Теорія вартості

 Товар 

 

 Протиріччя

Споживча вартістьВартість 

  

Конкретна працяАбстрактна праця

  

Приватна працяСуспільна праця 

 

Рисунок 1. – Ілюстрація двоїстого характеру праці, втіленого в товарі

 

Причина роздвоєння праці в товарному господарстві – приватна власність на засоби виробництва, що робить товаровиробників економічно відособленими і викликає необхідність порівняння результатів праці в ході еквівалентного обміну.

2. Маржиналістська (від французького – marginal – граничний). Маржиналізм – школа економічної думки, що використовує граничні величини для дослідження економічних законів і категорій (К. Менгер, У. Джевонс, Л. Вальрас). Маржиналісти вважали, що вартість визначається граничною корисністю блага, тобто, найменшою користю, заради одержання якої ця річ ще може раціональним шляхом уживатися (користь від тієї останньої партії блага, на яку є попит). Кожна наступна партія блага задовольняє усе менш насущну потребу людей, тому її оцінка усе менше.

Є два способи оцінки корисності. Одні вводять умовну одиницю ютіль. Інші економісти думають, що гранична корисність є суб'єктивної, її неможливо вимірити кількісно і вводять порядкову корисність, за допомогою якої можна з'ясувати, зменшити чи збільшити ступінь задоволення споживача, хоча не можна визначити сам цей ступінь задоволення. Роблячи купівлю, споживач порівнює даний варіант з альтернативними варіантами витрати своїх грошей, поки не переконається, що цей варіант принесе не менше корисності, чим інші.

Якби споживач використовував тільки два блага: А та Б, то граничну корисність одиниці блага А треба було оцінювати кількістю одиниць блага Б, від яких він готовий відмовитися заради придбання цієї одиниці блага А. Але тому, що ринок пропонує різноманіття товарів, необхідно визначити, від скількох одиниць інших благ покупець готовий відмовитися заради придбання однієї додаткової одиниці блага А.

3. Неокласична (представники: А. Маршалл, Дж. Хикс, М. Фридмен). Сутність цієї концепції зводиться до того, що в умовах ринку ціни встановлюються на такому рівні, коли з однієї сторони вони виражають існуючі переваги споживачів і відносну корисність товарів, з іншого боку є відображенням мінімальних витрат на виробництво продукції. Ця теорія вважає, що потреби і витрати доповнюють один одного, і аналізує фактори, що впливають на формування ціни. У короткочасний період ціна (читай – вартість) залежить від попиту, в основі якого лежить, ціна знижується по мірі насичення потреб, тоді як при подовженні періоду зростає вплив витрат виробництва, а ціна знижується до деякого мінімального рівня.

А. Маршалл процес формування вартості порівнює із з’єднанням двох лез ножиць. Одне лезо – витрати виробництва, друге – корисність (споживну вартість). З’єднання витрат і корисності й породжує вартість товару. Таким чином, вартість згідно з цією концепцією є проявом відносин між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем). Виробник (продавець) зацікавлений у відшкодуванні витрат та одержанні прибутку, споживач (покупець) – у придбанні необхідної йому споживної вартості – корисності. Він висловив це таким чином: «Ми могли б на рівні й підстави сперечатися про те, чи корисність, чи витрати виробництва регулюють вартість, як і про те чи верхнє, чи нижнє лезо ножиць розрізає шмат паперу».

 

 

Закон вартості: виробництво і обмін товарів визначаються на основі їхньої вартості (суспільно-необхідних витрат праці).

Ціна – грошове вираження вартості товару.

Закон вартості є законом функціонування і розвитку товарного виробництва, він регулює звязки між виробниками, а також розподіляє і стимулює працю в умовах товарного виробництва.

Функції закону вартості:

Стимулює розвиток продуктивних силспонукаючи виробників використовувати нову технікуі вдосконалювати методи організації виробництва;

Обумовлює диференціацію виробників, тобто збагачення одних і банкроцтво інших;

Регулює пропорції суспільного виробництва, оскільки на його основі відбуваєтьсярозподіл капіталів, робочої сили та інших ресурсів між окремими галузями виробництва.

У класичному вигляді цей закон діяв лише в умовах товарного виробництва, однак основні його риси притаманні і в сучасній ринковій економіці у якій суттєво зросла роль держави у регулюванні економічних процесів. Саме у доповненні та взаємодії ринок і держава створюють оптимальний господарський механізм регулювання сучасної змішаної економіки.

 

 

Як відомо, А. Сміт, розглядаючи проблему вартості й ціни, висунув два положення. Перше, що ціна товару визначається витраченою на його виробництво середньою необхідною для даного рівня розвитку продуктивних сил працею (правда, це положення він застосував лише для «примітивних» суспільств). І друге, що вартість і ціна складаються зі затрат праці, прибутку, проценту на капітал, земельної ренти, тобто визначаються витратами виробництва, що характерно, за Смітом, для капіталістичного товарного виробництва. Відсутність остаточного вибору вченого між цими двома підходами призвело, в подальшому, до можливостей пошуку аргументів у самого «батька економічної науки» і послідовниками трудової теорії вартості, і прихильниками протилежних теорій («граничної корисності», «трьох факторів виробництва»), і синтезаторами цихальтернативних концепцій. Завершувач першої класичної системи Д. Рікардо залишив не менш значний науковий здобуток, ніж А. Сміт, намагаючись здолати непослідовність його окремих позицій, визначивши вартість витратами праці не тільки для примітивного, а й для сучасного суспільства; чіткіше обґрунтувати певні положення, наприклад, розмежувавши споживну вартість і вартість