Теоретичні засади інвестиційного розвитку регіону

Сучасний стан і шляхи активізації інвестиційного забезпечення розвитку регіону розглядаються під кутом зору підвищення інвестиційної привабливості регіону, більш активної роботи по залученню інвестицій з боку всіх ланок влади, підвищення ролі малого та середнього бізнесу у вирішенні даної проблеми, в цілому удосконалення регіональної інвестиційної політики. Головною ціллю державної регіональної політики у сучасних умовах, на мою думку, повинно бути надання допомоги у рівномірному соціально-економічному розвитку України та її регіонів, забезпечення пристойного рівня життя населення,

дотримання гарантованих державою соціальних стандартів для громадян незалежно від місця проживання, на основі ефективного використання потенціалу регіонів, підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності [9, с. 47].

Разом з тим, як показує аналіз, рівень ефективності роботи підприємств всіх форм власності, як основного суб’єкту господарської діяльності регіону, недостатній. Так, рівень збиткових підприємств за 2007 рік склав 32, 5 відс. до загальної кількості підприємств, а сума збитків склала 47096, 5 млн. грн.., в тому числі в промисловості відповідно 33, 4 відс. та 13256, 0 млн. грн. По цій причині бюджети областей недоотримали значні фінансові кошти.

Низька інноваційна активність промислових підприємств. В 2007 році було лише 14, 2 відс. від загальної їх чисельності, а в окремих галузях ще менше – 5-7 відс. У загальному обсязі інноваційних витрат, витрати на придбання нових технологій склали лише 3 відс.

В структурі інвестицій в основний капітал низький їх рівень в сільське

господарство, мисливство, лісове господарство (у 2007 році лише 5, 1 відс.), що знижує ефективність функціонування цієї важливішої галузі економіки, створює напруженість у вирішенні соціальних проблем села.

Так як внутрішніх ресурсів недостатньо, виникає необхідність в залученні

коштів іноземних інвесторів. Разом з тим, згідно статистичних даних, частка іноземних інвестицій в економіку України за 2007 рік склала в загальній сумі інвестицій 3, 7%, що явно недостатньо. Експерти ООН віднесли Україну до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Тому, для залучення коштів іноземних інвесторів необхідно формувати позитивний імідж України [11, с. 65].

На сьогоднішній день Україна виступає для іноземного інвестора, як країна із вигідним географічним розміщенням, різноманітними природними ресурсами, плодоносним чорноземом, кваліфікованими кадрами та науковим потенціалом. Але поряд з цими перевагами є й недоліки, які знижують інвестиційну привабливість, а саме: нестабільність законодавства, відсутність податкового кодексу, низькі доходи населення, труднощі у відкритті бізнесу та виділенні ділянок для будівництва, політична нестабільність, рейдерство. Особливий наголос зарубіжні експерти роблять на високому рівні корупції, яка загрожує принципам демократії та верховенству закону.

Для вирішення цих проблем на державному рівні, на нашу думку, необхідно:

а) вдосконалювати державне управління соціально-економічним розвитком регіонів України. Регіональна політика має бути відокремлена в самостійний вид державної економічної політики. Акцентувати увагу потрібно не стільки на довгострокових проблемах розміщення виробництва, а розглядати регіональний рівень економічної сфери як територіально диференційовану цілісність взаємопов’язаних однорівневих господарських комплексів.

До зазначеного об’єкту дослідження та впливу регіональної політики, як специфічної системи економічних відносин, потрібно розробити відповідні категорії та показники для регіонального рівня економічної сфери діяльності.

Враховуючи особливості стану і рівень соціально-економічного розвитку України, а також сучасні тенденції в регулюванні економічної сфери діяльності на регіональному рівні, доцільно забезпечити комплексне застосування всіх методів з орієнтацію на максимальне залучення і використання регіонами власних можливостей і ресурсів.

Потрібно передбачити на загальнодержавному рівні створення колегіальних управлінських інститутів в межах як представницької, так і виконавчої гілок влади, щоб забезпечувати узгодження національних і місцевих інтересів в питаннях розробки і реалізації державної регіональної політики. Такий підхід передбачає наявність самостійного фінансового правового забезпечення проведення зазначеної політики, в цілому посилення наукового підходу до управління економікою регіону;

б) для створення інвестиційної привабливості регіонів і економіки України в цілому необхідна:

1. чітка та злагоджена перебудова інвестиційної політики держави та
2. законодавства країни в цілому. Іноземним інвесторам необхідний юридичний і правовий захист своїх коштів та об’єктів інвестування, надання економічних гарантій від Уряду. Наявність великої кількості законодавчих актів і постанов, які суперечать один одному, призводять до плутанини під час вирішення спірних питань, тобто треба сформувати стійке та передбачуване правове поле;
3. потрібно надати правовий фінансовий захист таким фінансовим процесам як кредитування та страхування ризиків, переглянути податкову систему, в пріоритетних галузях економіки надавати пільги на початкових етапах діяльності підприємства для його подальшого розвитку;
4. однією з найважливіших перешкод є мораторій на продаж землі та відсутність права власності на землю об’єктів інвестування;
5. на сьогоднішній день невирішеним залишається питання щодо рейдерських захватів підприємств, що є звичним для України та дивним для Європи та світу. За таких умов, іноземний капітал інвестують в короткострокові та дуже рентабельні проекти, а від довгострокових відмовляються. Така позиція інвесторів зрозуміла, адже завдяки політичній та економічній кризі, в якій Україна знаходиться протягом довгого періоду, важко визначити основний напрямок діяльності підприємства та передбачити, що буде в країні через 3-5 років;
6. необхідно також стабілізувати політичну ситуацію в країні, знизити рівень корупції, лібералізувати та дерегулювати підприємництво, сприяти розвитку фондового ринку, сформувати інвестиційні стимули, скоротити правила та інструкції стосовно ліцензування, оподаткування і репатриації