Торговельно-посередницька та посередницька діяльність на товарному ринку

Агентський договір укладається в письмовій формі і має двосторонній характер, тобто наділяє правами й обов'язками обидві (всі) сторони договору. В агентському договорі визначаються сфера, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Важливою умовою договору є узгодження території, в межах якої комерційний агент здійснює свою діяльність. Чинним законодавством передбачено, що в разі, якщо територія дії агента в договорі не визначена, вважається, що агент діє у межах території України.

Агентська фірма отримує від товаровиробника або іншого суб'єкта господарювання, якого він представляє, колекції зразків товару, каталоги, прейскуранти, на підставі яких вона шукає покупців. Досить часто агентські фірми створюють у себе демонстраційні зали чи майданчики для показу обладнання, організують рекламу, здійснюють іншу роботу з просування товару на ринок.

Усі витрати комерційного агента зі здійснення діяльності, визначеної угодою сторін, відшкодовуються суб'єктом господарювання, якого він представляє.

Агентська фірма несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого вона представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків. Разом із тим вона має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, яких зазнає внаслідок порушення умов агентського договору другою стороною.

 

 

Основним узагальнювальним показником результатів діяльності торгово-посередницьких підприємств є товарообіг. Його показники відображають масштаб та інтенсивність проміжного і кінцевого обміну товарів. Величина товарообігу схильна до істотних коливань при зміні кон'юнктури ринку, рівня цін і тарифів, інших зовнішніх умов.

Будучи основним оцінним показником обсягу діяльності торговельного підприємства, товарообіг служить також визначальним показником формування його ресурсного потенціалу (обсягу та складу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів) і витрат ресурсів (суми та складу витрат обігу). В той же час в умовах ринкової економіки товарообіг носить підпорядкований характер відносно прибутку підприємства від торгово-посередницької діяльності.

У загальному складі товарообігу торговельного підприємства виділяються наступні його види:

1. Роздрібний товарообіг – характеризує продаж споживчих товарів населенню та іншим кінцевим споживачам, завершуючи процес їх обігу на споживчому ринку.

2. Оптовий товарообіг – характеризує продаж товарів, що пройшли певну технологічну обробку на даному підприємстві (транспортування, зберігання, сортування тощо) різним оптовим покупцям, що організують процес їх подальшої реалізації кінцевим споживачам. У складі оптового товарообігу торговельного підприємства зазвичай виділяють наступні його форми:

1) продаж товарів оптовим покупцям свого регіону – регіональний товарообіг;

2) продаж товарів оптовим покупцям інших регіонів своєї країни – міжрегіональний товарообіг;

3) продаж товарів оптовим покупцям інших країн – зовнішньоторговельним товарообіг по експорту;

3. Торгово-посередницький товарообіг – Він характеризує обсяг посередницьких операцій купівлі-продажу товарів, здійснюваних торговельним підприємством без якої-небудь технологічної обробки. У складі торгово-посередницького товарообігу виділяють:

• обіг на біржовому ринку;

• обіг на позабіржовому ринку.

Продаж товарів на підприємствах торгівлі характеризується трьома основними показниками, які використовуються в процесі аналізу і планування:

1. Загальний обсяг товарообігу – характеризує обсяг продажу товарів у розрізі окремих видів товарообігу. Відповідно до цього виділяють:

1) загальний обсяг роздрібного товарообігу;

2) загальний обсяг оптового товарообігу;

3) загальний обсяг торгово-посередницького товарообігу. Сума загального обсягу всіх видів продажів характеризує

валовий обсяг товарообігу.

2. Склад товарообігу – характеризує структуру загального обсягу товарообігу окремих видів у розрізі різних його форм. Так, у складі обсягу роздрібного товарообігу виділяють: обсяг продажу товарів населенню й обсяг дрібнооптового продажу; обсяг продажу товарів з негайною їх оплатою й обсяг продажу товарів у кредит тощо.

3. Структура товарообігу – характеризує товарно-груповий склад реалізації товарів.

Основною метою управління товарообігом є забезпечення високих темпів розвитку торговельного підприємства та задоволення попиту обслуговуваних контингентів покупців.

У системі управління товарообігом торговельного підприємства велике значення має оцінка та прогнозування обсягів товарообігу. Основними передумовами для розробки прогнозів оптового товарообігу служать:

1) прогноз розвитку роздрібного товарообігу;

2) інформація про потенційних партнерів-виробників, номенклатуру вироблюваних товарів, їх властивості, ціни, умови постачання, біржові котирування;

3) відомості про кон'юнктуру ринку, товарні ринки, про попит та покупців;

4) замовлення-заявки на товари обслуговуваних роздрібних торгових підприємств та інших підприємств і організацій;

5) прогнозні розрахунки товарних ресурсів у розрізі джерел, які можуть бути залучені до товарообігу;

6) замовлення на постачання товарів для державних потреб;

7) перспективи розвитку виробництва в районі діяльності оптового підприємства;

8) орієнтація на забезпечення необхідної прибутковості;

9) аналіз динаміки обсягу та структури оптового товарообігу, стану товарних запасів і товарного забезпечення.

Функціонування оптового підприємства на ринку пов'язане з обмеженнями, які визначають межі його діяльності, зокрема, оптового товарообігу. Такими обмеженнями є:

1) ресурси (матеріальні, трудові) – тобто прогнози товарообігу не можуть бути більше наявних ресурсів;

2) фінансові (платоспроможність) ;

3) тимчасові, обумовлені інфляцією, що припускає уповільнення оборотності;

4) обсяг купівельного попиту – обсяг реалізації завжди рівний або менше обсягу попиту.

Характер дії цих обмежень