестиційного клімату та позитивного іміджу регіону передбачає:

• створення Агентства із залучення інвестицій для здійснення комплексної підтримки інвестиційних проектів та забезпечення взаємодії між інвесторами і органами влади;
• розширення співробітництва органів місцевої влади з установами ринкової інфраструктури (консалтинговими групами, юридичними, аудиторськими, маркетинговими компаніями) ;
• оптимізацію процедур одержання дозвільних документів, створення «єдиного інвестиційного вікна»;
• забезпечення ефективності та прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства;
• розширення співпраці з міжнародними організаціями, у тому числі фінансовими, забезпечення інформаційної й організаційної підтримки іноземним інвесторам;
• розвиток міжрегіонального та транскордонного співробітництва;
• здійснення рекламно-інформаційної підтримки внутрішнього ринку, рекламування природно-ресурсного та економічного потенціалу територій, розробку й поширення презентаційних матеріалів серед інвестиційної спільноти;
• активізацію виставкової діяльності, проведення економічних, інвестиційних форумів, конференцій, семінарів.

Утворення необхідних передумов для структурно-інноваційної перебудови економіки області передбачає:

• розробку Програми інноваційно-інвестиційного розвитку Донецької області;
• створення бази інвестиційних пропозицій і надання підтримки проектам, спрямованим на розвиток високотехнологічної конкурентоспроможної продукції, розвиток інфраструктурних і базових секторів економіки регіону, об’єктів альтернативної енергетики;
• включення до галузевих програм інвестиційних проектів, спрямованих на випуск високотехнологічної продукції, підвищення ефективності використання енергоресурсів і мінеральної сировини;
• проведення конкурсів на краще технологічне рішення виробничих і екологічних проблем;
• розбудову інноваційної інфраструктури, організацію підготовки фахівців з венчурного підприємництва.

Забезпечення інвестиційного розвитку територій області передбачає:

• впровадження програмно-цільового планування та збалансування розвитку територій області відповідно до їх інвестиційних можливостей;
• формування брендингу територій області, визначення кожною територією пріоритетних напрямків розвитку, під які залучатимуться інвестиції;
• розвиток інформаційних баз інвестиційних пропозицій та об’єктів потенційного інвестування, створення «інвестиційної карти» області;
• сприяння функціонуванню в регіоні передбачених законодавством спеціальних режимів інвестиційної діяльності;
• стимулювання створення територій компактного розміщення бізнесу – кластерів з розвиненою інфраструктурою;
• розвиток логістичної та комунікаційної інфраструктури на територіях, визначених пріоритетними для інвестування;
• підвищення кваліфікації управлінських кадрів з питань залучення інвестицій та розробки інвестиційних проектів розвитку територій.

Спрямування інвестиційних потоків на подолання існуючих соціальних проблем в регіоні передбачає:

• надання пріоритетного статусу інвестиційним проектам, спрямованим на розвиток інфраструктурних та екологічних виробництв, об’єктам альтернативної енергетики;
• впровадження методики оцінки ефективності інвестиційного розвитку з позицій реалізації стратегічних завдань розвитку регіону;
• сприяння розробці та реалізації інфраструктурних і соціальних проектів регіонального і локального масштабу (транспорт, ЖКГ тощо), забезпечення їх фінансування з державного та місцевого бюджетів пошук донорів та приватних інвесторів.

Мобілізація ресурсного забезпечення інвестиційних процесів в регіоні передбачає:

• формування регіонального ринку інвестиційних ресурсів шляхом залучення заощаджень населення, коштів фінансових посередників, ресурсів банківської системи та бюджетних коштів;
• створення спеціального Регіонального інвестиційного фонду за рахунок коштів місцевих бюджетів та приватних інвесторів для фінансування пріоритетних інвестиційних проектів;
• сприяння становленню та розвитку індустрії прямого інвестування і венчурного капіталу;
• залучення коштів міжнародних фінансових організацій, іноземних кредитів;
• створення системи гарантування і страхування інвестиційних вкладень в пріоритетні напрями інвестиційного розвитку регіону.

До цільових критеріїв, що визначають досягнутий рівень інвестиційного розвитку належать:

• показники інвестиційної активності – інвестиційний капітал на душу населення, іноземні інвестиції на душу населення;
• показники економічного розвитку – валова додана вартість на душу населення, промислове виробництво на душу населення, обсяг експорту та імпорту на душу населення;
• показники соціального розвитку – середня заробітна платня, грошові доходи на душу населення, кількість безробітних на 1000 чоловік економічно активного населення у віці 15-70 років.

Перехід економіки України до ринкових відносин дозволив на законодавчому рівні проголосити курс на інвестиційно-інноваційний розвиток держави, коли роль головного джерела стійкого соціально-економічного зростання відіграють наукові знання, сучасні технології та інвестиції в їх розвиток. Цим вимогам повинна відповідати сучасна регіональна економічна політика.

Разом з тим, диспропорції в соціально-економічному і культурному розвитку регіонів України, які склалися в процесі централізованого, перш за все, галузевого управління економікою в умовах переходу до ринку вимагають істотних змін в регіональній політиці України. Встановлення і збереження пропорційності в економічному і соціальному розвитку регіонів є важливим аспектом регіональної політики всіх розвинених країн.

В умовах поширеної економічної кризи проблема вирівнювання економічних характеристик для різних регіонів країни стає особливо гострою. В Україні проблеми регіонального розвитку більшою частиною виникають у формі питань, які